Дії 9 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Навернення Савла

1 Савл, ще дихаючи погрозою вбивства та злобою на учнів Господа, пішов до первосвященника 2 та попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб він міг арештовувати й приводити до Єрусалима послідовників Шляху, як чоловіків, так і жінок. 3 Коли він вже наближався до Дамаска, раптом засяяло світло з неба навколо нього. 4 Він упав на землю й почув голос: ―Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене? 5 Він спитав: ―Хто Ти, Господи? Ісус відповів: ―Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Тяжко тобі бити ногою колючку! 6 Налякавшись, він із трепетом сказав: ―Господи, що хочеш, щоб я робив? Господь сказав:^[1] ―Підведися та йди до міста, і там скажуть тобі, що треба робити. 7 Люди, які подорожували разом із ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили. 8 Савл підвівся із землі, і хоча очі були розплющені, нічого не бачив. Тому його взяли за руки й привели в Дамаск. 9 Три дні він нічого не бачив, не їв і не пив. 10 У Дамаску був учень, на ім’я Ананія. Господь сказав йому у видінні: ―Ананіє! Він відповів: ―Так, Господи! 11 Господь сказав йому: ―Встань та йди на вулицю, яка зветься Прямою, і в домі Юди запитай чоловіка з Тарса, на ім’я Савл. Бо ось він зараз молиться 12 й у видінні побачив чоловіка, на ім’я Ананія, що увійшов та поклав на нього руки, щоб він знову міг бачити. 13 Ананія відповів: ―Господи, я від багатьох людей чув про цього чоловіка, як багато лиха він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі. 14 І сюди він прийшов, отримавши повноваження від первосвященників, заарештовувати всіх, хто призиває Твоє ім’я. 15 Але Господь сказав йому: ―Іди, бо цей чоловік – знаряддя, обране Мною для того, щоб звістити Моє ім’я язичникам, царям та синам Ізраїлю. 16 Я покажу йому, скільки він має вистраждати за Моє ім’я. 17 Ананія пішов, зайшов у дім і, поклавши руки на Савла, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі дорогою сюди, надіслав мене до тебе, щоб ти знову міг бачити та був наповнений Святим Духом». 18 І вмить немовби луска впала з його очей, він знову міг бачити й, піднявшись, був охрещений.

Савл проповідує в Дамаску

19 Потім він поїв, і до нього повернулися сили. Савл залишився кілька днів разом з учнями в Дамаску 20 й одразу почав проповідувати в синагогах, що Ісус – Син Божий. 21 Усі, хто його чув, здивовано казали: «Хіба це не той, хто знищував у Єрусалимі тих, що призивали це ім’я, і сюди він прийшов, щоб їх зв’язати та привести до первосвященників?» 22 А Савл усе більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус є Христос. 23 Коли минуло багато днів, юдеї змовилися вбити його. 24 Однак Савл дізнався про цю змову. Вони вдень та вночі стежили за воротами, щоб убити його. 25 Але учні, узявши його, вночі спустили в кошику по стіні.

Савл у Єрусалимі

26 Коли Савл прибув до Єрусалима, то намагався приєднатися до учнів, але вони боялися й не вірили, що він теж учень. 27 Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів та розповів їм, як у дорозі Савл побачив Господа, і як Він говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса. 28 І Савл залишився з ними, вільно виходячи та входячи в Єрусалим. Він сміливо проповідував в ім’я Господа, 29 говорив та сперечався з грекомовними юдеями, і вони намагалися вбити його. 30 Коли брати довідалися про це, то вивели його до Кесарії, а потім доправили до Тарса. 31 Церква у всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала спокій, зміцнювалась, ходила в страху Господньому й, отримуючи втіху Святого Духа, зростала.

Зцілення Енея

32 Петро, проходячи через усі міста, прийшов до святих, які мешкали в Лідді. 33 Там знайшов чоловіка, на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, адже був паралізований. 34 Петро промовив до нього: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе, підведись і збери своє ліжко». І вмить той піднявся. 35 Усі жителі Лідди та Сарона, які побачили його, навернулися до Господа.

Воскресіння Тавіти

36 У Яффі була одна учениця, на ім’я Тавіта (що перекладається як«сарна»^[2]). Її життя завжди було повне добрих вчинків та милостинь, які вона робила. 37 Саме в той час вона захворіла й померла. Її обмили та поклали у верхню кімнату. 38 Оскільки Лідда знаходиться близько до Яффи, учні, почувши, що Петро знаходиться там, надіслали до нього двох чоловіків просити його: «Прийди до нас скоріше!» 39 Петро пішов разом із ними й, коли прийшов, його повели у верхню кімнату. Усі вдови зібралися біля нього, вони плакали й показували сорочки та іншу одежу, яку Тавіта робила, коли була разом із ними. 40 Петро вивів усіх із кімнати, став на коліна та помолився. Потім, повернувшись до тіла померлої, сказав: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла. 41 Він, узявши її за руку, допоміг їй піднятися. Потім, покликавши святих та вдів, представив її живою. 42 Про це стало відомо у всій Яффі, і багато людей увірувало в Господа. 43 Петро ж перебував у Яффі ще багато днів у Симона, який обробляв шкіру.

