Єремії 27 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Господнє слово, яке Він сказав проти Вавилону. 2 Сповістіть між народами і явним зробіть, і не сховайте, скажіть: Взятий Вавилон, засоромлений безстрашний Вил, розкішна Мародах видана. 3 Бо прийшов на неї народ із півночі. Цей поставить її землю на знищення, і в ній не буде мешканця — від людини і аж до худоби. 4 У ті дні і в той час прийдуть сини Ізраїля, разом вони і сини Юди. Вони будуть усе ходити та плакати^[1], шукаючи свого Господа Бога. 5 Вони випитають дорогу аж до Сіону, бо туди звернуть своє обличчя. І підуть, і втечуть до Господа Бога, бо вічний завіт не забудеться. 6 Мій народ став винищеними вівцями, їхні пастирі відкинули їх, на горах дали їм заблудити, з гір вони пішли на пагорби, забули своє стійло. 7 Усі, що їх знаходять, їх вигублюють, їхні вороги сказали: Не залишимо їх! Тому що вони згрішили проти Господа. Пасовисько праведності тому, що збирає їхніх батьків. 8 Відчужіться з-посеред Вавилону і від землі халдеїв, вийдіть і станьте як змії перед обличчям овець. 9 Бо ось Я піднімаю збори народів із землі північної проти Вавилону, і встануть у лави проти нього. Там він буде схоплений, як стріла вправного бійця порожньою не повернеться. 10 І Халдея буде на розграбування, усі, що її грабують, наситяться. 11 Бо ви зраділи і вихвалялися, грабуючи Мій спадок, тому що ви скакали, як телята в траві, і кололися рогами, як бики. 12 Дуже засоромлена ваша матір, матір для добра, вона остання з народів, спустошена. 13 Від Господнього гніву не буде заселена і буде вся на знищення, і кожний, хто проходить через Вавилон, буде засмучений, і засичать над усією його раною. 14 Станьте в лави проти Вавилону довкола всі, що натягаєте лук. Стріляйте проти нього, не щадіть ваших стріл. 15 Заплещіть проти нього. Ослабіли його руки, упали його укріплення, і його мур розвалений. Бо помста від Бога, мстіть проти нього. Зробіть йому так, як він робив. 16 Вигубіть насіння з Вавилону і того, хто тримає серпа в час жнив. Від лиця грецького меча кожний повернеться до свого народу, і кожний втече до своєї землі. 17 Ізраїль — заблукана вівця, вовки його вигнали. Першим з’їв його цар Ассирії і ось останній його кості цар Вавилону. 18 Через це так говорить Господь: Ось Я помщуся на цареві Вавилону і на його землі, так, як Я помстився на цареві Ассура. 19 І поверну Ізраїль до його пасовиська, і пастиметься в Кармилі, і на горі Єфрема, і в Ґалааді, і його душа насититься. 20 У ті дні і в той час шукатимуть неправедності Ізраїля, і не буде, і гріхів Юди, і не знайдуться, бо буду милосердним до тих, що залишилися на землі, — говорить Господь. 21 Гірко піди на нього і на тих, що живуть у ньому. Помстися, мечу, і вигуби, — говорить Господь, — і чини за всім, що Я тобі заповідаю. 22 Голос війни і велике побиття в землі халдеїв. 23 Яким чином розбитий і розторощений молот усієї землі? Як Вавилон став знищеним у народах? 24 Прийдуть на тебе, і захоплений будеш, Вавилоне, і не взнаєш. Тебе знайдено, і ти захоплений, бо ти противився Господу. 25 Господь відкрив Свій скарб і виніс посуд Свого гніву, адже діло Господу Богові в землі халдеїв, 26 бо прийшли її часи. Відкрийте його скарбниці, обшукайте його, як печеру, і вигубіть його, хай не залишиться йому останку. 27 Висушіть усі його плоди, і нехай підуть на заріз. Горе їм, бо приходить їхній день і час їхньої помсти. 