1Павло, раб Бога й апостол Ісуса Христа, за вірою обраних Богом і пізнанням істини, що веде до побожності,2у надії на вічне життя, яке до початку часів[1] пообіцяв Бог, Що ніколи не обманює.3Свого часу Він явив Своє Слово через доручене мені проповідування згідно з наказом Бога, нашого Спасителя.4Титу, моїй справжній дитині в спільній вірі. Благодать і мир від Бога Отця та Христа Ісуса, нашого Спасителя.
Служіння Тита на Криті
5Я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене та призначив старійшин у кожному місті, як я доручив тобі.6Звісно, лише якщо є хтось бездоганний, чоловік однієї дружини, має вірних дітей, які б не були звинувачені в розпусті чи непокірності.7Адже єпископ, який є Божим управителем, повинен бути бездоганним, не зарозумілим, не дратівливим, не схильним до пияцтва, не повинен бути забіякою чи охочим до наживи,8натомість має бути гостинним, любити добро, бути стриманим, справедливим, святим і дисциплінованим,9який дотримується вірного Слова згідно з отриманим вченням, щоби був спроможним підбадьорювати й інших здоровим вченням і картати тих, що противляться.
Докір тим, хто не робить добра
10Адже є багато непокірних, нерозумних балакунів і обманщиків, особливо серед обрізаних,11яким треба затуляти рота, оскільки вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи людей того, чого не повинні, заради ганебної наживи.12Навіть один із них, їхній же пророк, сказав: «Критяни – постійні брехуни, люті звірі, ледачі ненажери»[2].13Це свідчення правдиве. Тому картай їх суворо, щоб вони були здоровими у вірі14та не звертали уваги на юдейські міфи та заповіді людей, які відвертаються від істини.15Для чистих усе чисте, але для осквернених і невіруючих немає нічого чистого, а їхній розум і сумління осквернені.16Вони стверджують, що знають Бога, але своїми вчинками зрікаються Його, будучи огидними, неслухняними та непридатними до жодного доброго вчинку.