Єремії 43 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 У четвертий рік Йоакима, сина Йосії, царя Юди, було до мене Господнє слово, кажучи: 2 Візьми собі листок книги і запиши на ньому всі слова, які Я тобі сповістив про Єрусалим, про Юду і про всі народи від того дня, коли Я заговорив до тебе, від днів Йосії, царя Юди, і аж до цього дня. 3 Може почують у домі Юди все зло, яке Я задумую їм зробити, щоб звернули з їхньої поганої дороги, і милосердним буду до їхніх неправедностей і їхніх гріхів. 4 І Єремія закликав Варуха, сина Нирія, і він записав з уст Єремії всі Господні слова, які сказав йому, на листок книги. 5 І Єремія заповів Варухові, кажучи: Я стережений, не можу ввійти до Господнього дому. 6 А ти прочитай із цього сувою до вух народу в Господньому домі в дні посту, і до вух усього Юди, що приходять з їхнього міста, прочитай їм. 7 Може впаде їхнє милосердя перед обличчям Господа, і звернуть з їхньої поганої дороги, бо великий гнів і Господня лють, яку Він виказав проти цього народу. 8 І Варух зробив згідно з усім, що йому заповів Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова в Господньому домі. 9 І сталося, що у восьмому році царя Йоакима, у дев’ятому місяці весь народ у Єрусалимі та дім Юди зібралися разом для посту перед обличчям Господа. 10 І Варух прочитав з книги слова Єремії в Господньому домі, у домі Ґамарія, сина Сафана, писаря, у горішньому дворі, при вході до нової брами Господнього дому до вух народу. 11 І почув Міхей, син Ґамарія, сина Сафана, усі Господні слова з книги. 12 І він зійшов до дому царя, до дому писаря, і ось там засіли всі володарі, Елісама, писар і Далея, син Селемії, і Йонатан, син Акховора, і Ґамарія, син Сафана, і Седекія, син Ананія, і всі володарі, 13 і сповістив їм Міхей усі слова, які почув, коли Варух читав до вух народу. 14 І всі володарі послали до Варуха, який є сином Нирія, Юдіна, сина Натанія, сина Селемія, сина Хусія, кажучи: Сувій, з якого ти з нього читаєш до вух народу, візьми його у свої руки і прийди. Тож Варух узяв сувій і прийшов до них. 15 І вони сказали йому: Знову прочитай до наших вух. І Варух прочитав. 16 І сталося, коли вони почули всі слова, то порадилися кожний зі своїм ближнім і сказали: Неодмінно сповістімо^[1] цареві всі ці слова. 17 І вони запитали Варуха, кажучи: Звідки написав ти всі ці слова? 18 І сказав Варух: Мені Єремія сповістив усі ці слова зі своїх уст, і я записав у книгу. 19 І сказали Варухові: Іди, сховайся, ти і Єремія! Хай не знає людина, де ви. 20 І ввійшли у двір до царя, і дали сувій на збереження в домі Елісама, і сповістили цареві всі слова. 21 І цар послав Юдіна взяти сувій, і взяв його з дому Елісама. І Юдін прочитав до вух царя і до вух усіх володарів, що стояли довкола царя. 22 Цар сидів у зимовому домі, а на решітці — вогонь перед його обличчям. 23 І сталося, що коли Юдін прочитував три чи чотири стовпці, то він відрізав їх писарським різцем і кидав у вогонь на решітці, аж доки не зник увесь сувій у вогні, що на решітці. 24 І вони не жахнулися, і не роздерли свого одягу, — цар і його слуги, які слухали всі ці слова. 25 І Елнатан, Ґодолій і Ґамарій підказували цареві не спалювати сувій. 26 Та цар заповів Єремеїлові, синові царя, і Сарею, синові Есріїла, схопити Варуха і Єремію. Та вони сховалися. 27 І Господнє слово було до Єремії після того, як цар спалив сувій, усі слова, які Варух записав з уст Єремії, кажучи: 28 Знову візьми інший сувій і запиши всі слова, що були в сувої, який цар Йоаким спалив. 29 І скажеш: Так сказав Господь: Ти спалив цей сувій, кажучи: Чому ти на ньому записав, кажучи: Неодмінно ввійде^[2] цар Вавилону і вигубить цю землю, і з неї зникне людина і худоба? 30 Через це так сказав Господь проти Йоакима, царя Юди: Не буде в нього того, хто сидить на престолі Давида, і його труп буде покинутий у спеці дня та в холоді ночі. 31 І Я навідаюся до нього, до його роду та до його слуг, і наведу на них і на тих, що живуть в Єрусалимі, і на землю Юди все зло, яке Я виголосив проти них, та вони не послухали! 32 І Варух узяв інший сувій, і записав на ньому з уст Єремії всі слова книги, які спалив Йоаким. І ще вони додали до нього більше слів від цих.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Der Zug nach Ägypten

