Луки 24 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Воскресіння Ісуса

1 Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували. 2 І виявили, що камінь від гробниці був відвалений. 3 Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. 4 І раптом перед розгубленими жінками з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах. 5 Налякані жінки схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих? 6 Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї: 7 „Син Людський має бути виданий у руки грішників і розіп’ятий, а третього дня воскресне“». 8 І вони пригадали собі слова Ісуса. 9 Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим. 10 То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші жінки, які сказали про це апостолам. 11 Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм. 12 Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.

Зустріч з Ісусом дорогою в Емаус

13 Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв^[1] від Єрусалима й звалося Емаус. 14 Дорогою вони розмовляли між собою про все, що сталося. 15 А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними. 16 Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його. 17 Ісус спитав їх: ―Про що ви говорите між собою в дорозі? Вони зупинилися, повні смутку; 18 і один із них, на ім’я Клеопа, промовив: ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні. 19 Він спитав: ―Про що саме? Вони відповіли: ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми. 20 Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його. 21 Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося. 22 Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці 23 та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий. 24 Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили. 25 Він сказав їм: ―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки! 26 Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою? 27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, що написано в усіх Писаннях про Нього. 28 Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі. 29 Але вони просили Його, кажучи: ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується. Він увійшов у дім та залишився з ними. 30 Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм. 31 Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий. 32 І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?» 33 І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними, 34 які говорили, що Господь дійсно воскрес та з’явився Симонові. 35 Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали Ісуса, коли Він розламав хліб.

Ісус з’являється перед учнями

36 Коли вони ще говорили, Сам Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!» 37 Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа. 38 Він же сказав їм: «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях? 39 Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!» 40 Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги. 41 Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: «Чи маєте тут щось поїсти?» 42 Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах. 43 Він узяв та їв перед ними. 44 Потім сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах». 45 Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання. 46 Та промовив: «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих. 47 І в Його ім’я буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима. 48 Ви свідки цьому. 49 І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»

Вознесіння Ісуса

50 Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх. 51 Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо. 52 Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим. 53 І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога. Амінь.

New International Version

від Biblica

Jesus has risen

1 On the first day of the week, very early in the morning, the women took the spices they had prepared and went to the tomb. 2 They found the stone rolled away from the tomb, 3 but when they entered, they did not find the body of the Lord Jesus. 4 While they were wondering about this, suddenly two men in clothes that gleamed like lightning stood beside them. 5 In their fright the women bowed down with their faces to the ground, but the men said to them, ‘Why do you look for the living among the dead? 6 He is not here; he has risen! Remember how he told you, while he was still with you in Galilee: 7 “The Son of Man must be delivered over to the hands of sinners, be crucified and on the third day be raised again.” ’ 8 Then they remembered his words. 9 When they came back from the tomb, they told all these things to the Eleven and to all the others. 10 It was Mary Magdalene, Joanna, Mary the mother of James, and the others with them who told this to the apostles. 11 But they did not believe the women, because their words seemed to them like nonsense. 12 Peter, however, got up and ran to the tomb. Bending over, he saw the strips of linen lying by themselves, and he went away, wondering to himself what had happened.

On the road to Emmaus

13 Now that same day two of them were going to a village called Emmaus, about seven miles^[1] from Jerusalem. 14 They were talking with each other about everything that had happened. 15 As they talked and discussed these things with each other, Jesus himself came up and walked along with them; 16 but they were kept from recognising him. 17 He asked them, ‘What are you discussing together as you walk along?’ They stood still, their faces downcast. 18 One of them, named Cleopas, asked him, ‘Are you the only one visiting Jerusalem who does not know the things that have happened there in these days?’ 19 ‘What things?’ he asked. ‘About Jesus of Nazareth,’ they replied. ‘He was a prophet, powerful in word and deed before God and all the people. 20 The chief priests and our rulers handed him over to be sentenced to death, and they crucified him; 21 but we had hoped that he was the one who was going to redeem Israel. And what is more, it is the third day since all this took place. 22 In addition, some of our women amazed us. They went to the tomb early this morning 23 but didn’t find his body. They came and told us that they had seen a vision of angels, who said he was alive. 24 Then some of our companions went to the tomb and found it just as the women had said, but they did not see Jesus.’ 25 He said to them, ‘How foolish you are, and how slow to believe all that the prophets have spoken! 26 Did not the Messiah have to suffer these things and then enter his glory?’ 27 And beginning with Moses and all the Prophets, he explained to them what was said in all the Scriptures concerning himself. 28 As they approached the village to which they were going, Jesus continued on as if he were going further. 29 But they urged him strongly, ‘Stay with us, for it is nearly evening; the day is almost over.’ So he went in to stay with them. 30 When he was at the table with them, he took bread, gave thanks, broke it and began to give it to them. 31 Then their eyes were opened and they recognised him, and he disappeared from their sight. 32 They asked each other, ‘Were not our hearts burning within us while he talked with us on the road and opened the Scriptures to us?’ 33 They got up and returned at once to Jerusalem. There they found the Eleven and those with them, assembled together 34 and saying, ‘It is true! The Lord has risen and has appeared to Simon.’ 35 Then the two told what had happened on the way, and how Jesus was recognised by them when he broke the bread.

Jesus appears to the disciples

36 While they were still talking about this, Jesus himself stood among them and said to them, ‘Peace be with you.’ 37 They were startled and frightened, thinking they saw a ghost. 38 He said to them, ‘Why are you troubled, and why do doubts rise in your minds? 39 Look at my hands and my feet. It is I myself! Touch me and see; a ghost does not have flesh and bones, as you see I have.’ 40 When he had said this, he showed them his hands and feet. 41 And while they still did not believe it because of joy and amazement, he asked them, ‘Do you have anything here to eat?’ 42 They gave him a piece of broiled fish, 43 and he took it and ate it in their presence. 44 He said to them, ‘This is what I told you while I was still with you: everything must be fulfilled that is written about me in the Law of Moses, the Prophets and the Psalms.’ 45 Then he opened their minds so they could understand the Scriptures. 46 He told them, ‘This is what is written: the Messiah will suffer and rise from the dead on the third day, 47 and repentance for the forgiveness of sins will be preached in his name to all nations, beginning at Jerusalem. 48 You are witnesses of these things. 49 I am going to send you what my Father has promised; but stay in the city until you have been clothed with power from on high.’

The ascension of Jesus

50 When he had led them out to the vicinity of Bethany, he lifted up his hands and blessed them. 51 While he was blessing them, he left them and was taken up into heaven. 52 Then they worshipped him and returned to Jerusalem with great joy. 53 And they stayed continually at the temple, praising God.