Ісаї 26 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 У той день заспівають цю пісню в землі Юди, кажучи: Ось сильне місто, і Він покладе нашим спасінням мур і укріплення. 2 Відкрийте брами, нехай увійде народ, який зберігає праведність, і який зберігає правду, 3 який підтримує правду і береже мир! Бо на Тебе, 4 Господи, поклали надію аж до віку, великий вічний Боже, 5 Який, упокоривши, звів униз тих, хто жив на висотах. Ти знищиш сильні міста і зведеш вниз аж до основ, 6 і їх топтатимуть ноги лагідних і покірних. 7 Дорога побожних стала прямою, і дорога побожних приготовлена. 8 Адже Господня дорога — суд. Ми поклали надію на Твоє Ім’я і на пам’ять, 9 яку бажає наша душа. З ночі Ти будиш мій дух до Тебе, Боже, тому що Твої приписи — світло на землі. Навчіться праведності, ви, хто живе на землі! 10 Бо не стало безбожного, він не навчився праведності на землі, не чинитиме правди. Нехай буде забраний безбожний, щоб не побачив Господньої слави. 11 Господи, Твоє плече високе, та вони не пізнали, а пізнавши, засоромляться. Ревнощі охоплять неосвічений народ, і тепер вогонь пожирає противників. 12 Господи, Боже наш, дай нам мир, бо Ти віддав нам усе. 13 Господи, Боже наш, пануй над нами! Господи, крім Тебе, іншого не знаємо, називаємо Твоє Ім’я. 14 А мертві не побачать життя, і лікарі не воскресять. Через це Ти навів, і Ти знищив, і Ти забрав усякого їхнього мужа. 15 Додай їм зла, Господи, додай зла всім славним землі! 16 Господи, ми Тебе згадали в скорботі, у малій скорботі Твоє напоумлення для нас. 17 І так, як та, котра терпить болі, коли приходить час народжувати, кричить від свого болю, такими ми стали для Твого улюбленого через Твій страх, Господи. 18 Ми завагітніли, перетерпіли болі й породили. Ми не вчинили духу спасіння на землі, але впадуть ті, які живуть на землі. 19 Воскреснуть мертві та встануть ті, хто в гробницях, і зрадіють ті, хто в землі. Бо роса від Тебе для них є лікуванням, а земля безбожних пропаде. 20 Іди, мій народе, увійди у свої світлиці, замкни твої двері, сховайся на мить, аж доки не мине Господній гнів. 21 Бо ось Господь від святині наводить гнів на тих, які живуть на землі, і земля відкриє свою кров, і не покриє винищених.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Freudenlied des Gottesvolkes

1 Zu der Zeit wird man dies Lied singen im Lande Juda: Wir haben eine feste Stadt, zum Schutze schafft er Mauern und Wehr. 2 Tut auf die Tore, dass hineingehe das gerechte Volk, das den Glauben bewahrt! (Пс 118:19) 3 Wer festen Herzens ist, dem bewahrst du Frieden; denn er verlässt sich auf dich. 4 Darum verlasst euch auf den HERRN immerdar; denn Gott der HERR ist ein Fels ewiglich. (Повт 32:4; Пс 18:3) 5 Er erniedrigt, die in der Höhe wohnen; die hohe Stadt wirft er nieder, ja, er stößt sie zur Erde, dass sie im Staube liegt. (Іс 25:12) 6 Mit Füßen wird sie zertreten, ja, mit den Füßen der Armen, mit den Tritten der Geringen.

Warten auf Gottes Gerechtigkeit

7 Des Gerechten Weg ist eben, den Steig des Gerechten machst du gerade. (Прип 11:5) 8 Wir warten auf dich, HERR, auch auf dem Weg deiner Gerichte; des Herzens Begehren steht nach deinem Namen und deinem Lobpreis. 9 Von Herzen verlangt mich nach dir des Nachts, ja, mit meinem Geist suche ich dich am Morgen. Denn wenn deine Gerichte über die Erde gehen, so lernen die Bewohner des Erdkreises Gerechtigkeit. (Пс 63:7) 10 Aber wenn dem Gottlosen Gnade widerfährt, so lernt er doch nicht Gerechtigkeit, sondern tut nur übel im Lande, wo das Recht gilt, und sieht des HERRN Herrlichkeit nicht. 11 HERR, deine Hand ist erhoben, doch sie sehen es nicht. Aber sie sollen sehen den Eifer um dein Volk und zuschanden werden. Mit dem Feuer, mit dem du deine Feinde verzehrst, wirst du sie verzehren. (Вих 15:6; Іс 9:6; Іс 37:32; Євр 10:27)

Вих 15:6Іс 9:6Іс 37:32Євр 10:27

12 Aber uns, HERR, wirst du Frieden schaffen; denn auch alles, was wir ausrichten, das hast du für uns getan. 13 HERR, unser Gott, es herrschen wohl andere Herren über uns als du, aber wir gedenken doch allein deiner und deines Namens. 14 Tote werden nicht lebendig, Schatten stehen nicht auf; denn du hast sie heimgesucht und vertilgt und jedes Gedenken an sie zunichtegemacht. 15 Du hast vermehrt das Volk, HERR, vermehrt das Volk, hast deine Herrlichkeit bewiesen und weit gemacht alle Grenzen des Landes. 16 HERR, in der Trübsal suchten sie dich; als du sie gezüchtigt hast, waren sie in Angst und Bedrängnis. (Ос 5:15) 17 Gleich wie eine Schwangere, wenn sie bald gebären soll, sich windet und schreit in ihren Schmerzen, so geht’s uns auch, HERR, vor deinem Angesicht. (Іс 13:8; Ів 16:21; Об 12:2) 18 Wir sind auch schwanger und winden uns, und wenn wir gebären, so ist’s Wind. Wir können dem Lande nicht helfen, und Bewohner des Erdkreises können nicht geboren werden. 19 Aber deine Toten werden leben, deine Leichname werden auferstehen. Wachet auf und rühmet, die ihr liegt unter der Erde! Denn ein Tau der Lichter ist dein Tau, und die Erde wird die Schatten herausgeben. (Єз 37:1; Дан 12:2; Мт 27:52) 20 Geh hin, mein Volk, in deine Kammer und schließ die Tür hinter dir zu! Verbirg dich einen kleinen Augenblick, bis der Zorn vorübergehe. 21 Denn siehe, der HERR wird ausgehen von seinem Ort, heimzusuchen die Bosheit der Bewohner der Erde. Dann wird die Erde offenbar machen das Blut, das auf ihr vergossen ist, und nicht weiter verbergen, die auf ihr getötet sind. (Йов 16:18; Мих 1:3; Об 18:24)