1Потім Ісус промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить спокуса.2Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.3Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його.4І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.5Апостоли сказали Господеві: ―Додай нам віри!6Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.7Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?»8А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?»9Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ?10Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».
Зцілення десятьох прокажених
11Ідучи до Єрусалима, Ісус проходив між Самарією та Галілеєю.12І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік13та голосно прокричали: ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!14Побачивши їх, Він сказав: ―Ідіть та покажіться священникам! І, коли вони йшли, очистилися.15Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога.16І припав лицем до ніг Ісуса, дякуючи Йому. Він був самарянином.17Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять?18Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові?19Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!
Прихід Царства Божого
20Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. Ісус відповів: ―Царство Боже прийде непомітно.21Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас.22Потім Він промовив до учнів: ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите.23Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними!24Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій.25Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням.26Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського:27люди їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.[1]28Так само, як було й за днів Лота: люди їли, пили, продавали, купували, садили, будували;29але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.[2]30Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться.31Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад.32Пам’ятайте про дружину Лота.[3]33Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже.34Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено.35Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено.36Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.[4]37Вони запитали: ―Де, Господи? Ісус відповів: ―Де буде тіло, там зберуться й орли.