Псалом 68 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. На мотив«Лілея». Псалом Давидів. 2 Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї! 3 Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене. 4 Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися від сліз, виглядаючи мого Бога. 5 Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути. 6 Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе. 7 Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, ГОСПОДИ воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля! 8 Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя. 9 Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері; 10 бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене. 11 Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося. 12 Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою глузливою. 13 Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій. 14 А я молюся до Тебе, ГОСПОДИ, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності обіцяному Тобою спасінню. 15 Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин! 16 Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі. 17 Дай мені відповідь, ГОСПОДИ, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого. 18 Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені! 19 Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх. 20 Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої. 21 Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути гніту, та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її. 22 Але дали мені замість втішної їжі^[1] жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.^[2] (Мт 27:34; Мт 27:48; Мр 15:36; Лк 23:36; Ів 19:29)

Мт 27:34Мт 27:48Мр 15:36Лк 23:36Ів 19:29

23 Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами. 24 Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять. 25 Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них. 26 Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця. 27 Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають. 28 Додай же і цей гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї. 29 Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками. 30 Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене! 31 Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою. 32 Це буде приємніше ГОСПОДЕВІ, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.^[3] 33 Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть! 34 Бо прислухається до бідних ГОСПОДЬ і в’язнів Своїх не цурається. 35 Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них, 36 бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх, 37 нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Der Sieg Gottes

1 Ein Psalmlied Davids, vorzusingen. 2 Gott steht auf; so werden seine Feinde zerstreut, und die ihn hassen, fliehen vor ihm. (Чис 10:35) 3 Wie Rauch verweht, so verwehen sie; wie Wachs zerschmilzt vor dem Feuer, so kommen die Frevler um vor Gott. 4 Die Gerechten aber freuen sich / und sind fröhlich vor Gott und freuen sich von Herzen. 5 Singet Gott, lobsinget seinem Namen! / Macht Bahn dem, der auf den Wolken einherfährt; er heißt HERR. Freuet euch vor ihm! (Іс 57:14) 6 Ein Vater der Waisen und ein Helfer der Witwen ist Gott in seiner heiligen Wohnung, (Пс 10:14) 7 ein Gott, der die Einsamen nach Hause bringt, / der die Gefangenen herausführt, dass es ihnen wohlgehe; aber die Abtrünnigen bleiben in dürrem Lande. 8 Gott, als du vor deinem Volk herzogst, als du einhergingst in der Wüste, – Sela – (Вих 13:21) 9 da bebte die Erde, / und die Himmel troffen vor Gott – am Sinai –, vor Gott, dem Gott Israels. (Вих 19:16) 10 Du gabst, Gott, Regen in Fülle, und dein Erbe, das dürre war, erquicktest du, 11 dass deine Tiere darin wohnen konnten. Gott, du labst die Elenden in deiner Güte. 12 Der Herr gibt ein Wort – der Freudenbotinnen ist eine große Schar –: (Іс 52:7) 13 Die Könige der Heerscharen fliehen, sie fliehen, und die Frauen teilen die Beute aus. 14 Wollt ihr zwischen den Hürden lagern? / Die Flügel der Tauben sind überzogen mit Silber, und ihre Schwingen schimmern von Gold. (Суд 5:16) 15 Als der Allmächtige dort Könige zerstreute, fiel Schnee auf dem Zalmon. 16 Ein Berg Gottes ist Baschans Gebirge, ein Gebirge, reich an Gipfeln, ist Baschans Gebirge. 17 Was seht ihr scheel, ihr Berge, ihr Gipfel, / auf den Berg, wo es Gott gefällt zu thronen? Ja, dort bleibt der HERR immerdar. (Пс 132:13) 18 Gottes Wagen sind vieltausendmal tausend; der Herr ist unter ihnen, der vom Sinai ist im Heiligtum. 19 Du bist aufgefahren zur Höhe und führtest Gefangne gefangen, du hast Gaben empfangen von Menschen – auch von Abtrünnigen –, auf dass Gott der HERR daselbst wohne. (Еф 4:8) 20 Gelobt sei der Herr täglich. Gott legt uns eine Last auf, aber er hilft uns auch^[1]. Sela. (1Кор 10:13) 21 Wir haben einen Gott, der da hilft, und den HERRN, einen Herrn, der vom Tode errettet. 22 Ja, Gott wird den Kopf seiner Feinde zerschmettern, den Schädel derer, die da fortfahren in ihrer Sünde. 23 Der Herr hat gesagt: Aus Baschan will ich sie wieder holen, aus der Tiefe des Meeres will ich sie holen, 24 dass du deinen Fuß im Blut der Feinde badest und deine Hunde es lecken. 25 Man sieht, Gott, wie du einherziehst, wie du, mein Gott und König, einherziehst im Heiligtum. (2Сам 6:13; Пс 24:7) 26 Die Sänger gehen voran, danach die Spielleute inmitten der Mädchen, die da Pauken schlagen. (Вих 15:20) 27 »Lobet Gott in den Versammlungen, den HERRN, ihr vom Brunnen Israels.« (Іс 48:1) 28 Benjamin, der Jüngste, geht ihnen voran, / dann die Fürsten Judas mit ihren Scharen, die Fürsten Sebulons, die Fürsten Naftalis. 29 Biete auf, Gott, deine Macht, die Macht, Gott, die du an uns bewiesen hast 30 von deinem Tempel her; um Jerusalems willen werden dir Könige Geschenke bringen. (Пс 72:10) 31 Bedrohe das Tier im Schilf, die Rotte der Stiere unter den Kälbern, den Völkern, die da zertreten um des Silbers willen. Zerstreue die Völker, die gerne Krieg führen. 32 Aus Ägypten werden Gesandte kommen; Kusch wird seine Hände ausstrecken zu Gott. (Іс 18:7; Іс 19:21; Іс 45:14; Дії 8:27)

Іс 18:7Іс 19:21Іс 45:14Дії 8:27

33 Ihr Königreiche auf Erden, singet Gott, lobsinget dem Herrn! Sela. 34 Er fährt einher durch die Himmel, die von Anbeginn sind. Siehe, er lässt seine Stimme erschallen, eine gewaltige Stimme. 35 Gebt Gott die Macht! Seine Herrlichkeit ist über Israel und seine Macht in den Wolken. 36 Zu fürchten bist du, Gott, in deinem Heiligtum. / Er ist Israels Gott. Er wird dem Volk Macht und Kraft geben. Gelobt sei Gott!