1«Істинно кажу вам: хто не входить в овечий двір через ворота, а перелазить в іншому місці, той злодій та розбійник.2А хто входить через ворота, той пастир овець.3Сторож відкриває йому, і вівці чують його голос. Він кличе поіменно кожну вівцю й виводить їх.4Коли ж виведе всіх своїх, то йде попереду них, і вівці йдуть за ним, бо знають його голос.5За чужинцем вони не підуть, а втечуть від нього, бо не знають його голосу».6Ісус сказав їм цю притчу, але вони не зрозуміли, про що Він говорив.7Тоді Ісус знову сказав: «Істинно кажу вам: Я – ворота для овець.8Усі, хто приходив до Мене, – злодії та розбійники; але вівці їх не слухалися.9Я – ворота, і якщо хтось входить через Мене, буде спасенний. Він увійде, вийде й знайде пасовисько.10Злодій приходить тільки для того, щоби вкрасти, вбити й зруйнувати. А Я прийшов, щоб люди мали життя й щоб мали його вдосталь.11Я – добрий пастир. Добрий пастир віддасть життя за овець.12Наймит не є пастирем, вівці не належать йому. Коли він бачить, що наближається вовк, то залишає овець і тікає. Вовк хапає овець, і вони розбігаються.13Наймит тікає, бо його найняли, і він не дбає про овець.14Я – добрий пастир. Я знаю Своїх, і вони знають Мене.15Так само Отець знає Мене, і Я знаю Отця; Я віддаю Своє життя за овець.16У Мене є й інші вівці, які не з цієї кошари, і їх Я маю привести сюди. Вони почують Мій голос, і буде одна отара й один пастир.17Отець любить Мене тому, що Я віддаю Своє життя, аби знову взяти його.18Ніхто не може його забрати від Мене, Я Сам віддаю його. У Мене є влада віддати його й влада взяти його знов. Цю заповідь Я отримав від Мого Отця».19Після цих слів між юдеями знов виник розкол.20Багато хто з них казав: ―Він одержимий і втратив розум. Навіщо Його слухати?21А інші казали: ―Це не слова біснуватого. Чи може демон відкрити очі сліпому?
Подальший конфлікт щодо слів Ісуса
22В Єрусалимі було свято Відновлення Храму.[1] Стояла зима.23Ісус ходив у Храмі по колонаді Соломона.24Юдеї зібралися навколо Нього й сказали: ―Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо!25Ісус сказав: ―Я вже казав вам, але ви не вірите. Діла, які Я роблю в ім’я Мого Отця, свідчать про Мене.26Але ви не вірите Мені, тому що ви не з Моїх овець.27Мої вівці чують Мій голос. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.28Я даю їм життя вічне, і вони ніколи не загинуть, і ніхто не забере їх з Моїх рук.29Мій Отець, Який дав їх Мені, величніший за всіх. І ніхто не зможе забрати їх з рук Мого Отця.30Я й Отець – одне!31Тоді юдеї знов схопили каміння, щоб побити Його,32але Ісус сказав їм: ―Я показав вам багато добрих справ від Отця. За яку з цих справ ви хочете Мене побити камінням?33Юдеї відповіли: ―Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе, а за богохульство, бо Ти, будучи людиною, робиш себе Богом.34Ісус сказав їм: ―Чи не написано у вашому Законі: «Я сказав: ви – боги?»[2] (Пс 81:6)35Якщо богами названі ті, кому було дано Слово Боже, і Писання не може бути порушене,36то чому ж ви кажете про Того, Кого Отець освятив та послав у світ, що Він богохульствує, бо Я казав: «Я – Син Божий?»37Якщо Я не роблю справ Мого Отця, не вірте Мені.38А якщо роблю, то хоч не вірите Мені, повірте Моїм ділам і зрозумійте, що Отець у Мені і Я в Отці.39Вони знов намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук.40Ісус знову пішов на інший бік Йордану, у місце, де Іван хрестив, і залишився там.41До Нього приходило багато людей, що казали: «Іван не зробив жодного знамення, але все, що він говорив про Нього, – правда».42І багато там увірувало в Нього.