1Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот.[1] Повчання Гемана-езрахітянина. (Пс 52:1)2ГОСПОДИ, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.3Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.4Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті.5Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.6Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.7Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.8Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. Села9Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;10очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, ГОСПОДИ, щодня, простягав до Тебе свої долоні.11Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих[2] встануть, щоб славити Тебе?12Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?[3]13Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?14Я ж, ГОСПОДИ, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.15Чому, ГОСПОДИ, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?16Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.17Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.18Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.19Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки стали моїми знайомими.