1Коли Ісус зійшов з гори, багато людей пішло за Ним.2І ось один прокажений прийшов, поклонився Йому й промовив: ―Господи, якщо хочеш, Ти можеш мене очистити.3Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим! І вмить чоловік очистився від прокази.4Ісус сказав йому: ―Дивись, нікому не кажи про це, але йди, покажи себе священникові та принеси дар, який наказав Мойсей, їм на свідчення.[1]
Віра сотника
5Коли ж Ісус увійшов до Капернаума, прийшов до Нього сотник, який просив Його,6кажучи: ―Господи, мій слуга лежить вдома паралізований і тяжко страждає.7Ісус сказав йому: ―Я прийду та зцілю його.8Але сотник відповів: ―Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але скажи лише слово, і одужає мій слуга.9Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою воїнів. Кажу одному: «Іди!» – і він іде, а іншому: «Прийди!» – і він приходить, і рабу моєму: «Зроби це!» – і він робить.10Почувши це, Ісус здивувався та промовив тим, що йшли за Ним: ―Істинно кажу вам: ні в кого в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.11Кажу ж вам: багато хто прийде зі сходу та заходу і сядуть за стіл разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному.12А сини Царства будуть викинуті геть у темряву, де буде плач та скрегіт зубів.13А сотникові Ісус сказав: ―Іди! Нехай станеться за твоєю вірою! І тієї ж миті його слуга одужав.
Зцілення багатьох людей
14Прийшовши в дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежить у гарячці.15Він доторкнувся до її руки – і гарячка залишила жінку. Вона встала та почала прислуговувати Йому.16Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих. Він словом виганяв духів та зцілив усіх хворих на різні недуги,17щоб сповнились слова, сказані через пророка Ісаю: «Він узяв на Себе наші хвороби і поніс наші недуги».[2]
Ціна слідування за Христом
18Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав учням відплисти на другий бік моря.19Тоді підійшов до Нього один книжник і сказав: ―Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!20Ісус відповів йому: ―Лисиці мають нори, птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де голову прихилити.21А інший з Його учнів сказав: ―Господи, дозволь мені спочатку піти та поховати мого батька!22Але Ісус відповів: ―Іди за Мною й залиши мертвим ховати своїх мерців.
Ісус заспокоює бурю
23Потім Ісус зайшов у човен, за Ним увійшли і Його учні.24І ось здійнялась на морі велика буря, так що хвилі заливали човен, а Він спав.25Учні підійшли й розбудили Його, кажучи: ―Господи, спаси нас, бо ми гинемо!26Він сказав їм: ―Чому ви злякалися, маловіри? Тоді, піднявшись, наказав вітрам та морю, і настала велика тиша.27Люди дивувалися кажучи: ―Хто ж Він такий, що вітри та море підкоряються Йому?
Звільнення двох одержимих
28Коли Ісус прийшов на другий берег моря, у землю Гадаринську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць. Вони були дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.29І ось вони закричали: ―Що Тобі до нас, Сину Божий? Ти прийшов сюди, щоб мучити нас завчасно?30Неподалік від них паслося велике стадо свиней.31Демони просили Ісуса, кажучи: ―Якщо виганяєш нас, то надішли нас у це стадо свиней.32Він сказав їм: ―Ідіть! Тоді, вийшовши, вони увійшли у свиней, і ось стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.33Свинопаси побігли й, діставшись до міста, сповістили про все, а також про біснуватих.34І ось усе місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.