28 Голос втікачів і тих, що врятувалися із землі Вавилону, щоб сповістити в Сіоні помсту від нашого Господа Бога. 29 Скличте численних проти Вавилону, кожного, хто натягає лук. Станьте в лави проти нього довкола, щоб у ньому не було того, хто спасається. Віддайте йому за його ділами, за всім, що він робив, зробіть йому, бо він повстав проти Господа Бога, Святого Ізраїля. 30 Через це впадуть його молоді на його дорогах, і всі його військові мужі будуть скинені, — сказав Господь. 31 Ось Я проти тебе зарозумілого, — говорить Господь, — бо приходить твій день і час твоєї помсти. 32 І знеможе твоя гордість, і впаде, і не буде того, хто його піднімає. І запалю вогонь у його лісі, і він пожере все, що довкола нього. 33 Так говорить Господь: Сини Ізраїля і сини Юди разом були пригноблені, усі, що їх полонили, їх пригнобили, бо не забажали їх відпустити. 34 І хто їх визволяє — Сильний, Господь Вседержитель Його Ім’я. Він таки звершить суд^[2] над тими, хто Йому протистоїть, щоби знищити землю, і Він викличе обурення в тих, що живуть у Вавилоні. 35 Меч проти халдеїв і проти тих, що живуть у Вавилоні, і проти його вельмож, і проти його розумних. 36 Меч проти його бійців, і вони ослабнуть. 37 Меч проти їхніх коней і проти їхніх колісниць. Меч проти їхніх бійців і проти збентежених, що посеред нього, і вони будуть, наче жінки. Меч проти його скарбів, і вони будуть розсіяні. 38 Проти його води, і вони засоромляться, бо це земля бовванів, і в островах, де вихвалялися. 39 Через це привиди заселяться на островах, і замешкають у ньому дочки сирен. Не буде він більше навіки заселеним. 40 Так, як Бог знищив Содом, Гоморру і тих, що жили біля них, — сказав Господь, — так там людина не замешкає, і людський син там не поселиться. 41 Ось приходить народ із півночі, — великий народ і численні царі підведуться з кінця землі, 42 які мають лука і меча. Він страшний, і не помилує. Їхній голос звучить, як море, вони їздитимуть озброєні на конях, наче вогонь на війну проти тебе, дочко Вавилону! 43 Цар Вавилону почув чутку про них, і ослабіли його руки. Його охопив смуток, болі, наче тієї, що народжує. 44 Ось підніметься з Йордану до Етама, наче лев, бо швидко відімщу їм від нього і кожного молодого поставлю проти нього. Бо хто такий, як Я? І хто Мені протистоїть? І хто цей пастир, який стане перед Моїм обличчям? 45 Через це послухайте Господню раду, яку Він радить проти Вавилону, і Його задуми, які Він задумав проти поселення халдеїв. Хіба не будуть знищені ягнята їхніх овець, хіба не буде винищене їхнє стадо. 46 Бо земля затремтить від голосу здобуття Вавилону, і в народах почується крик.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Das Joch Nebukadnezars

1 Im Anfang der Herrschaft Zedekias, des Sohnes Josias, des Königs von Juda, geschah dies Wort vom HERRN zu Jeremia: (2Цар 24:17) 2 So sprach der HERR zu mir: Mache dir Stricke und Jochstangen und lege sie auf deinen Nacken (Єр 28:10) 3 und schicke sie zum König von Edom, zum König von Moab, zum König der Ammoniter, zum König von Tyrus und zum König von Sidon durch die Boten, die zu Zedekia, dem König von Juda, nach Jerusalem gekommen sind, (Єр 25:21) 4 und befiehl ihnen, dass sie ihren Herren sagen: So spricht der HERR Zebaoth, der Gott Israels: So sollt ihr euren Herren sagen: 5 Ich habe die Erde gemacht und Menschen und Tiere, die auf Erden sind, durch meine große Kraft und meinen