1Керівнику хору, Єдутуну.[1] Псалом Давидів.2Лише в Бозі спокій моєї душі, від Нього моє спасіння.3Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся дуже.4Доки ви будете нападати на людину, усі разом добивати її, як похилену стіну, немов розхитану огорожу?5Радяться лише про те, щоб скинути її з високого місця, задоволення знаходять у брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають. Села6Лише в Бозі заспокоюйся, душе моя; бо лише на Нього надія моя.7Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся.8У Бозі спасіння моє і слава моя; Він – могутня скеля моя, пристановище моє в Бозі.9Народе, покладайся на Нього повсякчас, серця ваші виливайте перед Ним; Бог – пристановище наше. Села10Сини людські – лише марнота, сини мужів – омана; якщо покласти їх на ваги, усі разом вони легші від пари.11Не покладайтеся на гноблення інших і не хизуйтеся грабунком. Коли сила зростає, не прикладайте до неї серця.[2]12Один раз Бог промовив, двічі я почув це: у Бога могутність,13у Тебе, Володарю, милість. Адже Ти віддячуєш кожному за його вчинки.