1У той час підійшли деякі та розказали Ісусові про галілеян, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.2Ісус відповів: «Чи ви думаєте, що ці галілеяни так постраждали, тому що були грішніші за інших галілеян?3Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі загинете так само.4Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких впала вежа в Силоамі та вбила їх, були більш грішні за всіх, що живуть в Єрусалимі?5Кажу вам, що ні! Але якщо не покаєтесь, усі так само загинете».
Притча про смоковницю
6Тоді розповів їм таку притчу: «Один чоловік мав у своєму винограднику смоковницю й прийшов до неї шукати плоду, та не знайшов.7Тоді він промовив до садівника: „Ось я вже три роки приходжу шукати плоду на цій смоковниці й не знаходжу. Зрубай її! Навіщо вона займає землю?“8Але садівник відповів: „Господарю, залиши її ще на цей рік. Я обкопаю її довкола та обкладу її добривом.9Може, принесе плід, якщо ж ні, тоді її зрубаєш“».
Зцілення однієї жінки в Суботу
10Ісус навчав у синагозі в Суботу.11І ось там була жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби та не могла випрямитись.12Коли Ісус її побачив, то покликав і сказав: ―Жінко, ти звільнена від своєї хвороби.13Він поклав на неї руки, і вона відразу випрямилась та почала прославляти Бога.14Тоді керівник синагоги, обурившись через те, що Ісус зцілив у Суботу, промовив до народу: ―Є шість днів, у які вам належить працювати, ось тоді й приходьте для зцілення, а не в Суботу!15Але Господь відповів йому: ―Лицеміри! Чи кожен із вас не відв’язує вола чи осла свого від стійла в Суботу й не веде напоїти?16Чи цю жінку, доньку Авраамову, яку сатана зв’язав ось уже вісімнадцять років, не належить визволити з цих пут у день Суботній?17Коли Він це промовив, усім Його супротивникам стало соромно, а весь народ радів усім славним вчинкам, які Він робив.
Притча про гірчичне зерно
18Далі Ісус промовив: «До чого подібне Царство Боже? До чого б Мені його прирівняти?19Воно подібне до гірчичного зерна, яке чоловік узяв та кинув у свій город. Зерно виросло та стало деревом, і птахи небесні зробили гнізда на його гілках».20І знову промовив: «До чого подібне Царство Боже?21Воно подібне до закваски, яку жінка взяла та поклала до трьох мір борошна,[1] доки все вкисло».
Вузькі двері
22Ісус проходив через міста та села, навчаючи людей і прямуючи до Єрусалима.23Хтось Його спитав: ―Господи, чи мало буде тих, що спасуться? Ісус відповів:24―Намагайтесь увійти через вузькі ворота, адже багато тих, хто намагатиметься ввійти, але не зможуть.25Коли господар будинку підійметься та зачинить двері, ви, стоячи ззовні, будете стукати в двері та казати: «Господи, відчини нам!» Але Він у відповідь скаже: «Я не знаю вас, звідки ви!»26Тоді ви скажете: «Ми їли та пили з Тобою, Ти навчав на наших вулицях».27Але Він відповість: «Не знаю вас, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить зло».28Там буде плач та скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а ви будете вигнані геть.29Прийдуть люди зі сходу та заходу, з півночі й півдня і сядуть за стіл у Царстві Божому.30І ось останні будуть першими, а перші – останніми.
Ісус плаче над Єрусалимом
31Тоді підійшли до Нього фарисеї та сказали: ―Тікай, залиши це місто, бо Ірод хоче вбити Тебе.32Він відповів: ―Ідіть та скажіть тій лисиці: «Ось Я виганяю демонів і зціляю сьогодні та завтра, а третього дня закінчу.33Мені треба сьогодні, завтра та післязавтра продовжити Мій шлях, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом».34О, Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і закидуєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я бажав зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, але ви не захотіли!35Ось ваш дім залишається порожнім. Кажу ж вам: не побачите Мене, доки не скажете: «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»[2] (Пс 117:26)
1Es waren aber zu der Zeit einige da, die berichteten Jesus von den Galiläern, deren Blut Pilatus mit ihren Opfern vermischt hatte.2Und er antwortete und sprach zu ihnen: Meint ihr, dass diese Galiläer mehr gesündigt haben als alle andern Galiläer, weil sie das erlitten haben? (Ів 9:2)3Ich sage euch: Nein; sondern wenn ihr nicht Buße tut, werdet ihr alle ebenso umkommen.4Oder meint ihr, dass die achtzehn, auf die der Turm von Siloah fiel und erschlug sie, schuldiger gewesen seien als alle andern Menschen, die in Jerusalem wohnen?5Ich sage euch: Nein; sondern wenn ihr nicht Buße tut, werdet ihr alle ebenso umkommen.