ausgereckten Arm und gebe sie, wem ich will. (Єр 32:17) 6 Nun aber habe ich alle diese Länder in die Hand meines Knechts Nebukadnezar, des Königs von Babel, gegeben und auch die Tiere auf dem Felde, dass sie ihm untertan sein sollen. (Єр 25:9; Єз 26:7; Дан 2:38) 7 Und es sollen alle Völker ihm dienen und seinem Sohn und seines Sohnes Sohn, bis auch für sein Land die Zeit kommt, dass es vielen Völkern und großen Königen untertan sein muss. 8 Das Volk aber und das Königreich, das Nebukadnezar, dem König von Babel, nicht untertan sein will und das seinen Nacken nicht unter das Joch des Königs von Babel beugt, dieses Volk will ich heimsuchen mit Schwert, Hunger und Pest, spricht der HERR, bis ich sie durch seine Hand umbringe. 9 So hört doch nicht auf eure Propheten, Wahrsager, Traumdeuter, Zeichendeuter und Zauberer, die euch sagen: Ihr werdet nicht untertan sein müssen dem König von Babel. (Єр 14:13; Єр 29:8) 10 Denn sie weissagen euch Lüge, auf dass sie euch aus eurem Lande fortbringen und ich euch verstoße und ihr umkommt. 11 Aber das Volk, das seinen Nacken unter das Joch des Königs von Babel beugt und ihm untertan ist, das will ich in seinem Lande lassen, dass es dasselbe bebaue und bewohne, spricht der HERR. 12 Auch zu Zedekia, dem König von Juda, redete ich alle diese Worte und sprach: Beugt euren Nacken unter das Joch des Königs von Babel und seid ihm und seinem Volk untertan, so sollt ihr am Leben bleiben. 13 Warum wollt ihr sterben, du und dein Volk, durch Schwert, Hunger und Pest, wie der HERR geredet hat über das Volk, das dem König von Babel nicht untertan sein will? 14 Darum hört nicht auf die Worte der Propheten, die euch sagen: »Ihr werdet nicht untertan sein müssen dem König von Babel!« Denn sie weissagen euch Lüge, (Єр 14:14; Єр 29:9) 15 und ich habe sie nicht gesandt, spricht der HERR, sondern sie weissagen Lüge in meinem Namen, auf dass ich euch verstoße und ihr umkommt samt den Propheten, die euch weissagen. 16 Und zu den Priestern und zu diesem ganzen Volk redete ich und sprach: So spricht der HERR: Hört nicht auf die Worte eurer Propheten, die euch weissagen und sprechen: »Siehe, die Geräte aus dem Hause des HERRN werden nun bald von Babel wieder herkommen!« Denn sie weissagen euch Lüge. (Єр 28:3) 17 Hört nicht auf sie, sondern seid dem König von Babel untertan, so werdet ihr am Leben bleiben. Warum soll diese Stadt zur Trümmerstätte werden? 18 Sind sie aber Propheten und haben sie des HERRN Wort, so lasst sie den HERRN Zebaoth bedrängen, dass die Geräte, die übrig geblieben sind im Hause des HERRN und im Hause des Königs von Juda und zu Jerusalem, nicht auch nach Babel geführt werden. 19 Denn so spricht der HERR Zebaoth von den Säulen und vom Meer und von den Gestellen und von den Geräten, die noch übrig geblieben sind in dieser Stadt, (1Цар 7:15; 2Цар 25:13) 20 die Nebukadnezar, der König von Babel, nicht mitnahm, als er Jechonja, den Sohn Jojakims, den König von Juda, von Jerusalem wegführte nach Babel samt allen Vornehmen in Juda und Jerusalem, – 21 so spricht der HERR Zebaoth, der Gott Israels, von den Geräten, die übrig geblieben sind im Hause des HERRN und im Hause des Königs von Juda und zu Jerusalem: 22 Sie sollen nach Babel geführt werden und dort bleiben bis auf den Tag, an dem ich nach ihnen sehe, spricht der HERR, und ich sie wieder zurückbringen lasse an diesen Ort. (1Езд 1:7)