Івана 18 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Арешт Ісуса

1 Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями пішов на другий бік потоку Кедрон, де був сад, куди увійшов Він та Його учні. 2 Юда, який Його зрадив, також знав це місце, бо Ісус часто збирався там зі Своїми учнями. 3 Тоді Юда, узявши когорту^[1] воїнів і слуг первосвященників та фарисеїв, прийшов туди з ліхтарями, факелами та зброєю. 4 Ісус, знаючи все, що має з Ним статися, вийшов та запитав: ―Кого шукаєте? 5 Вони відповіли: ―Ісуса з Назарета. Тоді Він сказав: ―Це Я.^[2] Юда, котрий Його зрадив, також стояв із ними. (Ів 18:6) 6 Коли Він сказав їм: «Це Я», вони відступили назад і впали на землю. 7 Він знов запитав їх: ―Кого ви шукаєте? Вони сказали: ―Ісуса з Назарета. 8 Ісус відповів: ―Я ж вам сказав, що це Я. Тож якщо шукаєте Мене, відпустіть цих людей, нехай ідуть. 9 Ісус сказав це, щоб збулося Слово, яке Він сказав раніше: «Я не загубив жодного з тих, кого Ти Мені дав».^[3] (Ів 6:39; Ів 17:2) 10 Тоді Симон Петро, маючи меч, вихопив його, ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо. Ім’я того раба було Малх. 11 Ісус сказав Петрові: ―Поклади меча на його місце! Хіба Я не маю пити чашу, яку дав Мені Отець?

Ісус перед первосвященником

12 Тоді воїни, сотник та юдейські слуги заарештували Ісуса. Вони зв’язали Його 13 та привели спочатку до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвященником того року.^[4] 14 Це був той Каяфа, який порадив юдеям, що краще, коли один Чоловік помре за народ.^[5] (Ів 11:49)

Петро перший раз зрікається Ісуса

15 Симон Петро й ще один учень пішли за Ісусом. Той учень був добре знайомий первосвященникові, тож він зайшов з Ісусом у двір первосвященника, 16 а Петро залишився стояти біля воріт ззовні. Тоді учень, який був знайомий первосвященникові, повернувся, поговорив із воротаркою й провів Петра. 17 Служниця, яка була воротаркою, запитала Петра: ―Ти часом не один з учнів Цього Чоловіка? Він відповів: ―Ні! 18 Було холодно, і слуги та раби, розпаливши вогонь, стояли біля нього, щоб зігрітися. Петро також стояв із ними, гріючись.

Первосвященник допитує Ісуса

19 Тим часом первосвященник запитав Ісуса про Його учнів та Його вчення. 20 Ісус відповів: ―Я прямо говорив світові. Завжди навчав у синагогах і в Храмі, де збираються всі юдеї. Я нічого не казав таємно. 21 Чому Мене питаєш? Запитай тих, хто Мене слухав. Ось вони знають, що Я казав. 22 Коли Ісус сказав це, один зі слуг, що стояв поблизу, вдарив Ісуса в обличчя, кажучи: ―Це так Ти відповідаєш первосвященникові? 23 Ісус відповів: ―Якщо Я сказав щось погане, засвідчи, що погане. Але якщо Я говорив правду, то чому ти Мене б’єш? 24 Тоді Анна послав Його зв’язаного до первосвященника Каяфи.

Друге і третє зречення Петра

25 Тим часом Симон Петро стояв, гріючись біля вогнища. Тож запитали його: ―Хіба ти не один з Його учнів? Він заперечив кажучи: ―Ні! 26 Один із рабів первосвященника, родич того чоловіка, якому Петро відтяв вухо, сказав: ―Хіба не тебе я бачив із Ним у саду? 27 Петро знову заперечив це. І одразу заспівав півень.

Ісус перед Пилатом

28 Тоді повели Ісуса від Каяфи до преторії. Уже був ранок, і вони не увійшли до преторії, щоб не осквернитися, бо мали їсти пасху. 29 Тож Пилат вийшов до них і запитав: ―Які звинувачення ви висуваєте проти Цього Чоловіка? 30 Вони відповіли Йому: ―Якби Він не був злочинцем, ми б не привели Його до тебе. 31 Пилат сказав їм: ―Візьміть Його та судіть за вашим Законом. Юдеї відповіли йому: ―Нам не дозволено нікого засуджувати на смерть. 32 Це сталося, щоб здійснилися слова Ісуса, через які Він показав, якою смертю має померти. 33 Тоді Пилат знову зайшов у преторію, покликав Ісуса й сказав Йому: ―Ти Цар юдеїв? 34 Ісус відповів: ―Ти від себе кажеш це чи інші сказали тобі про Мене? 35 Пилат відповів: ―Хіба я юдей? Це Твій народ і первосвященники видали мені Тебе. Що Ти зробив? 36 Ісус відповів: ―Моє Царство не від цього світу. Якби Моє Царство було від цього світу, Мої слуги боролися б, щоб Я не був виданий юдеям. Але тепер Моє Царство не звідси. 37 Тоді Пилат запитав Його: ―Отже, Ти Цар? Ісус відповів: ―Ти кажеш, що Я Цар. Я для того народився й прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто від істини, слухає Мій голос. 38 Тоді Пилат запитав: ―Що таке істина? І, сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і сказав їм: ―Я не знаходжу ніякої провини в Ньому. 39 Але у вас є звичай: на Пасху я звільняю одного з в’язнів. Ви хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв? 40 Вони знов закричали кажучи: ―Ні, не Його, а Варавву! Варавва ж був бунтівником^[6].

