від Ukrainian Bible Society1О, пастухи, які розганяєте і нищите овець свого стада!2Через це так говорить Господь про тих, що пасуть мій народ: Ви розсіяли Моїх овець і вигнали їх, і ви їх не відвідали! Ось Я помщуся на вас за лукавими вашими задумами.3І Я зберу тих, що залишилися, з Мого народу з усієї землі, куди Я їх туди вигнав, і поставлю їх у їхньому пасовиську, і виростуть, і розмножаться.4І підніму їм пастирів, які їх пастимуть, і не боятимуться більше, ані не жахатимуться, — говорить Господь.5Ось приходять дні, — говорить Господь, — і підніму Давидові праведну парость, і царюватиме цар, і буде розумний, і зробить суд та праведність на землі.6У його дні Юда врятується, й Ізраїль замешкає у впевненості, і це Ім’я, яким його назве Господь у пророках: Йоседек.7Через це ось приходять дні, — говорить Господь, — і більше не скажуть: Живе Господь, Який вивів дім Ізраїля з єгипетської землі! —8але: Живе Господь, Який зібрав усіх нащадків Ізраїля з північної землі та з усіх країн, куди їх туди вигнав, і повернув їх у їхню землю.9Моє серце розбите, у мені сколихнулися всі мої кості, я став, як розбитий чоловік і як чоловік, охоплений вином перед обличчям Господа і перед обличчям краси Його слави.10Бо від обличчя цих заплакала земля, висохли пасовиська пустелі, і їхній біг був поганий, і їхня сила — не така.11Бо пророк і священик осквернилися, і Я побачив їхнє лукавство в Моєму домі.12Через це нехай їхня дорога буде їм на ковзання в темряві, і вони поковзнуться і впадуть на ній. Бо Я наведу на них зло в рік їхніх відвідин.13І в пророках Самарії Я побачив беззаконня. Вони пророкували Ваалом і звели народ Мій, Ізраїль.14І в пророках Єрусалима Я побачив страшне, як чинили перелюб і ходили в брехні та підтримували руки язичників, щоб кожний не відвернувся від своєї поганої дороги. Для Мене всі стали, як Содом, і ті, що в ньому живуть, як Гоморра!15Через це так говорить Господь: Ось Я годую їх болем і напою їх гіркою водою, бо від єрусалимських пророків вийшло осквернення всієї землі.16Так говорить Господь, Вседержитель: Не слухайте слів пророків, бо вони обманюють видіннями, вони говорять від свого серця, а не від Господніх уст.17Говорять до тих, що відкинули Господнє слово: Мир буде вам! І всім, що ходять за їхніми бажаннями, кожному, хто ходить за оманою їхнього серця, вони сказали: На тебе не прийде зло!18Бо хто став у Господній раді й побачив Його слово? Хто прислухався і почув?19Ось трясіння від Господа і гнів виходить на потрясіння, прийде зібраним проти безбожних.20І Господній гнів більше не повернеться, аж доки не зробить це, і аж доки не підніме це за задумом свого серця. У кінці днів це пізнають.21Я не посилав пророків, а вони побігли. Я не говорив до них, а вони пророкували.22І якщо б вони стали в Моїй справі, і вислухали Мої слова, то Я відвернув би Мій народ від їхніх лукавих задумів.23Я є Бог, Який перебуває близько, — говорить Господь, — а не Бог, що вдалині.24Якщо хтось сховається в схованках, чи Я його не побачу? Хіба Я не наповняю небо і землю? — говорить Господь.25Я почув те, що говорять пророки, які фальшиво пророкували Моїм Іменем, кажучи: Я побачив сон!26Аж доки буде омана в серці пророків, що пророкують, і в їхньому пророкуванню бажання їхнього серця?27Які задумують, що забулося Моє Ім’я в їхніх снах, які розповідають кожний своєму ближньому! Як і їхні батьки, вони забули Моє Ім’я через Ваала.28Пророк, в якого є сон, нехай розповість свій сон, а в кого Моє слово до нього, нехай розкаже Моє слово в правді. Чим є полова відносно зерна?29Хіба Мої слова не як вогонь і як сокирка, що розбиває камінь?30Через це Господь Бог говорить: Ось Я проти пророків, що крадуть Мої слова кожний у свого ближнього.31Ось Я проти пророків, що беруть пророцтва язика і мають своє сновидіння.32Ось Я проти пророків, які пророкують оманливі сни і їх розповідають, і вони звели Мій народ своєю брехнею і своїми обманами, та Я їх не посилав, і Я їм не заповідав, і вони не принесуть жодної користі[1] цьому народові.33Якщо ж цей народ чи пророк, чи священик запитають тебе: Який Господній тягар? То скажеш їм: Ви є тягар! І скину вас, — говорить Господь.34І пророк, і священик, і народ, які скажуть: Господній тягар, — помщуся тій людині та його домові.35Так скаже кожний своєму ближньому і кожний своєму братові: Що відповів Господь? Що сказав Господь?36І більше не назвете«Господній тягар», бо тягарем для чоловіка буде слово37і«що сказав Господь Бог наш?»!38Через це так говорить Господь Бог: Тому що ви сказали це слово«Господній тягар», то Я послав до вас, кажучи: Не говоритимете«Господній тягар»!39Через це ось Я беру і скидаю вас і місто, яке Я дав вам і вашим батькам,40і дам на вас вічну погорду і вічне безчестя, яке не забудеться.
