від Biblica1Керівнику хору. На мотив«Не згуби». Міхтам Давидів.2Чи справді ви, можновладці, говорите правду? Чи справедливо судите синів людських?3Авжеж! У серці чините беззаконня, на землі руки ваші наважуються на насильство.4Відступники нечестиві вже від утроби матері, блукають ще від лона материнського, брехню промовляючи.5Їхня отрута подібна до отрути зміїної, до отрути глухої рогатої змії,[1] що затуляє свої вуха,6щоб не чути голосу шептунів, які вміло складають свої заклинання.7Боже, розтрощи зуби в їхніх устах; вирви ікла у левів молодих, ГОСПОДИ!8Нехай зникнуть, як вода, що розтікається. Коли натягуватимуть лука, нехай стріли їхні будуть надломлені.9Нехай будуть немов слимак, що спливає слизом у спеку; як викидень у жінки, що сонця не бачив.10Перш ніж казани ваші відчують розпалений хмиз, – чи зелений ще, чи сухий вже, – нехай вихор рознесе його!11Радітиме праведник, коли побачить помсту на них, коли обмиє стопи свої у крові нечестивого.12Тоді скаже людина: «Справді, є плід у праведника![2] Справді, є Бог, Що судить на землі!»