Марка 15 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Ісус перед Пилатом

1 Вранці наступного дня первосвященники скликали раду разом зі старійшинами, книжниками та всім Синедріоном. Потім зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові. 2 Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це! 3 Первосвященники звинувачували Його в багатьох речах. 4 Пилат знов запитав Ісуса: ―Ти нічого не відповідаєш? Дивись, скільки проти Тебе обвинувачень! 5 Але Ісус більше нічого не відповідав, і Пилат дуже здивувався.

Засудження Ісуса

6 На кожне свято намісник відпускав їм одного з в’язнів, якого вони просили. 7 У той час був один в’язень, на ім’я Варавва, який разом із бунтівниками був винний у вбивстві. 8 Люди прийшли й почали просити Пилата, щоб він зробив, як завжди. 9 Пилат відповів їм: ―Чи бажаєте, щоб я відпустив вам Царя юдеїв? 10 Бо він знав, що через заздрощі первосвященники видали Ісуса. 11 Але первосвященники вмовили людей просити, щоб краще відпустив їм Варавву. 12 Пилат знову звернувся до них: ―А що хочете, щоб я зробив із Тим, Кого називаєте Царем юдеїв? 13 Вони ж знов закричали: ―Розіпни Його! 14 Пилат запитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Розіпни Його! 15 І так Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.

Воїни знущаються над Ісусом

16 Воїни відвели Ісуса до двору, тобто до преторії, та скликали всю когорту. 17 Вони наділи на Нього багряницю, сплели та поклали на голову вінок із тернини. 18 І почали вітати Його: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» 19 Вони били Його тростиною по голові, плювали на Нього й, падаючи на коліна, вклонялися Йому. 20 Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса багряницю, надягнули на Нього Його одяг і відвели, щоб розіп’яти Його.

Розп’яття Ісуса

21 Воїни примусили одного перехожого, Симона з Кирени, що повертався з поля, батька Олександра та Руфа, нести хрест Ісуса. 22 Привели Ісуса на Голгофу (що в перекладі означає«місце Черепа»). 23 Дали Йому випити вина, змішаного з миррою, але Він не взяв. 24 Потім, розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме. 25 Коли Його розіп’яли, була третя година^[1]. 26 І написали Його провину: цар юдеїв. 27 Разом із Ним розіп’яли двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього. 28 І збулося сказане у Святому Писанні: «Його зараховано до злочинців».^[2] 29 Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами й казали: «Гей! Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. 30 Спаси Себе Самого, зійди з хреста!» 31 Первосвященники разом із книжниками також насміхалися з Нього, кажучи між собою: «Інших рятував, а Себе не може врятувати! 32 Якщо Він насправді Христос, Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, щоб ми побачили й повірили!» І ті, що були розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.

Смерть Ісуса

33 Близько шостої^[3] години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої^[4] години. 34 А о дев’ятій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лема савахтані?» (що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»)^[5] (Пс 21:1) 35 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Дивіться, Він кличе Іллю!» 36 Хтось побіг, наповнив губку кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити, кажучи: «Облиште, побачимо, чи прийде Ілля зняти Його!» 37 Ісус же, голосно скрикнувши, віддав духа. 38 Завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу. 39 Сотник, який стояв навпроти Нього, побачивши, як Він помер, промовив: «Цей чоловік справді був Сином Божим!» 40 Були там і деякі жінки, які стояли поодаль і дивилися. Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосії, і Саломія. 41 Коли Він був ще в Галілеї, вони слідували за Ним та служили Йому. Було й багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.

Поховання Ісуса

42 Коли настав вечір, – а був день Приготування перед Суботою, – 43 прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, який теж очікував Царства Божого. Він наважився піти до Пилата та просити тіло Ісуса. 44 Коли Пилат дізнався, що Ісус уже помер, то здивувався й, покликавши сотника, запитав у нього, чи давно Ісус помер. 45 Довідавшись від сотника, що Ісус дійсно помер, він віддав тіло Йосифові. 46 Йосиф купив льняну тканину і, знявши тіло Ісуса, обгорнув його в полотно й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі. До входу в гробницю привалив камінь. 47 Марія Магдалина та Марія, мати Йосії, дивилися, де Його поховали.