New International Version

від Biblica

Jesus arrested

1 When he had finished praying, Jesus left with his disciples and crossed the Kidron Valley. On the other side there was a garden, and he and his disciples went into it. 2 Now Judas, who betrayed him, knew the place, because Jesus had often met there with his disciples. 3 So Judas came to the garden, guiding a detachment of soldiers and some officials from the chief priests and the Pharisees. They were carrying torches, lanterns and weapons. 4 Jesus, knowing all that was going to happen to him, went out and asked them, ‘Who is it you want?’ 5 ‘Jesus of Nazareth,’ they replied. ‘I am he,’ Jesus said. (And Judas the traitor was standing there with them.) 6 When Jesus said, ‘I am he,’ they drew back and fell to the ground. 7 Again he asked them, ‘Who is it you want?’ ‘Jesus of Nazareth,’ they said. 8 Jesus answered, ‘I told you that I am he. If you are looking for me, then let these men go.’ 9 This happened so that the words he had spoken would be fulfilled: ‘I have not lost one of those you gave me.’ (Ів 6:39) 10 Then Simon Peter, who had a sword, drew it and struck the high priest’s servant, cutting off his right ear. (The servant’s name was Malchus.) 11 Jesus commanded Peter, ‘Put your sword away! Shall I not drink the cup the Father has given me?’ 12 Then the detachment of soldiers with its commander and the Jewish officials arrested Jesus. They bound him 13 and brought him first to Annas, who was the father-in-law of Caiaphas, the high priest that year. 14 Caiaphas was the one who had advised the Jewish leaders that it would be good if one man died for the people.

Peter’s first denial

15 Simon Peter and another disciple were following Jesus. Because this disciple was known to the high priest, he went with Jesus into the high priest’s courtyard, 16 but Peter had to wait outside at the door. The other disciple, who was known to the high priest, came back, spoke to the servant-girl on duty there and brought Peter in. 17 ‘You aren’t one of this man’s disciples too, are you?’ she asked Peter. He replied, ‘I am not.’ 18 It was cold, and the servants and officials stood round a fire they had made to keep warm. Peter also was standing with them, warming himself.

The high priest questions Jesus

19 Meanwhile, the high priest questioned Jesus about his disciples and his teaching. 20 ‘I have spoken openly to the world,’ Jesus replied. ‘I always taught in synagogues or at the temple, where all the Jews come together. I said nothing in secret. 21 Why question me? Ask those who heard me. Surely they know what I said.’ 22 When Jesus said this, one of the officials near by slapped him in the face. ‘Is this the way you answer the high priest?’ he demanded. 23 ‘If I said something wrong,’ Jesus replied, ‘testify as to what is wrong. But if I spoke the truth, why did you strike me?’ 24 Then Annas sent him bound to Caiaphas the high priest.

Peter’s second and third denials

25 Meanwhile, Simon Peter was still standing there warming himself. So they asked him, ‘You aren’t one of his disciples too, are you?’ He denied it, saying, ‘I am not.’ 26 One of the high priest’s servants, a relative of the man whose ear Peter had cut off, challenged him, ‘Didn’t I see you with him in the garden?’ 27 Again Peter denied it, and at that moment a cock began to crow.

Jesus before Pilate

28 Then the Jewish leaders took Jesus from Caiaphas to the palace of the Roman governor. By now it was early morning, and to avoid ceremonial uncleanness they did not enter the palace, because they wanted to be able to eat the Passover. 29 So Pilate came out to them and asked, ‘What charges are you bringing against this man?’ 30 ‘If he were not a criminal,’ they replied, ‘we would not have handed him over to you.’ 31 Pilate said, ‘Take him yourselves and judge him by your own law.’ ‘But we have no right to execute anyone,’ they objected. 32 This took place to fulfil what Jesus had said about the kind of death he was going to die. 33 Pilate then went back inside the palace, summoned Jesus and asked him, ‘Are you the king of the Jews?’ 34 ‘Is that your own idea,’ Jesus asked, ‘or did others talk to you about me?’ 35 ‘Am I a Jew?’ Pilate replied. ‘Your own people and chief priests handed you over to me. What is it you have done?’ 36 Jesus said, ‘My kingdom is not of this world. If it were, my servants would fight to prevent my arrest by the Jewish leaders. But now my kingdom is from another place.’ 37 ‘You are a king, then!’ said Pilate. Jesus answered, ‘You say that I am a king. In fact, the reason I was born and came into the world is to testify to the truth. Everyone on the side of truth listens to me.’ 38 ‘What is truth?’ retorted Pilate. With this he went out again to the Jews gathered there and said, ‘I find no basis for a charge against him. 39 But it is your custom for me to release to you one prisoner at the time of the Passover. Do you want me to release “the king of the Jews”?’ 40 They shouted back, ‘No, not him! Give us Barabbas!’ Now Barabbas had taken part in an uprising.