Das Gleichnis vom Feigenbaum
6Er sagte ihnen aber dies Gleichnis: Es hatte einer einen Feigenbaum, der war gepflanzt in seinem Weinberg, und er kam und suchte Frucht darauf und fand keine. (Іс 5:1; Мт 21:19)7Da sprach er zu dem Weingärtner: Siehe, drei Jahre komme ich und suche Frucht an diesem Feigenbaum und finde keine. So hau ihn ab! Was nimmt er dem Boden die Kraft? (Мр 11:13)8Er aber antwortete und sprach zu ihm: Herr, lass ihn noch dies Jahr, bis ich um ihn herum grabe und ihn dünge; (2Пет 3:9; 2Пет 3:15)9vielleicht bringt er doch noch Frucht; wenn aber nicht, so hau ihn ab. (Лк 3:9)
Die Heilung einer verkrümmten Frau am Sabbat
10Und er lehrte in einer Synagoge am Sabbat. (Лк 6:6)11Und siehe, eine Frau war da, die hatte seit achtzehn Jahren einen Geist, der sie krank machte; und sie war verkrümmt und konnte sich nicht mehr aufrichten.12Als aber Jesus sie sah, rief er sie zu sich und sprach zu ihr: Frau, du bist erlöst von deiner Krankheit!13Und legte die Hände auf sie; und sogleich richtete sie sich auf und pries Gott. (Лк 4:40)14Da antwortete der Vorsteher der Synagoge, denn er war unwillig, dass Jesus am Sabbat heilte, und sprach zu dem Volk: Es sind sechs Tage, an denen man arbeiten soll; an denen kommt und lasst euch heilen, aber nicht am Sabbattag. (Вих 20:9; Повт 5:12)15Da antwortete ihm der Herr und sprach: Ihr Heuchler! Bindet nicht jeder von euch am Sabbat seinen Ochsen oder Esel von der Krippe los und führt ihn zur Tränke? (Лк 14:5)16Musste dann nicht diese, die doch eine Tochter Abrahams ist, die der Satan schon achtzehn Jahre gebunden hatte, am Sabbat von dieser Fessel gelöst werden? (Лк 19:9)17Und als er das sagte, schämten sich alle, die gegen ihn waren. Und alles Volk freute sich über alle herrlichen Taten, die durch ihn geschahen.
Vom Senfkorn und vom Sauerteig
18Da sprach er: Wem gleicht das Reich Gottes, und womit soll ich’s vergleichen? (Мт 13:31; Мр 4:30)19Es gleicht einem Senfkorn, das ein Mensch nahm und warf’s in seinen Garten; und es wuchs und wurde ein Baum, und die Vögel des Himmels wohnten in seinen Zweigen. (Єз 17:22)20Und wiederum sprach er: Womit soll ich das Reich Gottes vergleichen?21Es gleicht einem Sauerteig, den eine Frau nahm und unter drei Scheffel Mehl mengte, bis es ganz durchsäuert war.
Die enge Pforte und die verschlossene Tür
22Und er ging durch Städte und Dörfer und lehrte und nahm seinen Weg nach Jerusalem. (Лк 9:51)23Es sprach aber einer zu ihm: Herr, meinst du, dass nur wenige selig werden? Er aber sprach zu ihnen:24Ringt darum, dass ihr durch die enge Pforte hineingeht; denn viele, das sage ich euch, werden danach trachten, dass sie hineinkommen, und werden’s nicht können. (Мт 7:13)25Sobald der Hausherr aufgestanden ist und die Tür verschlossen hat und ihr anfangt, draußen zu stehen und an die Tür zu klopfen und zu sagen: Herr, tu uns auf!, dann wird er antworten und zu euch sagen: Ich weiß nicht, wo ihr her seid. (Мт 25:11)26Dann werdet ihr anfangen zu sagen: Wir haben vor dir gegessen und getrunken, und auf unsern Straßen hast du gelehrt. (Мт 7:22)27Und er wird zu euch sagen: Ich weiß nicht, wo ihr her seid. Weicht alle von mir, ihr Übeltäter! (Пс 6:9)28Da wird sein Heulen und Zähneklappern, wenn ihr sehen werdet Abraham, Isaak und Jakob und alle Propheten im Reich Gottes, euch aber hinausgestoßen. (Мт 8:11)29Und es werden kommen von Osten und von Westen, von Norden und von Süden, die zu Tisch sitzen werden im Reich Gottes. (Пс 107:3; Іс 43:5; Іс 49:12; Лк 14:15)30Und siehe, es sind Letzte, die werden die Ersten sein, und sind Erste, die werden die Letzten sein. (Мт 19:30; Мт 20:16; Мр 10:31)
Die Feindschaft des Herodes Antipas
31Zu dieser Stunde kamen einige Pharisäer und sprachen zu ihm: Mach dich auf und geh weg von hier; denn Herodes will dich töten.32Und er sprach zu ihnen: Geht hin und sagt diesem Fuchs: Siehe, ich treibe Dämonen aus und mache gesund heute und morgen, und am dritten Tage werde ich vollendet.33Doch muss ich heute und morgen und am Tag danach wandern, denn es geht nicht an, dass ein Prophet umkomme außerhalb von Jerusalem.
Klage über Jerusalem
34Jerusalem, Jerusalem, die du tötest die Propheten und steinigst, die zu dir gesandt sind! Wie oft habe ich deine Kinder versammeln wollen wie eine Henne ihre Küken unter ihre Flügel, und ihr habt nicht gewollt! (Пс 91:4; Мт 23:37; Лк 19:41)35Seht, euer Haus wird euch allein überlassen. Ich sage euch: Ihr werdet mich nicht mehr sehen, bis die Zeit kommt, da ihr sagen werdet: Gelobt ist, der da kommt im Namen des Herrn! (Пс 69:26; Пс 118:26; Єр 22:5; Мт 21:9; Мр 11:9)