New International Version

від Biblica

Jesus before Pilate

1 Very early in the morning, the chief priests, with the elders, the teachers of the law and the whole Sanhedrin, made their plans. So they bound Jesus, led him away and handed him over to Pilate. 2 ‘Are you the king of the Jews?’ asked Pilate. ‘You have said so,’ Jesus replied. 3 The chief priests accused him of many things. 4 So again Pilate asked him, ‘Aren’t you going to answer? See how many things they are accusing you of.’ 5 But Jesus still made no reply, and Pilate was amazed. 6 Now it was the custom at the festival to release a prisoner whom the people requested. 7 A man called Barabbas was in prison with the rebels who had committed murder in the uprising. 8 The crowd came up and asked Pilate to do for them what he usually did. 9 ‘Do you want me to release to you the king of the Jews?’ asked Pilate, 10 knowing it was out of self-interest that the chief priests had handed Jesus over to him. 11 But the chief priests stirred up the crowd to get Pilate to release Barabbas instead. 12 ‘What shall I do, then, with the one you call the king of the Jews?’ Pilate asked them. 13 ‘Crucify him!’ they shouted. 14 ‘Why? What crime has he committed?’ asked Pilate. But they shouted all the louder, ‘Crucify him!’ 15 Wanting to satisfy the crowd, Pilate released Barabbas to them. He had Jesus flogged, and handed him over to be crucified.

The soldiers mock Jesus

16 The soldiers led Jesus away into the palace (that is, the Praetorium) and called together the whole company of soldiers. 17 They put a purple robe on him, then twisted together a crown of thorns and set it on him. 18 And they began to call out to him, ‘Hail, king of the Jews!’ 19 Again and again they struck him on the head with a staff and spat on him. Falling on their knees, they paid homage to him. 20 And when they had mocked him, they took off the purple robe and put his own clothes on him. Then they led him out to crucify him.

The crucifixion of Jesus

21 A certain man from Cyrene, Simon, the father of Alexander and Rufus, was passing by on his way in from the country, and they forced him to carry the cross. 22 They brought Jesus to the place called Golgotha (which means ‘the place of the skull’). 23 Then they offered him wine mixed with myrrh, but he did not take it. 24 And they crucified him. Dividing up his clothes, they cast lots to see what each would get. 25 It was nine in the morning when they crucified him. 26 The written notice of the charge against him read: The king of the Jews. 27-28 They crucified two rebels with him, one on his right and one on his left.^[1] (Лк 22:37) 29 Those who passed by hurled insults at him, shaking their heads and saying, ‘So! You who are going to destroy the temple and build it in three days, 30 come down from the cross and save yourself!’ 31 In the same way the chief priests and the teachers of the law mocked him among themselves. ‘He saved others,’ they said, ‘but he can’t save himself! 32 Let this Messiah, this king of Israel, come down now from the cross, that we may see and believe.’ Those crucified with him also heaped insults on him.

The death of Jesus

33 At noon, darkness came over the whole land until three in the afternoon. 34 And at three in the afternoon Jesus cried out in a loud voice, ‘Eloi, Eloi, lema sabachthani?’ (which means ‘My God, my God, why have you forsaken me?’). (Пс 22:1) 35 When some of those standing near heard this, they said, ‘Listen, he’s calling Elijah.’ 36 Someone ran, filled a sponge with wine vinegar, put it on a staff, and offered it to Jesus to drink. ‘Now leave him alone. Let’s see if Elijah comes to take him down,’ he said. 37 With a loud cry, Jesus breathed his last. 38 The curtain of the temple was torn in two from top to bottom. 39 And when the centurion, who stood there in front of Jesus, saw how he died,^[2] he said, ‘Surely this man was the Son of God!’ 40 Some women were watching from a distance. Among them were Mary Magdalene, Mary the mother of James the younger and of Joseph,^[3] and Salome. 41 In Galilee these women had followed him and cared for his needs. Many other women who had come up with him to Jerusalem were also there.

The burial of Jesus

42 It was Preparation Day (that is, the day before the Sabbath). So as evening approached, 43 Joseph of Arimathea, a prominent member of the Council, who was himself waiting for the kingdom of God, went boldly to Pilate and asked for Jesus’ body. 44 Pilate was surprised to hear that he was already dead. Summoning the centurion, he asked him if Jesus had already died. 45 When he learned from the centurion that it was so, he gave the body to Joseph. 46 So Joseph bought some linen cloth, took down the body, wrapped it in the linen, and placed it in a tomb cut out of rock. Then he rolled a stone against the entrance of the tomb. 47 Mary Magdalene and Mary the mother of Joseph saw where he was laid.