New International Version

від Biblica

Saul’s conversion

1 Meanwhile, Saul was still breathing out murderous threats against the Lord’s disciples. He went to the high priest 2 and asked him for letters to the synagogues in Damascus, so that if he found any there who belonged to the Way, whether men or women, he might take them as prisoners to Jerusalem. 3 As he neared Damascus on his journey, suddenly a light from heaven flashed around him. 4 He fell to the ground and heard a voice say to him, ‘Saul, Saul, why do you persecute me?’ 5 ‘Who are you, Lord?’ Saul asked. ‘I am Jesus, whom you are persecuting,’ he replied. 6 ‘Now get up and go into the city, and you will be told what you must do.’ 7 The men travelling with Saul stood there speechless; they heard the sound but did not see anyone. 8 Saul got up from the ground, but when he opened his eyes he could see nothing. So they led him by the hand into Damascus. 9 For three days he was blind, and did not eat or drink anything. 10 In Damascus there was a disciple named Ananias. The Lord called to him in a vision, ‘Ananias!’ ‘Yes, Lord,’ he answered. 11 The Lord told him, ‘Go to the house of Judas on Straight Street and ask for a man from Tarsus named Saul, for he is praying. 12 In a vision he has seen a man named Ananias come and place his hands on him to restore his sight.’ 13 ‘Lord,’ Ananias answered, ‘I have heard many reports about this man and all the harm he has done to your holy people in Jerusalem. 14 And he has come here with authority from the chief priests to arrest all who call on your name.’ 15 But the Lord said to Ananias, ‘Go! This man is my chosen instrument to proclaim my name to the Gentiles and their kings and to the people of Israel. 16 I will show him how much he must suffer for my name.’ 17 Then Ananias went to the house and entered it. Placing his hands on Saul, he said, ‘Brother Saul, the Lord – Jesus, who appeared to you on the road as you were coming here – has sent me so that you may see again and be filled with the Holy Spirit.’ 18 Immediately, something like scales fell from Saul’s eyes, and he could see again. He got up and was baptised,

Saul in Damascus and Jerusalem

19 and after taking some food, he regained his strength. Saul spent several days with the disciples in Damascus. 20 At once he began to preach in the synagogues that Jesus is the Son of God. 21 All those who heard him were astonished and asked, ‘Isn’t he the man who caused havoc in Jerusalem among those who call on this name? And hasn’t he come here to take them as prisoners to the chief priests?’ 22 Yet Saul grew more and more powerful and baffled the Jews living in Damascus by proving that Jesus is the Messiah. 23 After many days had gone by, there was a conspiracy among the Jews to kill him, 24 but Saul learned of their plan. Day and night they kept close watch on the city gates in order to kill him. 25 But his followers took him by night and lowered him in a basket through an opening in the wall. 26 When he came to Jerusalem, he tried to join the disciples, but they were all afraid of him, not believing that he really was a disciple. 27 But Barnabas took him and brought him to the apostles. He told them how Saul on his journey had seen the Lord and that the Lord had spoken to him, and how in Damascus he had preached fearlessly in the name of Jesus. 28 So Saul stayed with them and moved about freely in Jerusalem, speaking boldly in the name of the Lord. 29 He talked and debated with the Hellenistic Jews,^[1] but they tried to kill him. 30 When the believers learned of this, they took him down to Caesarea and sent him off to Tarsus. 31 Then the church throughout Judea, Galilee and Samaria enjoyed a time of peace and was strengthened. Living in the fear of the Lord and encouraged by the Holy Spirit, it increased in numbers.

Aeneas and Dorcas

32 As Peter travelled about the country, he went to visit the Lord’s people who lived in Lydda. 33 There he found a man named Aeneas, who was paralysed and had been bedridden for eight years. 34 ‘Aeneas,’ Peter said to him, ‘Jesus Christ heals you. Get up and roll up your mat.’ Immediately Aeneas got up. 35 All those who lived in Lydda and Sharon saw him and turned to the Lord. 36 In Joppa there was a disciple named Tabitha (in Greek her name is Dorcas); she was always doing good and helping the poor. 37 About that time she became ill and died, and her body was washed and placed in an upstairs room. 38 Lydda was near Joppa; so when the disciples heard that Peter was in Lydda, they sent two men to him and urged him, ‘Please come at once!’ 39 Peter went with them, and when he arrived he was taken upstairs to the room. All the widows stood round him, crying and showing him the robes and other clothing that Dorcas had made while she was still with them. 40 Peter sent them all out of the room; then he got down on his knees and prayed. Turning towards the dead woman, he said, ‘Tabitha, get up.’ She opened her eyes, and seeing Peter she sat up. 41 He took her by the hand and helped her to her feet. Then he called for the believers, especially the widows, and presented her to them alive. 42 This became known all over Joppa, and many people believed in the Lord. 43 Peter stayed in Joppa for some time with a tanner named Simon.