Римлян 15 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

1 Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не собі лише догоджати. 2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро, для духовного збудування. 3 Бо і Христос не догоджав Собі, але, як написано: «Зневага тих, хто ганьбить Тебе, впала на Мене».^[1] (Пс 68:10) 4 Усе, що було написано в минулому, написано для нашого навчання, щоб через терпіння та підбадьорення, яке дає Писання, ми мали надію. 5 Нехай Бог, Який дарує терпіння та підбадьорення, дарує вам бути однодумними між собою, за прикладом Ісуса Христа, 6 щоб ви однією думкою й одним голосом прославили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. 7 Тож приймайте одне одного так само, як Христос прийняв вас до слави Божої. 8 Бо я кажу вам: Христос став слугою обрізання для Божої істини, щоб підтвердити обітниці, дані патріархам, 9 і щоб язичники прославили Бога за Його милість. Як написано: «За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму хвалу».^[2] (Пс 17:50) 10 І ще сказано: «Радійте, язичники, з Його народом!»^[3] 11 І знов: «Славте Господа, усі народи! Хваліть Його, усі племена!»^[4] (Пс 116:1) 12 І знов Ісая каже: «Прийде Корінь Єссея і стане панувати над народами, на Нього народи покладуть усю надію».^[5] 13 Нехай Бог надії наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа були наповнені надією.

Павло – апостол язичників

14 Я переконаний, брати мої, що ви самі сповнені добра, наповнені всяким знанням і можете навчити одне одного. 15 І все ж я написав вам, подекуди сміливіше, щоб нагадати вам про деякі речі через дану мені Богом благодать 16 бути служителем Ісуса Христа для язичників, виконувати священницьке служіння й проголошувати Добру Звістку Божу, щоб язичники стали приношенням жертовним, приємним та освяченим Святим Духом. 17 Отже, я маю, чим похвалитися в Ісусі Христі щодо служіння Богові. 18 Я б не наважився говорити ні про що, крім того, що Христос зробив через мене, – словом і ділом, – щоб привести язичників до послуху перед Богом через мої слова та вчинки, 19 а також силою ознак та чудес і силою Божого Духа. Отже, з Єрусалима й повсюди аж до Іллірика я повністю проголосив Добру Звістку Христа. 20 Моєю метою завжди було проповідувати Добру Звістку там, де Христос не був відомий, щоб не будувати на основі, закладеній кимось іншим, 21 як і написано: «Ті, кому про Нього не казали, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють».^[6] 22 Тому я неодноразово стикався з перешкодами на шляху до вас.

Місіонерські плани Павла відвідати Рим

23 Але тепер, не маючи більше такого місця в цих землях,^[7] я вже кілька років прагну відвідати вас. 24 Я планую зробити це, коли вирушу до Іспанії, і сподіваюся побачити вас під час проїзду, щоб ви допомогли мені в моїй подорожі туди, після того, як я деякий час насолоджуватимусь вашим товариством. 25 Однак тепер я їду до Єрусалима, щоб послужити там святим, 26 бо Македонія та Ахая були раді зібрати деяку пожертву для бідних серед святих в Єрусалимі. 27 Вони були раді це зробити, адже були їхніми боржниками. Як юдеї поділилися духовними благами з язичниками, так і язичники зобов’язані послужити їм матеріально. 28 Отже, коли я це владнаю й переконаюся, що вони отримали цей дар, то вирушу в Іспанію й дорогою відвідаю вас. 29 Я знаю, що коли я прийду до вас, то прийду в повноті благословення Христа. 30 Я закликаю вас, брати, через Господа нашого Ісуса Христа й через любов Духа, щоб ви разом зі мною молилися за мене до Бога, 31 щоб я був врятований від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було до вподоби святим; 32 щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і відпочив разом із вами. 33 Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.

New International Version

від Biblica

1 We who are strong ought to bear with the failings of the weak and not to please ourselves. 2 Each of us should please our neighbours for their good, to build them up. 3 For even Christ did not please himself but, as it is written: ‘The insults of those who insult you have fallen on me.’ (Пс 69:9) 4 For everything that was written in the past was written to teach us, so that through the endurance taught in the Scriptures and the encouragement they provide we might have hope. 5 May the God who gives endurance and encouragement give you the same attitude of mind towards each other that Christ Jesus had, 6 so that with one mind and one voice you may glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ. 7 Accept one another, then, just as Christ accepted you, in order to bring praise to God. 8 For I tell you that Christ has become a servant of the Jews^[1] on behalf of God’s truth, so that the promises made to the patriarchs might be confirmed 9 and, moreover, that the Gentiles might glorify God for his mercy. As it is written: ‘Therefore I will praise you among the Gentiles; I will sing the praises of your name.’^[2] (2Сам 22:50; Пс 18:49) 10 Again, it says, ‘Rejoice, you Gentiles, with his people.’ (Повт 32:43) 11 And again, ‘Praise the Lord, all you Gentiles; let all the peoples extol him.’ (Пс 117:1) 12 And again, Isaiah says, ‘The Root of Jesse will spring up, one who will arise to rule over the nations; in him the Gentiles will hope.’^[3] (Іс 11:10) 13 May the God of hope fill you with all joy and peace as you trust in him, so that you may overflow with hope by the power of the Holy Spirit.

Paul the minister to the Gentiles

14 I myself am convinced, my brothers and sisters, that you yourselves are full of goodness, filled with knowledge and competent to instruct one another. 15 Yet I have written to you quite boldly on some points to remind you of them again, because of the grace God gave me 16 to be a minister of Christ Jesus to the Gentiles. He gave me the priestly duty of proclaiming the gospel of God, so that the Gentiles might become an offering acceptable to God, sanctified by the Holy Spirit. 17 Therefore I glory in Christ Jesus in my service to God. 18 I will not venture to speak of anything except what Christ has accomplished through me in leading the Gentiles to obey God by what I have said and done – 19 by the power of signs and wonders, through the power of the Spirit of God. So from Jerusalem all the way round to Illyricum, I have fully proclaimed the gospel of Christ. 20 It has always been my ambition to preach the gospel where Christ was not known, so that I would not be building on someone else’s foundation. 21 Rather, as it is written: ‘Those who were not told about him will see, and those who have not heard will understand.’^[4] (Іс 52:15) 22 This is why I have often been hindered from coming to you.

Paul’s plan to visit Rome

23 But now that there is no more place for me to work in these regions, and since I have been longing for many years to visit you, 24 I plan to do so when I go to Spain. I hope to see you while passing through and that you will assist me on my journey there, after I have enjoyed your company for a while. 25 Now, however, I am on my way to Jerusalem in the service of the Lord’s people there. 26 For Macedonia and Achaia were pleased to make a contribution for the poor among the Lord’s people in Jerusalem. 27 They were pleased to do it, and indeed they owe it to them. For if the Gentiles have shared in the Jews’ spiritual blessings, they owe it to the Jews to share with them their material blessings. 28 So after I have completed this task and have made sure that they have received this contribution, I will go to Spain and visit you on the way. 29 I know that when I come to you, I will come in the full measure of the blessing of Christ. 30 I urge you, brothers and sisters, by our Lord Jesus Christ and by the love of the Spirit, to join me in my struggle by praying to God for me. 31 Pray that I may be kept safe from the unbelievers in Judea and that the contribution I take to Jerusalem may be favourably received by the Lord’s people there, 32 so that I may come to you with joy, by God’s will, and in your company be refreshed. 33 The God of peace be with you all. Amen.