Єремії 41 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Слово, яке було до Єремії від Господа, коли Навуходоносор, цар Вавилону, і все його військо, і вся земля його влади воювали проти Єрусалима та проти всіх міст Юди, кажучи: 2 Так сказав Господь: Іди до Седекії, царя Юди, і скажеш йому: Так сказав Господь: Це місто неминуче буде видане^[1] в руки царя Вавилону, він його захопить і спалить його вогнем. 3 І ти не врятуєшся з його руки, і безсумнівно будеш схоплений^[2], і в його руки будеш виданий, і твої очі побачать його очі, і підеш у Вавилон. 4 Але послухай голос Господа, Седекіє, царю Юди: Так говорить Господь: 5 У мирі помреш, і як оплакали твоїх батьків, що царювали перед тобою, так оплачуть і тебе, і плакальниці тебе оплачуть! Адже Я промовив слово, — сказав Господь. 6 І Єремія сказав цареві Седекії всі ці слова в Єрусалимі. 7 І сила царя Вавилону воювала проти Єрусалима і проти міст Юди, проти Лахіса і проти Азика, бо вони з міст Юди залишилися сильними містами. 8 Слово, що було до Єремії від Господа, після того, як цар Седекія завершив завіт з народом, щоб проголосити відпущення, 9 щоб кожний відпустив свого раба і кожний свою рабиню, єврея і єврейку, вільними, щоб не служив чоловік Юди. 10 І повернулися всі вельможі та весь народ, що ввійшли в завіт, аби кожний відіслав свого раба і кожний свою рабиню, 11 і дозволили стати їм слугами і служницями. 12 І було Господнє слово до Єремії, кажучи: 13 Так сказав Господь: Я склав завіт з вашими батьками в день, в який Я їх вирвав із єгипетської землі з дому рабства, кажучи: 14 Коли сповниться шість років, відішлеш твого брата єврея, який тобі продасть себе. І нехай працює на тебе шість років, і відішлеш його вільним. Та вони не послухалися Мене і не прихилили свого вуха. 15 І сьогодні повернулися, щоб зробити те, що праведне перед Моїми очима, щоб проголосити відпущення кожний свого ближнього, і сповнили завіт перед Моїми очима в домі, де на ньому названо Моє Ім’я. 16 Та ви знову відвернулися і опоганили Моє Ім’я, коли кожний повернув свого раба і кожний свою рабиню собі на слуг і на служниць, — тих, яких ви відіслали вільними їхньою душею. 17 Через це так сказав Господь: Ви Мене не послухалися, щоб проголосити відпущення кожний стосовно свого ближнього. Ось Я проголошу вам відпущення під меч, на смерть і на голод, і Я дам вас на розсіяння всім царствам землі. 18 І дам мужів, що переступили Мій завіт, тих, що не поставили Мій завіт, який зробили перед Моїм обличчям, як теля, яке приготовили, щоб учинити ним жертву, 19 володарів Юди та сильних, священиків і народ, 20 і дам їх їхнім ворогам, і їхні трупи будуть їжею для птахів неба та звірів землі. 21 А Седекію, царя Юди, та їхніх володарів Я дам у руки їхніх ворогів, і сила царя Вавилону на тих, що від них утікають. 22 Ось Я заповідаю, — говорить Господь, — і поверну їх у цю землю, і воюватимуть проти неї, і заберуть її, і спалять її та міста Юди вогнем, і дам їх спустошеними від тих, що живуть.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Gedalja wird ermordet

