1Сподіваюся, ви потерпите трохи моє безумство. Так, потерпіть мене!2Адже я ревную вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб представити Христу наче чисту діву.3Та боюся, що як Єва була зведена хитрощами змія, так і ваші думки можуть віддалитися від щирості та чистоти перед Христом.4Бо коли хтось приходить до вас та проповідує іншого Ісуса – не Того, що ми проповідували, або коли приймаєте іншого духа – не Того, що ви прийняли, або іншу добру звістку – не ту, що ви прийняли, то ви це легко терпите.5Та не думаю, що я чимось гірший від тих«великих апостолів».6І хоча я недосвідчений у красномовстві, але не в пізнанні; і ми вам це чітко всім та в усьому показали.7Хіба я згрішив тим, що, бажаючи звеличити вас, сам упокорився й без жодної винагороди звіщав вам Божу Добру Звістку?8Я, так би мовити, обкрадав інші церкви, приймаючи від них платню, аби служити вам.9Коли я був із вами та опинився в нужді, то нікого не обтяжував, адже брати, що прийшли з Македонії, задовольнили мої потреби. Я в усьому стримував себе і далі стримуватимусь, аби не бути для вас тягарем.10Як істина Христа перебуває в мені, так ніхто не зупинить цієї моєї похвали в усіх регіонах Ахаї.11Чому? Чи тому, що не люблю вас? Бог знає, що люблю.12Що я робив, те й робитиму, щоб не давати приводу хвалитися тим, хто шукає підстав, аби довести, що вони рівні нам у тому, чим хваляться.13Адже такі люди – лжеапостоли, лукаві робітники, які приймають вигляд апостолів Христа.14Та це й не дивно, адже сам сатана приймає вигляд ангела світла.15Отже, немає нічого дивного в тому, що і його служителі вдають із себе служителів праведності. Їхній кінець буде за їхніми ділами.
Павлові страждання
16Я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним, але навіть якщо ви це робите, то прийміть мене як нерозумного, щоб і я міг трохи похвалитися.17Те, що я кажу з приводу похвали, кажу не від Господа, а наче в безумстві.18І, оскільки багато хто вихваляється за тілом, то і я вихвалятимуся.19Бо ви, будучи мудрими, радо терпите нерозумних!20Ви терпите, коли хтось вас поневолює чи об’їдає, коли хтось обдирає чи звеличується над вами і б’є вас в обличчя.21Кажу це на свій сором: у цьому ми були слабкими! Та якщо хтось наважується хвалитися, – кажу це в безумстві, – наважуюсь і я.22Вони євреї? Я теж. Вони ізраїльтяни? Я теж. Вони Авраамове насіння? Я теж.23Вони служителі Христа? Кажу ніби в безумстві: я більше. Я більше працював, частіше був ув’язнений, мене жорстокіше били, я часто опинявся на межі смерті.24Від юдеїв я п’ять разів отримував по сорок без одного ударів батогом,25тричі мене били палицями, один раз мене закидали камінням, я був на трьох кораблях, які розбивалися у морі, провів цілу добу у відкритому морі.26Часто був у подорожах, небезпеках на річках, небезпеках через розбійників, небезпеках через деяких із мого роду, небезпеках через язичників, небезпеках у містах, небезпеках у пустелі, небезпеках посеред моря, небезпеках серед лжебратів,27у праці та виснаженні, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в постах, у холоді та в наготі.28І окрім усього цього, моє щоденне заняття – турбота про всі церкви.29Хто знемагає, з ким i я не знемагав би? Хто впадає в гріх[1], за кого і я не палав би?30Коли вже маю хвалитися, то хвалитимуся своєю слабкістю[2].31Бог і Отець Господа Ісуса, Який є навіки благословенним, знає, що я не брешу.32У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, аби мене схопити,33але мене через вікно спустили в кошику по стіні, і я врятувався з його рук.