1 Als Jeremia dem ganzen Volk alle Worte des HERRN, ihres Gottes, ausgerichtet hatte, wie ihm der HERR, ihr Gott, alle diese Worte an sie befohlen hatte, 2 sprachen Asarja, der Sohn Hoschajas, und Johanan, der Sohn Kareachs, und alle aufsässigen Männer zu Jeremia: Du lügst! Der HERR, unser Gott, hat dich nicht zu uns gesandt und gesagt: »Ihr sollt nicht nach Ägypten ziehen, um dort zu wohnen«, 3 sondern Baruch, der Sohn Nerijas, hetzt dich gegen uns auf, damit wir den Chaldäern übergeben werden und sie uns töten oder nach Babel wegführen. (Єр 36:32) 4 Da gehorchten Johanan, der Sohn Kareachs, und alle Hauptleute des Heeres samt dem ganzen Volk der Stimme des HERRN nicht, dass sie im Lande Juda geblieben wären, 5 sondern Johanan, der Sohn Kareachs, und alle Hauptleute des Heeres nahmen zu sich alle Übriggebliebenen von Juda, die von allen Völkern, wohin sie geflohen, zurückgekommen waren, um im Lande Juda zu wohnen, 6 nämlich Männer, Frauen und Kinder, dazu die Königstöchter und alle Übrigen, die Nebusaradan, der Oberste der Leibwache, bei Gedalja, dem Sohn Ahikams, des Sohnes Schafans, gelassen hatte, und auch den Propheten Jeremia und Baruch, den Sohn Nerijas. 7 Und sie zogen nach Ägyptenland, denn sie wollten der Stimme des HERRN nicht gehorchen, und kamen nach Tachpanhes. (2Цар 25:26; Єр 42:14)

Die Heimsuchung Ägyptens

8 Aber des HERRN Wort geschah zu Jeremia in Tachpanhes: 9 Nimm große Steine und füge sie mit Lehm in das Ziegelpflaster am Eingang des Hauses des Pharao in Tachpanhes, sodass die Männer aus Juda es sehen, 10 und sprich zu ihnen: So spricht der HERR Zebaoth, der Gott Israels: Siehe, ich will hinsenden und meinen Knecht Nebukadnezar, den König von Babel, holen lassen und will seinen Thron oben auf diese Steine setzen, die ich einfügen ließ; und er soll seinen Thronhimmel darüber ausspannen. (Єр 25:9) 11 Er soll kommen und Ägyptenland schlagen und töten, wen es trifft, gefangen führen, wen es trifft, mit dem Schwert erschlagen, wen es trifft. (Єр 15:2) 12 Und er wird die Tempel Ägyptens in Brand stecken und niederbrennen und ihre Götter wegführen. Und er soll Ägyptenland lausen, wie ein Hirt sein Kleid laust, und mit Frieden von dannen ziehen. (Єр 46:25) 13 Er soll die Steinmale von Bet-Schemesch in Ägyptenland zerbrechen und die Tempel der Götter Ägyptens mit Feuer verbrennen.