Івана 1 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Слово стало Людиною

1 На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог. 2 Воно на початку було з Богом. 3 Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього. 4 У Ньому було життя, і життя було світлом для людей. 5 Світло світить у темряві, і темрява не здолала^[1] його. 6 З’явився чоловік, надісланий Богом; його ім’я – Іван. 7 Він прийшов як свідок, щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього. 8 Не він був світлом, але він прийшов, щоб свідчити про світло. 9 То було справжнє світло, яке освітлює кожну людину, приходячи у світ. 10 Воно^[2] було у світі, і світ через Нього був створений, але світ Його не впізнав. 11 Він прийшов до своїх, та свої не прийняли Його. 12 А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими, 13 народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога. 14 Слово стало людиною^[3] й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного Сина від Отця, повного благодаті та істини. 15 Іван свідчив про Нього, проголошуючи: «Він Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде після мене, величніший за мене, бо Він був переді мною“». 16 Адже з Його повноти ми всі отримали благодать за благодаттю^[4]. 17 Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина прийшли через Ісуса Христа. 18 Бога ніхто не бачив, тільки Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, – Він явив Його.

Свідчення Івана Хрестителя

19 І ось свідчення Івана, коли юдейські керівники з Єрусалима надіслали до нього священників та левітів запитати Його: ―Ти хто? 20 Він визнав, не заперечив, а визнав: ―Я не Христос! 21 Вони запитали його: ―Тоді хто ти? Ілля? Він відповів: ―Ні! ―То ти Пророк? Він відповів: ―Ні! 22 Вони ж запитали: ―Тоді хто ж ти? Щоб ми дали відповідь тим, хто надіслав нас. Що ти кажеш про себе? 23 Він відповів, як сказав пророк Ісая: ―Я – «голос, який кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві“».^[5] 24 Посланці ж були із фарисеїв. 25 Вони запитали його: ―Якщо ти не Христос, не Ілля й не Пророк, чому ж ти хрестиш? 26 Іван відповів їм: ―Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте. 27 Він іде після мене, і я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій. 28 Це сталося у Віфанії, біля Йордану, де Іван хрестив.

Іван говорить про Ісуса

29 Наступного дня Іван побачив Ісуса, Який ішов до нього, і сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере на Себе гріх світу. 30 Це Той, про Кого я казав: „Після мене йде Чоловік, величніший за мене, бо Він був переді мною“. 31 Я сам не знав Його, але я прийшов хрестити водою для того, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві». 32 Іван свідчив кажучи: «Я бачив Духа, Який сходив, як голуб, із неба й залишився на Ньому. 33 І я б не впізнав Його, але Той, Хто надіслав мене хрестити водою, сказав мені: „Над ким побачиш Духа, Який сходить та залишається, – Він є Той, Хто хрестить Святим Духом“. 34 Я бачив це та засвідчую, що Він – Син Божий».

Перші учні Ісуса

35 Наступного дня Іван знову стояв із двома своїми учнями. 36 Побачивши Ісуса, Який ішов повз них, сказав: «Ось Агнець Божий!» 37 Обидва його учні, почувши ці слова, пішли за Ісусом. 38 Обернувшись, Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і спитав їх: ―Чого ви шукаєте? Вони відповіли: ―Равві (що в перекладі означає«Учителю»), де Ти живеш? 39 Він відповів: ―Ідіть та побачите. Вони пішли та побачили, де Він живе, і залишились у Нього того дня. Це було близько десятої години^[6]. 40 Одним із цих двох, що чули слова Івана та пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра. 41 Він першим розшукав свого брата Симона й сказав йому: «Ми знайшли Месію» (що в перекладі означає«Христос»).^[7] 42 Він привів його до Ісуса. Подивившись на Нього, Ісус сказав: «Ти Симон, син Йони, будеш називатися Кифа» (що в перекладі означає«Петро»).^[8]

Ісус кличе Филипа та Нафанаїла

43 Наступного дня Ісус вирішив піти до Галілеї. Він знайшов Филипа та сказав йому: «Іди за Мною!» 44 Филип був із Віфсаїди, з того ж міста, що й Андрій та Петро. 45 Филип знайшов Нафанаїла й сказав йому: ―Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі та Пророки. Це Ісус, син Йосифа з Назарета. 46 Нафанаїл сказав: ―Хіба з Назарета може бути щось добре? Филип відповів: ―Іди та подивись! 47 Коли Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, то сказав про нього: ―Ось істинний ізраїльтянин, у якому немає лукавства. 48 Нафанаїл запитав: ―Звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: ―Ще перед тим, як Филип покликав тебе, Я бачив тебе під смоковницею. 49 Нафанаїл відповів: ―Равві, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлю! 50 Ісус сказав у відповідь: ―Ти повірив, тому що Я сказав, що бачив тебе під смоковницею? Ти більше від цього побачиш. 51 Потім сказав: ―Істинно кажу вам: «ви побачите відкриті небеса й Божих ангелів, які підіймаються та опускаються»^[9] на Сина Людського.

