від Ukrainian Bible Society1На закінчення. Псалом Давида. Боже, моєї хвали не обійди мовчанням.2Адже уста грішника й уста обманця розкрилися на мене, вони заговорили проти мене підступним язиком3і оточили мене ненависними словами, без причини вели боротьбу зі мною.4Замість того, щоб любити мене, нападали на мене, а я — молився.5Вони віддали мені злом за добро, і ненавистю — за мою любов.6Постав же над ним грішника, і нехай диявол стане праворуч від нього!7Коли він буде судитися, нехай вийде осудженим, а його молитва нехай стане гріхом.8Хай укоротяться його дні, а служіння його нехай забере інший.9Хай його сини стануть сиротами, а його дружина — вдовою.10Хай сини його, тиняючись, блукають і жебракують, хай будуть викинені зі своїх домів.11Нехай лихвар витягне з нього все, що він має, хай чужинці розграбують плоди праці його.12Хай не буде в нього захисника, хай не буде того, хто змилосердився би над його сиротами.13Діти його хай будуть приречені на вигублення, — в одному поколінні нехай пропаде його ім’я.14Нехай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і гріх його матері хай не буде стертий.15Хай будуть вони постійно перед Господом, і нехай зникне пам’ять про них із землі.16За те, що не пам’ятав він чинити милосердя, а переслідував до смерті бідну, вбогу, зранену серцем людину.17Він полюбив прокляття, — тож вони зійдуть на нього. Не бажав благословення, — тож воно і віддалиться від нього.18Він одягнувся в прокляття, наче в одяг, тож просочилося воно в його нутро, як вода, у його кості, — як олія.19Нехай буде воно йому, як плащ, в який одягається, і як пояс, яким постійно підперізується.20Ось так перед Господом виглядає справа тих, які неправедно оскаржують мене і наговорюють зло на мою душу.21А Ти, Господи, Владико, вчини наді мною милосердя задля Твого Імені, бо добре Твоє милосердя.22Спаси мене, адже я бідний і вбогий, — і в мене стривожилося серце моє.23Я поник, як зникаюча тінь, мене струсили, як сарану.24Мої коліна ослабли від посту, а моє тіло змарніло від браку олії.25Тож я став для них посміховиськом: бачили мене і похитували своїми головами.26Допоможи мені, Господи, Боже мій, вирятуй мене за Своїм милосердям!27Хай дізнаються, що це Твоя рука, що Ти, Господи, зробив це.28Вони проклинатимуть, а Ти будеш благословляти. Хай осоромляться ті, які повстають проти мене, а Твій раб радітиме.29Щоби вкрилися ганьбою ті, котрі зводять на мене наклепи, хай накриються своїм соромом, наче подвійним одягом.30Вельми прославлятиму Господа своїми устами, величатиму Його між багатьма,31бо Він став по правиці нещасного, щоб врятувати від тих, які насідають на мою душу.
1Ein Lied von David.2Gott, mein Herz ist voller Zuversicht, darum will ich singen und für dich musizieren. Alles in mir soll darin einstimmen![1]3Harfe und Laute, wacht auf! Ich will den neuen Tag mit meinem Lied begrüßen.4HERR, ich will dir danken vor den Völkern, vor allen Menschen will ich dir singen.5Groß ist deine Güte, sie reicht über den Himmel hinaus! Und wohin die Wolken auch ziehen: Überall ist deine Treue!6Gott, zeige deine Größe, die den Himmel überragt; erweise auf der ganzen Welt deine Hoheit und Macht!7Befreie uns – wir sind doch dein geliebtes Volk! Erhöre uns und komm uns zu Hilfe!8Gott hat in seinem Heiligtum versprochen: »Im Triumph will ich meinem Volk die Gegend um Sichem geben; das Tal von Sukkot will ich ihnen zuteilen.9Mir gehören die Gebiete von Gilead und Manasse, Ephraim ist der Helm auf meinem Kopf und Juda das Zepter in meiner Hand.10Das Land Moab muss mir dienen, von Edom ergreife ich Besitz.[2] Und über das Land der Philister triumphiere ich als Sieger!«11Mein Gott, ich frage dich nun: Wer gibt mir Gewalt über die befestigte Stadt? Wer schenkt mir den Sieg über Edom?12Außer dir kommt ja niemand in Frage! Doch gerade du, Gott, hast uns verstoßen. Gerade du ziehst nicht mehr mit unseren Truppen in den Kampf.13Rette uns doch vor unseren Feinden! Denn wer sich auf Menschen verlässt, der ist verlassen!14Aber mit Gott werden wir große Taten vollbringen; er wird all unsere Feinde zertreten!