від Ukrainian Bible Society1І почув Сафатій, син Матана, і Ґодолій, син Пасхора, і Йоахал, син Селемія, слова, які Єремія говорив проти народу, кажучи:2Так сказав Господь: Хто живе в цьому місті, помре від меча і від голоду, а хто вийде до халдеїв, той житиме, і його душа буде, як знахідка, і житиме.3Бо так сказав Господь: Це місто неодмінно буде видане[1] в руки сили царя Вавилону, і він його захопить.4І сказали цареві: Нехай буде вбитим той чоловік, бо він ослаблює руки людей, що воюють, які залишилися в місті, і руки всього народу, коли говорить до них згідно із цими словами, бо цей чоловік не сповіщає миру цьому народові, але тільки зло.5І сказав цар: Ось він у ваших руках! Оскільки цар проти них не мав сили.6І кинули його в яму Мелхія, сина царя, який був у дворі сторожі, і спустили його в яму, а в ямі не було води, але тільки болото, і він був у болоті.7І почув Авдемелех, ефіоп, а він був у домі царя, що дали Єремію до ями. А цар був у брамі Веніаміна.8І він вийшов до нього, і заговорив до царя, і сказав:9Ти вчинив зло в тому, що зробив, аби вбити цього чоловіка лицем голоду, бо вже немає хліба в місті.10І цар заповів Авдемелехові, кажучи: Візьми звідси у твої руки тридцять чоловік і виведи його з ями, щоб він не помер.11І Авдемелех узяв чоловіків, і ввійшов у дім царя в підземелля, і взяв звідти старі лахміття і старі шнури, і кинув їх Єремії в яму,12і сказав: Поклади це під шнури. І Єремія так зробив.13І його витягнули шнурами й вивели його з ями. І Єремія сидів у дворі сторожі.14І послав цар, і покликав його до себе до дому Аселісила, що в Господньому домі. І сказав йому цар: Я тебе запитаю слово, і не скриєш від мене слово.15І сказав Єремія цареві: Якщо я тобі сповіщу, хіба ти справді не вб’єш[2] мене? І якщо тобі радитиму, ти мене не послухаєшся.16І цар йому поклявся, кажучи: Живе Господь, Який створив нам цю душу, якщо тебе вб’ю і якщо тебе дам у руки цих людей!17І сказав йому Єремія: Так сказав Господь: Якщо ти таки вийдеш[3] до володарів царя Вавилону, то житиме твоя душа, і це місто не буде спалене вогнем, і житимеш, ти і твій дім.18А якщо не вийдеш, це місто буде видане в руки халдеїв, і його спалять вогнем, і ти не врятуєшся.19І сказав цар Єремії: Я маю страх юдеїв, що втекли до халдеїв, аби не видали мене в їхні руки, і кпитимуть з мене.20Та Єремія сказав: Тебе не видадуть! Послухай слово Господа, яке я говорю до тебе, і тобі буде краще, і житиме твоя душа.21А якщо ти не бажаєш вийти, це слово, яке мені показав Господь:22І ось усі жінки, що залишилися в домі царя Юди, виведені були до володарів царя Вавилону, і вони говорили: Обманули тебе і тебе переможуть твої мирні мужі, і твої ноги поковзнуться ковзанням, вони відвернулися від тебе.23І вони виведуть до халдеїв твоїх жінок і твоїх дітей, і ти не врятуєшся, бо будеш схоплений рукою царя Вавилону, і це місто буде спалене.24І сказав йому цар: Хай людина не дізнається про ці слова, і ти не помреш.25А якщо володарі почують, що я до тебе говорив, і прийдуть до тебе, і скажуть тобі: Сповісти нам, що тобі сказав цар. Не скрий від нас, і тебе не вб’ємо! Тож що до тебе сказав цар?26То скажеш їм: Я кидаю моє милосердя перед очі царя, щоб мене не повернув у дім Йонатана, щоб там не померти.27І прийшли всі володарі до Єремії, і запитали його, і він сповістив їм згідно з усіма цими словами, які йому заповів цар. І вони замовкли, бо не було почуте Господнє слово.28І Єремія сидів у дворі сторожі аж до часу, коли захопили Єрусалим.
1Dies ist das Wort, das der Prophet Jeremia zu Baruch, dem Sohn Nerijas, redete, als er die Worte, wie Jeremia sie ihm sagte, auf eine Schriftrolle schrieb, im vierten Jahr Jojakims, des Sohnes Josias, des Königs von Juda: (Єр 36:4)2So spricht der HERR Zebaoth, der Gott Israels, über dich, Baruch:3Du sprichst: Weh mir, wie hat mir der HERR Jammer zu meinem Schmerz hinzugefügt! Ich bin müde vom Seufzen und finde keine Ruhe. (Пс 6:7)4Sage ihm: So spricht der HERR: Siehe, was ich gebaut habe, das reiße ich ein, und was ich gepflanzt habe, das reiße ich aus. Das gilt der ganzen Erde. (Єр 42:10)5Und du begehrst für dich große Dinge? Begehre es nicht! Denn siehe, ich will Unheil kommen lassen über alles Fleisch, spricht der HERR, aber dein Leben sollst du wie eine Beute davonbringen, an welchen Ort du auch ziehst. (Єр 39:18)