1 Aber im siebenten Monat kam Jischmael, der Sohn Netanjas, des Sohnes Elischamas, aus königlichem Geschlecht und zehn Männer mit ihm zu Gedalja, dem Sohn Ahikams, nach Mizpa und sie aßen dort in Mizpa miteinander. (2Цар 25:25; Єр 40:8) 2 Und Jischmael, der Sohn Netanjas, erhob sich samt den zehn Männern, die bei ihm waren, und sie erschlugen Gedalja, den Sohn Ahikams, des Sohnes Schafans, mit dem Schwert, weil ihn der König von Babel über das Land gesetzt hatte. (Єр 40:5) 3 Auch alle Judäer, die bei Gedalja waren in Mizpa, und die Chaldäer, die sich dort fanden, sämtliche Kriegsleute, erschlug Jischmael. 4 Am andern Tage, nachdem Gedalja erschlagen war und es noch niemand wusste, 5 kamen achtzig Männer von Sichem, von Silo und von Samaria und hatten die Bärte abgeschoren und ihre Kleider zerrissen und sich wund geritzt und trugen Speisopfer und Weihrauch mit, um es zum Hause des HERRN zu bringen. (Єр 16:6) 6 Und Jischmael, der Sohn Netanjas, ging heraus von Mizpa ihnen entgegen, ging und weinte. Als er nun an sie herankam, sprach er zu ihnen: Ihr sollt zu Gedalja, dem Sohn Ahikams, kommen. 7 Als sie aber mitten in die Stadt kamen, ermordete sie Jischmael, der Sohn Netanjas, er und die Männer, die bei ihm waren, und warfen sie in die Zisterne. 8 Aber es waren zehn Männer darunter, die sprachen zu Jischmael: Töte uns nicht; wir haben Vorrat im Acker verborgen liegen an Weizen, Gerste, Öl und Honig. Da ließ er ab und tötete sie nicht mit den andern. 9 Die Zisterne aber, in die Jischmael die Leichname der Männer warf, die er erschlagen hatte, war eine große Zisterne, welche der König Asa hatte anlegen lassen im Krieg gegen Bascha, den König von Israel. Die füllte Jischmael, der Sohn Netanjas, mit den Erschlagenen. (1Цар 15:16) 10 Und Jischmael, der Sohn Netanjas, führte das Volk, das in Mizpa übrig geblieben war, gefangen weg: die Königstöchter samt allem Volk, über das Nebusaradan, der Oberste der Leibwache, Gedalja, den Sohn Ahikams, gesetzt hatte; und er zog hin und wollte hinüber zu den Ammonitern. 11 Als aber Johanan, der Sohn Kareachs, und alle Hauptleute des Heeres, die bei ihm waren, von all dem Bösen erfuhren, das Jischmael, der Sohn Netanjas, begangen hatte, (Єр 40:8; Єр 40:13) 12 nahmen sie zu sich alle Männer und zogen hin, um mit Jischmael, dem Sohn Netanjas, zu kämpfen, und trafen auf ihn an dem großen Wasser bei Gibeon. (2Сам 2:13) 13 Als nun alles Volk, das bei Jischmael war, den Johanan, den Sohn Kareachs, erblickte samt allen Hauptleuten des Heeres, die bei ihm waren, da wurde es froh. 14 Und das ganze Volk, das Jischmael von Mizpa weggeführt hatte, wandte sich von ihm ab und ging zu Johanan, dem Sohn Kareachs, über. 15 Aber Jischmael, der Sohn Netanjas, entrann mit acht Männern dem Johanan und zog zu den Ammonitern. 16 Und Johanan, der Sohn Kareachs, samt allen Hauptleuten des Heeres, die bei ihm waren, nahm zu sich das übrig gebliebene Volk, das Jischmael, der Sohn Netanjas, aus Mizpa weggeführt hatte, nachdem er Gedalja, den Sohn Ahikams, erschlagen hatte, nämlich die Kriegsleute, die Frauen und Kinder und Hofleute, die er aus Gibeon zurückgebracht hatte. 17 Und sie zogen hin und kehrten ein in der Herberge Kimhams bei Bethlehem, um von dort nach Ägypten zu ziehen (2Сам 19:38; Єр 43:7) 18 aus Furcht vor den Chaldäern. Denn sie fürchteten sich vor ihnen, weil Jischmael, der Sohn Netanjas, Gedalja, den Sohn Ahikams, erschlagen hatte, den der König von Babel über das Land gesetzt hatte.