від Biblica1Роздуми Етана-езрахітянина.2Про милість ГОСПОДА повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.3Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.4«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:5навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід непохитно поставлю престол твій». Села6І небеса прославлять чудеса Твої, ГОСПОДИ, Твою вірність – на зібранні святих.7Бо хто на хмарах може стати в один ряд із ГОСПОДОМ? Хто серед синів Божих[1] міг би бути подібним до ГОСПОДА?8Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.9ГОСПОДИ, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.10Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.11Ти вразив Раава[2], немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх. (Пс 86:4)12Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.13Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.14Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.15Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.16Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, ГОСПОДИ, вони ходять.17Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.18Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.19Адже від ГОСПОДА – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.20Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.21Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.22Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.23Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.24Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.25Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.26Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.27Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“28Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.29Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.30Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.31Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,32якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,33то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.34Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.35Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.36Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же тепер скажу Я неправду Давидові?37Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,38як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». Села39Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.40Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.41Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.42Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.43Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.44Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.45Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.46Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. Села47Доки, ГОСПОДИ, ховатися будеш? Чи назавжди? Доки палатиме, як вогонь, гнів Твій?48Згадай, яке швидкоплинне життя моє![3] Для якого марного життя Ти створив усіх синів людських!49Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? Села50Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?51Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,52як безчестять вороги Твої, ГОСПОДИ, як неславлять сліди помазанця Твого.53Благословенний ГОСПОДЬ повіки! Амінь і амінь!
1Ein Psalmlied der Korachiter, vorzusingen, zum Reigentanz im Wechsel, eine Unterweisung Hemans, des Esrachiters. (ЛЄр 6:18)2HERR, Gott, mein Heiland, ich schreie Tag und Nacht vor dir.3Lass mein Gebet vor dich kommen, neige deine Ohren zu meinem Schreien.4Denn meine Seele ist übervoll an Leiden, und mein Leben ist nahe dem Totenreich.5Ich bin denen gleich geachtet, die in die Grube fahren, ich bin wie ein Mann, der keine Kraft mehr hat.6Ich liege unter den Toten verlassen, wie die Erschlagenen, die im Grabe liegen, derer du nicht mehr gedenkst und die von deiner Hand geschieden sind.7Du hast mich hinunter in die Grube gelegt, in die Finsternis und in die Tiefe.8Dein Grimm drückt mich nieder, du bedrängst mich mit allen deinen Fluten. Sela.9Meine Freunde hast du mir entfremdet, du hast mich ihnen zum Abscheu gemacht. Ich liege gefangen und kann nicht heraus, (Пс 38:12)10mein Auge vergeht vor Elend. HERR, ich rufe zu dir täglich; ich breite meine Hände aus zu dir.11Wirst du an den Toten Wunder tun, oder werden die Verstorbenen aufstehen und dir danken? Sela. (Пс 6:6; Іс 38:18)12Wird man im Grabe erzählen deine Güte und deine Treue bei den Toten?13Werden denn deine Wunder in der Finsternis erkannt oder deine Gerechtigkeit im Lande des Vergessens?14Aber ich schreie zu dir, HERR, und mein Gebet kommt frühe vor dich:15Warum verstößt du, HERR, meine Seele und verbirgst dein Antlitz vor mir?16Ich bin elend und dem Tode nahe von Jugend auf; ich erleide deine Schrecken, dass ich fast verzage.17Dein Grimm geht über mich, deine Schrecken vernichten mich.18Sie umgeben mich täglich wie Fluten und umringen mich allzumal.19Meine Freunde und Nächsten hast du mir entfremdet, und mein Vertrauter ist die Finsternis.