від Ukrainian Bible Society1Псалом Давида. Радійте в Господі, праведні, бо праведним личить хвала.2Прославляйте Господа на гуслах, співайте Йому в супроводі десятиструнного інструмента.3Співайте Йому нову пісню, співайте гарно, з радісними окликами.4Бо Господнє слово праведне, і всі Його діла вірні.5Він любить милосердя і справедливість, Господньою милістю наповнена земля.6Господнім словом непорушно встановлені небеса і подихом Його уст — уся їхня сила.7Він збирає води морські, ніби в бурдюк, і безодню складає в сховища.8Нехай уся земля боїться Господа, хай дрижать перед Ним усі, хто заселяє світ.9Адже Він сказав — і сталося, Він звелів — і було створене.10Господь руйнує наміри людей, відкидає задуми народів і відкидає наміри володарів.11А Господня постанова залишається навіки; задуми Його серця — з роду в рід.12Блаженний народ, для якого Господь є Його Богом, — народ, якого Він обрав собі в спадщину.13Господь поглянув з неба і побачив усіх людських синів.14Зі Своєї приготованої оселі Він глядить на всіх жителів землі.15Той, Хто створив їхні серця, — кожному зокрема, — знає всі їхні діла.16Царя не захистить велике військо, і велетня не спасе його могутня сила.17Кінь ненадійний для спасіння, — його велика сила не спасе.18Адже очі Господні на тих, які бояться Його, котрі покладають надію на Його милосердя,19щоби спасти їхні душі від смерті, прогодувати їх під час голоду.20Наша душа очікує Господа, бо Він — наш помічник і оборонець, —21в Ньому розвеселиться наше серце, і на Його святе Ім’я ми надіємося.22Господи, Твоє милосердя нехай буде на нас, оскільки ми на Тебе покладаємо надію.
1Ein Lied von David, zum Nachdenken.[1] Glücklich sind alle, denen Gott ihr Unrecht vergeben und ihre Schuld zugedeckt hat! (Пс 42:1; Пс 44:1; Пс 45:1; Пс 52:1; Пс 74:1; Пс 78:1; Пс 88:1; Пс 89:1; Пс 142:1)2Glücklich ist der Mensch, dem der HERR seine Sünden nicht anrechnet und der mit Gott kein falsches Spiel treibt!3Erst wollte ich meine Schuld verheimlichen. Doch davon wurde ich so schwach und elend, dass ich nur noch stöhnen konnte.4Tag und Nacht bedrückte mich deine strafende Hand, meine Lebenskraft vertrocknete wie Wasser in der Sommerhitze.5Da endlich gestand ich dir meine Sünde; mein Unrecht wollte ich nicht länger verschweigen. Ich sagte: »Ich will dem HERRN meine Vergehen bekennen!« Und wirklich: Du hast mir meine ganze Schuld vergeben!6Darum sollen alle, die dir treu sind, Herr, zu dir beten. Wer dich anruft, solange noch Zeit ist, der bleibt verschont von den Wogen des Unheils.7Bei dir bin ich in Sicherheit; du bewahrst mich in aller Bedrängnis und lässt mich jubeln über deine Rettung.8Du sprichst zu mir: »Ich will dich lehren und dir den Weg zeigen, den du gehen sollst; ich berate dich, nie verliere ich dich aus den Augen.9Sei nicht wie ein Pferd oder ein Maultier ohne Verstand! Mit Zaum und Zügel musst du sie bändigen, sonst folgen sie dir nicht!«10Wer Gott den Rücken kehrt, der schafft sich Not und Schmerzen. Wer jedoch dem HERRN vertraut, den wird Gottes Liebe umgeben.11Freut euch an ihm und jubelt laut, die ihr den Willen des HERRN tut! Singt vor Freude, die ihr aufrichtig mit ihm lebt!