від Biblica1Керівнику хору. Пісня. Псалом. Радісно вигукни Богові, уся земле!2Співайте славу імені Його, хвалу Йому гідно віддайте.3Скажіть Богові: «Які грізні діяння Твої! Заради великої могутності Твоєї плазують перед Тобою вороги Твої.4Уся земля вклоняється Тобі й співає Тобі, співає славу імені Твоєму». Села5Прийдіть, погляньте на звершення Бога – Його справи викликають страх у синів людських.6Він перетворив море на суходіл,[1] через річку перейшли вони ногами,[2] там ми раділи в Ньому.7Він панує в могутності Своїй вічно, Його очі стежать пильно за народами – нехай не підносяться бунтівники! Села8Благословляйте, народи, Бога нашого й звіщайте голосно хвалу Йому.9Він зберіг серед живих душу нашу й не дав ногам нашим похитнутися.10Ти випробував нас, Боже, переплавив нас, як переплавляють срібло.11Ти завів нас у сіть, поклав тягар на наші стегна.12Дозволив вершникам проїхати по головам нашим. Ми пройшли крізь вогонь і воду, але Ти вивів нас на благодатне місце.13Увійду я до дому Твого із цілопаленнями, виконаю для Тебе всі мої обітниці,14що їх висловили вуста мої і промовив язик мій у скорботі.15Цілопалення жирних овець піднесу Тобі разом із димом від спалення баранів; я принесу Тобі в жертву биків і козлів. Села16Прийдіть, послухайте, усі, хто боїться Бога, і я сповіщу вам, що Він зробив для душі моєї.17До Нього я кликав моїми вустами, і хвала піднесена на язиці у мене.18Якби я бачив беззаконня у своєму серці, то не почув би мене Володар.19Але Бог почув, зважив на голос моєї молитви!20Благословенний Бог, Що не відхилив моєї молитви й не забрав від мене милості Своєї!
1Ein Psalm Davids, ein Lied, vorzusingen.2Gott, man lobt dich in der Stille zu Zion, und dir hält man Gelübde.3Du erhörst Gebet; darum kommt alles Fleisch zu dir.4Unsre Missetat drückt uns hart; du wollest unsre Sünde vergeben.5Wohl dem, den du erwählst und zu dir lässt, dass er wohne in deinen Vorhöfen; der hat reichen Trost von deinem Hause, deinem heiligen Tempel. (Повт 4:7; Пс 63:3; Пс 84:2)6Erhöre uns nach der wunderbaren Gerechtigkeit, Gott, unser Heil, der du bist die Zuversicht aller auf Erden und fern am Meer;7der du die Berge gründest in deiner Kraft und gerüstet bist mit Macht;8der du stillst das Brausen des Meeres, das Brausen seiner Wellen und das Toben der Völker, (Пс 89:10)9dass sich entsetzen, die an den Enden wohnen, vor deinen Zeichen. Du machst fröhlich, was da lebet im Osten wie im Westen.10Du suchst das Land heim und bewässerst es / und machst es sehr reich; Gottes Brünnlein hat Wasser die Fülle. Du lässt ihr Getreide gut geraten; denn so baust du das Land. (Пс 67:7)11Du tränkst seine Furchen und feuchtest seine Schollen; mit Regen machst du es weich und segnest sein Gewächs. (Пс 104:13)12Du krönst das Jahr mit deinem Gut, und deine Spuren triefen von Segen[1].13Es triefen auch die Auen in der Steppe, und die Hügel gürten sich mit Jubel.14Die Anger sind voller Schafe, / und die Auen stehen dick mit Korn, dass man jauchzet und singet.