Gegen die bösen Hirten. Verheißung eines gerechten Königs
1Wehe den Hirten, die die Herde meiner Weide umkommen lassen und zerstreuen!, spricht der HERR. (Єр 10:21; Єз 34:1; Зах 11:5)2Darum, so spricht der HERR, der Gott Israels, über die Hirten, die mein Volk weiden: Ihr habt meine Herde zerstreut und verstoßen und nicht nach ihr gesehen. Siehe, ich will euch heimsuchen um eures bösen Tuns willen, spricht der HERR.3Und ich will die Übriggebliebenen meiner Herde sammeln aus allen Ländern, wohin ich sie verstoßen habe, und will sie wiederbringen zu ihren Weideplätzen, dass sie fruchtbar sein sollen und sich mehren.4Und ich will Hirten über sie setzen, die sie weiden sollen, dass sie sich nicht mehr fürchten noch erschrecken noch heimgesucht werden, spricht der HERR. (Єр 3:15)5Siehe, es kommt die Zeit, spricht der HERR, dass ich dem David einen gerechten Spross erwecken will. Der soll ein König sein, der wohl regieren und Recht und Gerechtigkeit im Lande üben wird. (Іс 32:1; Зах 3:8)6Zu seiner Zeit soll Juda geholfen werden und Israel sicher wohnen. Und dies wird sein Name sein, mit dem man ihn nennen wird: »Der HERR ist unsere Gerechtigkeit«. (1Цар 5:5; Іс 45:24; Єр 32:37; Єр 33:16)7Darum siehe, es wird die Zeit kommen, spricht der HERR, dass man nicht mehr sagen wird: »So wahr der HERR lebt, der die Israeliten aus Ägyptenland geführt hat!«, (Єр 16:14)8sondern: »So wahr der HERR lebt, der die Nachkommen des Hauses Israel heraufgeführt und hergebracht hat aus dem Lande des Nordens und aus allen Landen, wohin er sie verstoßen hatte.« Und sie sollen in ihrem Lande wohnen.
Über die falschen Propheten
9Wider die Propheten. Mein Herz will mir in meinem Leibe brechen, alle meine Gebeine zittern; mir ist wie einem trunkenen Mann und wie einem, der vom Wein taumelt, vor dem HERRN und vor seinen heiligen Worten. (Єз 13:2)10Denn das Land ist voller Ehebrecher, und wegen des Fluches vertrocknet das Land und die Weideplätze in der Steppe verdorren. Böse ist, wonach sie streben, und ihre Stärke ist Unrecht. (Єр 12:4)11Denn Propheten wie Priester sind ruchlos; auch in meinem Hause finde ich ihre Bosheit, spricht der HERR. (Єр 5:31; Єр 6:13)12Darum ist ihr Weg wie ein glatter Weg, auf dem sie im Finstern gleiten und fallen; denn ich will Unheil über sie kommen lassen, das Jahr ihrer Heimsuchung, spricht der HERR. (Пс 35:6)13Auch bei den Propheten zu Samaria sah ich Anstößiges, dass sie weissagten im Namen des Baal und mein Volk Israel verführten; (Повт 18:20; Іс 1:10; Єз 13:22)14aber bei den Propheten zu Jerusalem sehe ich Gräuel, wie sie ehebrechen und mit Lügen umgehen und die Boshaften stärken, auf dass sich ja niemand bekehre von seiner Bosheit. Sie sind alle vor mir gleichwie Sodom und die Bürger Jerusalems wie Gomorra.15Darum spricht der HERR Zebaoth über die Propheten: Siehe, ich will sie mit Wermut speisen und mit Gift tränken; denn von den Propheten Jerusalems geht Ruchlosigkeit aus ins ganze Land. (Єр 9:14)16So spricht der HERR Zebaoth: Hört nicht auf die Worte der Propheten, die euch weissagen! Sie betrügen euch, sie verkünden euch Gesichte aus ihrem Herzen und nicht aus dem Mund des HERRN. (Повт 8:3; Єр 6:13; Єр 14:14)17Sie sagen denen, die des HERRN Wort verachten: Es wird euch wohlgehen –, und allen, die im Starrsinn ihres Herzens wandeln, sagen sie: Es wird kein Unheil über euch kommen. (Єр 7:24)18Aber wer hat im