від Ukrainian Bible Society1На закінчення. Не призведи до тління. Псалом Давида — на згадку про його втечу від Саула до печери.2Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надію покладає душа моя, і в тіні Твоїх крил я матиму надію, доки не минеться беззаконня.3Я буду кликати до Бога Всевишнього, до Бога, що вчинив мені добро.4Він послав з неба і спас мене, віддав на зневагу тих, які глумилися наді мною. (Музична пауза). Бог послав Свою милість і Свою правду5й захистив душу мою, що посеред молодих левів. Я засинаю в тривозі; людські сини… їхні зуби — зброя і стріли, а їхній язик — гострий меч.6Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя!7Вони приготовили капкан для моїх ніг, пригнітили мою душу. Вони викопали яму переді мною — і впали туди. (Музична пауза).8Готове моє серце, Боже, серце моє готове: буду співати й прославляти.9Пробудись, славо моя, пробудіться, псалтирю і гусла! Я встану рано.10Прославлятиму Тебе між людьми, Господи, співатиму Тобі між народами,11бо аж до неба звеличилася милість Твоя, а правда Твоя — аж до хмар.12Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя.
1Ein Lied von David, nach der Melodie: »Die Taube verstummt in der Fremde«. Es stammt aus der Zeit, als die Philister ihn in Gat festgenommen hatten.[1] (1Сам 21:11)2Gott, hab Erbarmen mit mir, denn man will mich zur Strecke bringen! Die Feinde bedrängen mich den ganzen Tag.3Unaufhörlich greifen sie mich an, viele bekämpfen mich in ihrem Hochmut.4Doch gerade dann, wenn ich Angst habe, will ich mich dir anvertrauen.5Ich lobe Gott für das, was er versprochen hat; ihm vertraue ich und fürchte mich nicht. Was kann ein Mensch mir schon antun?6Unablässig verdrehen sie, was ich sage, und überlegen, wie sie mir schaden können.7Überall muss ich mit einem Hinterhalt rechnen. Sie beschatten mich und warten nur darauf, mich umzubringen.8Gott, wirf diese Leute[2] in deinem Zorn zu Boden! Sollten sie bei so viel Bosheit ungeschoren davonkommen?9Du siehst doch, wie lange ich schon umherirre! Jede Träne hast du gezählt,[3] ja, alle sind in deinem Buch festgehalten.10Sobald ich dich um Hilfe bitte, werden meine Feinde kleinlaut den Rückzug antreten. Denn das weiß ich: Du, Gott, bist auf meiner Seite!11Ich lobe Gott für das, was er versprochen hat, ja, ich lobe die Zusage des HERRN.12Ihm vertraue ich und fürchte mich nicht. Was kann ein Mensch mir schon antun?13Gott, was ich dir versprochen habe, will ich jetzt einlösen und dir aus Dank Opfer bringen.14Denn du hast mich vor dem Tod gerettet, vor dem Sturz in die Tiefe hast du mich bewahrt. Ich darf weiterleben – in deiner Nähe. Du hast mir das Leben neu geschenkt.