New International Version

від Biblica

The Word became flesh

1 In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God. 2 He was with God in the beginning. 3 Through him all things were made; without him nothing was made that has been made. 4 In him was life, and that life was the light of all mankind. 5 The light shines in the darkness, and the darkness has not overcome^[1] it. 6 There was a man sent from God whose name was John. 7 He came as a witness to testify concerning that light, so that through him all might believe. 8 He himself was not the light; he came only as a witness to the light. 9 The true light that gives light to everyone was coming into the world. 10 He was in the world, and though the world was made through him, the world did not recognise him. 11 He came to that which was his own, but his own did not receive him. 12 Yet to all who did receive him, to those who believed in his name, he gave the right to become children of God – 13 children born not of natural descent, nor of human decision or a husband’s will, but born of God. 14 The Word became flesh and made his dwelling among us. We have seen his glory, the glory of the one and only Son, who came from the Father, full of grace and truth. 15 (John testified concerning him. He cried out, saying, ‘This is the one I spoke about when I said, “He who comes after me has surpassed me because he was before me.” ’) 16 Out of his fullness we have all received grace in place of grace already given. 17 For the law was given through Moses; grace and truth came through Jesus Christ. 18 No-one has ever seen God, but the one and only Son, who is himself God and^[2] is in the closest relationship with the Father, has made him known.

John the Baptist denies being the Messiah

19 Now this was John’s testimony when the Jewish leaders^[3] in Jerusalem sent priests and Levites to ask him who he was. (Ів 5:10; Ів 5:15; Ів 5:16; Ів 7:1; Ів 7:11; Ів 7:13; Ів 9:22; Ів 18:14; Ів 18:28; Ів 18:36; Ів 19:7; Ів 19:12; Ів 19:31; Ів 19:38; Ів 20:19)

Ів 5:10Ів 5:15Ів 5:16Ів 7:1Ів 7:11Ів 7:13Ів 9:22Ів 18:14Ів 18:28Ів 18:36Ів 19:7Ів 19:12Ів 19:31Ів 19:38Ів 20:19

20 He did not fail to confess, but confessed freely, ‘I am not the Messiah.’ 21 They asked him, ‘Then who are you? Are you Elijah?’ He said, ‘I am not.’ ‘Are you the Prophet?’ He answered, ‘No.’ 22 Finally they said, ‘Who are you? Give us an answer to take back to those who sent us. What do you say about yourself?’ 23 John replied in the words of Isaiah the prophet, ‘I am the voice of one calling in the wilderness, “Make straight the way for the Lord.” ’ (Іс 40:3) 24 Now the Pharisees who had been sent 25 questioned him, ‘Why then do you baptise if you are not the Messiah, nor Elijah, nor the Prophet?’ 26 ‘I baptise with^[4] water,’ John replied, ‘but among you stands one you do not know. 27 He is the one who comes after me, the straps of whose sandals I am not worthy to untie.’ 28 This all happened at Bethany on the other side of the Jordan, where John was baptising.

John testifies about Jesus

29 The next day John saw Jesus coming towards him and said, ‘Look, the Lamb of God, who takes away the sin of the world! 30 This is the one I meant when I said, “A man who comes after me has surpassed me because he was before me.” 31 I myself did not know him, but the reason I came baptising with water was that he might be revealed to Israel.’ 32 Then John gave this testimony: ‘I saw the Spirit come down from heaven as a dove and remain on him. 33 And I myself did not know him, but the one who sent me to baptise with water told me, “The man on whom you see the Spirit come down and remain is the one who will baptise with the Holy Spirit.” 34 I have seen and I testify that this is God’s Chosen One.’^[5] (Іс 42:1)

John’s disciples follow Jesus

35 The next day John was there again with two of his disciples. 36 When he saw Jesus passing by, he said, ‘Look, the Lamb of God!’ 37 When the two disciples heard him say this, they followed Jesus. 38 Turning round, Jesus saw them following and asked, ‘What do you want?’ They said, ‘Rabbi’ (which means ‘Teacher’), ‘where are you staying?’ 39 ‘Come,’ he replied, ‘and you will see.’ So they went and saw where he was staying, and they spent that day with him. It was about four in the afternoon. 40 Andrew, Simon Peter’s brother, was one of the two who heard what John had said and who had followed Jesus. 41 The first thing Andrew did was to find his brother Simon and tell him, ‘We have found the Messiah’ (that is, the Christ). 42 And he brought him to Jesus. Jesus looked at him and said, ‘You are Simon son of John. You will be called Cephas’ (which, when translated, is Peter^[6]).

Jesus calls Philip and Nathanael

43 The next day Jesus decided to leave for Galilee. Finding Philip, he said to him, ‘Follow me.’ 44 Philip, like Andrew and Peter, was from the town of Bethsaida. 45 Philip found Nathanael and told him, ‘We have found the one Moses wrote about in the Law, and about whom the prophets also wrote – Jesus of Nazareth, the son of Joseph.’ 46 ‘Nazareth! Can anything good come from there?’ Nathanael asked. ‘Come and see,’ said Philip. 47 When Jesus saw Nathanael approaching, he said of him, ‘Here truly is an Israelite in whom there is no deceit.’ 48 ‘How do you know me?’ Nathanael asked. Jesus answered, ‘I saw you while you were still under the fig-tree before Philip called you.’ 49 Then Nathanael declared, ‘Rabbi, you are the Son of God; you are the king of Israel.’ 50 Jesus said, ‘You believe^[7] because I told you I saw you under the fig-tree. You will see greater things than that.’ 51 He then added, ‘Very truly I tell you,^[8] you^[9] will see “heaven open, and the angels of God ascending and descending on” the Son of Man.’ (Бут 28:12)