1Псалом Давидів. ГОСПОДЬ – моє світло й моє спасіння: кого мені боятись? ГОСПОДЬ – твердиня мого життя: кого мені лякатись?2Коли наблизяться до мене злодії, щоб пожерти моє тіло,[1] коли супротивники й вороги мої повстануть проти мене, вони спіткнуться й впадуть.3Якщо військо стане табором проти мене, моє серце страх не охопить; якщо війна спалахне проти мене – і тоді я почуватимусь у безпеці.4Одного лиш просив я в ГОСПОДА, тільки того шукаю: щоб мешкати мені в домі ГОСПОДНЬОМУ всі дні життя мого, щоб споглядав я спокій[2] ГОСПОДА й поринав у роздуми в Храмі Його.5Бо Він сховає мене в помешканні Своєму в день лиха, убереже мене під подолом Свого шатра й здійме мене на скелю.6Тоді піднесеться голова моя над ворогами моїми, що оточують мене, і принесу я біля шатра Його жертви з вигуком радості, співатиму й гратиму для ГОСПОДА.7Почуй, ГОСПОДИ, мій голос, адже кличу я, помилуй мене і дай мені відповідь.8«До Тебе!» – каже серце моє. «Шукайте обличчя Моє!» Обличчя Твоє, ГОСПОДИ, шукатиму я.9Не відвертай обличчя Твого від мене, не відкинь у гніві раба Твого, адже Ти був допомогою моєю. Не покинь мене, не залиши, Боже спасіння мого!10Хоча мої батько й мати полишили мене, але ГОСПОДЬ прийме мене.11Покажи мені, ГОСПОДИ, дорогу Твою і стежкою справедливості веди мене заради ворогів моїх.12Не віддавай мене на поталу супротивникам моїм, бо свідки неправдиві повстали проти мене й дихають насильством.13Однак я твердо вірю, що побачу доброту ГОСПОДНЮ на землі живих.14Надійся на ГОСПОДА, будь мужнім і серце своє зміцни. Надійся на ГОСПОДА!