Rat des HERRN gestanden, dass er sein Wort gesehen und gehört hätte? Wer hat sein Wort vernommen und gehört? (Йов 15:8; Іс 40:13; Ам 3:7)19Siehe, es wird ein Wetter des HERRN kommen voll Grimm und ein schreckliches Ungewitter auf den Kopf der Gottlosen niedergehen. (Єр 30:23)20Und des HERRN Zorn wird nicht ablassen, bis er tue und ausrichte, was er im Sinn hat; zur letzten Zeit werdet ihr es klar erkennen.21Ich sandte die Propheten nicht, und doch laufen sie; ich redete nicht zu ihnen, und doch weissagen sie. (Єр 14:14)22Denn wenn sie in meinem Rat gestanden hätten, so hätten sie meine Worte meinem Volk gepredigt, um es von seinem bösen Wandel und von seinem bösen Tun zu bekehren.23Bin ich nur ein Gott, der nahe ist, spricht der HERR, und nicht auch ein Gott, der ferne ist?24Meinst du, dass sich jemand so heimlich verbergen könne, dass ich ihn nicht sehe?, spricht der HERR. Bin ich es nicht, der Himmel und Erde erfüllt?, spricht der HERR. (Пс 139:7)25Ich höre es wohl, was die Propheten reden, die Lüge weissagen in meinem Namen und sprechen: Mir hat geträumt, mir hat geträumt.26Wann wollen doch die Propheten aufhören, die Lüge weissagen und ihres Herzens Trug weissagen27und wollen, dass mein Volk meinen Namen vergesse über ihren Träumen, die einer dem andern erzählt, so wie ihre Väter meinen Namen vergaßen über dem Baal? (Суд 3:7)28Ein Prophet, der Träume hat, der erzähle Träume; wer aber mein Wort hat, der predige mein Wort recht. Wie reimen sich Stroh und Weizen zusammen?, spricht der HERR.29Ist mein Wort nicht wie ein Feuer, spricht der HERR, und wie ein Hammer, der Felsen zerschmeißt? (Євр 4:12)30Darum siehe, ich will an die Propheten, spricht der HERR, die meine Worte stehlen einer vom andern.31Siehe, ich will an die Propheten, spricht der HERR, die ihr eigenes Wort führen und sprechen: »Er hat’s gesagt.«32Siehe, ich will an die Propheten, spricht der HERR, die falsche Träume erzählen und verführen mein Volk mit ihren Lügen und losem Geschwätz, obgleich ich sie nicht gesandt und ihnen nichts befohlen habe und sie auch diesem Volk nichts nütze sind, spricht der HERR. (Єр 14:14)
Die Last des Herrn
33Wenn dich dies Volk oder ein Prophet oder ein Priester fragen wird und sagt: Was ist die Last, die der HERR jetzt ankündigt?, sollst du zu ihnen sagen: Ihr seid die Last[1], ich will euch abwerfen, spricht der HERR. – (Іс 13:1)34Und wenn ein Prophet oder Priester oder die Leute sagen werden: »Das ist die Last des HERRN«, den will ich heimsuchen und sein Haus dazu.35Vielmehr sollt ihr einer mit dem andern reden und zueinander sagen: »Was hat der HERR geantwortet?«, und: »Was hat der HERR gesagt?«36Aber sagt nicht mehr »Last des HERRN«; denn einem jeden wird sein eigenes Wort zur Last werden, weil ihr so die Worte des lebendigen Gottes, des HERRN Zebaoth, unseres Gottes, verdreht.37So sollst du zum Propheten sagen: »Was hat dir der HERR geantwortet?«, und: »Was hat der HERR gesagt?«38Wenn ihr aber sagt: »Last des HERRN«, so spricht der HERR: Weil ihr dies Wort Last des HERRN nennt, obgleich ich zu euch gesandt habe und euch sagen ließ, ihr sollt nicht »Last des HERRN« sagen, –39siehe, so will ich euch aufheben wie eine Last und euch samt der Stadt, die ich euch und euren Vätern gegeben habe, von meinem Angesicht wegwerfen40und will euch ewige Schande und ewige Schmach zufügen, die nie vergessen werden soll. (Єр 20:11)