Івана 2 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Ісус перетворює воду у вино

1 Третього дня було весілля в Кані Галілейській, і мати Ісуса була там. 2 Ісус зі Своїми учнями теж був покликаний на весілля. 3 Коли закінчилося вино, мати Ісуса сказала Йому: ―Вони не мають вина. 4 Ісус відповів їй: ―Жінко, що Мені й тобі до цього? Ще не настав Мій час. 5 Його мати сказала слугам: «Робіть те, що Він вам скаже!» 6 За юдейським звичаєм очищення там стояло шість кам’яних посудин для води. Кожна з них містила дві або три міри.^[1] 7 Ісус сказав їм: «Наповніть посудини водою!» І вони наповнили їх по вінця. 8 Потім сказав їм: «А тепер зачерпніть та віднесіть управителю свята!» Вони зробили це. 9 Коли управитель скуштував води, яка стала вином, – а він не знав, звідки воно, лише слуги, які зачерпнули воду, знали, – то покликав нареченого 10 й сказав йому: «Кожна людина спочатку подає хороше вино, а коли гості нап’ються, подає гірше. Ти ж тримав хороше вино дотепер». 11 Так Ісус у Кані Галілейській поклав початок знаменням, через які показав Свою славу, і Його учні повірили в Нього. 12 Після цього Ісус разом із матір’ю, братами та учнями пішов до Капернаума й залишився там декілька днів.

Ісус очищує Храм

13 Наближалася юдейська Пасха, і Ісус піднявся до Єрусалима. 14 У Храмі Він знайшов тих, хто продавав волів, овець та голубів. Біля столів стояли ті, хто міняв гроші. 15 Тоді, зробивши бича з мотузок, Він повиганяв із Храму їх усіх разом з їхніми вівцями та волами. Також Він розкидав гроші та перевернув столи міняльників. 16 А тим, хто продавав голубів, сказав: «Заберіть це звідси! Не робіть із Дому Мого Отця дім торгівлі!» 17 Його учні згадали, що записано в Писанні: «Ревність до Дому Твого поглине Мене».^[2] (Пс 68:10) 18 Тоді юдеї запитали Ісуса: ―Яке знамення Ти покажеш нам як доказ того, що маєш право це робити? 19 Ісус відповів: ―Зруйнуйте цей Храм, і за три дні Я відбудую його. 20 Юдеї сказали: ―Цей Храм будувався сорок шість років, а Ти за три дні відбудуєш його? 21 Але Він казав це про Храм Свого тіла. 22 Після того, як Він воскрес із мертвих, Його учні згадали ці слова й повірили Писанню та словам Ісуса. 23 Коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто повірив у Його ім’я, побачивши знамення, які Він творив. 24 Але Ісус не звірявся їм, бо Сам знав усе 25 й не мав потреби, щоб хтось свідчив про людину, адже Сам знав, що було в людині.

Lutherbibel 2017

Die Hochzeit zu Kana

1 Und am dritten Tage war eine Hochzeit zu Kana in Galiläa, und die Mutter Jesu war da. 2 Jesus aber und seine Jünger waren auch zur Hochzeit geladen. 3 Und als der Wein ausging, spricht die Mutter Jesu zu ihm: Sie haben keinen Wein mehr. 4 Jesus spricht zu ihr: Was habe ich mit dir zu schaffen, Frau? Meine Stunde ist noch nicht gekommen. 5 Seine Mutter spricht zu den Dienern: Was er euch sagt, das tut. 6 Es standen aber dort sechs steinerne Wasserkrüge für die Reinigung nach jüdischer Sitte, und in jeden gingen zwei oder drei Maß^[1]. (Мр 7:3) 7 Jesus spricht zu ihnen: Füllt die Wasserkrüge mit Wasser! Und sie füllten sie bis obenan. 8 Und er spricht zu ihnen: Schöpft nun und bringt’s dem Speisemeister! Und sie brachten’s ihm. 9 Als aber der Speisemeister den Wein kostete, der Wasser gewesen war, und nicht wusste, woher er kam – die Diener aber wussten’s, die das Wasser geschöpft hatten –, ruft der Speisemeister den Bräutigam 10 und spricht zu ihm: Jedermann gibt zuerst den guten Wein und, wenn sie trunken sind, den geringeren; du aber hast den guten Wein bis jetzt zurückgehalten. 11 Das ist das erste Zeichen, das Jesus tat. Es geschah zu Kana in Galiläa, und er offenbarte seine Herrlichkeit. Und seine Jünger glaubten an ihn. (Ів 1:14; Ів 4:54; Ів 20:30) 12 Danach zog er hinab nach Kapernaum, er, seine Mutter, seine Brüder und seine Jünger, und sie blieben nur wenige Tage dort. (Мт 13:55; Ів 7:3)

Die Tempelreinigung

13 Und das Passafest der Juden war nahe, und Jesus zog hinauf nach Jerusalem. (Мт 20:18; Мт 21:12; Мр 11:1; Мр 11:15; Лк 19:28; Лк 19:45; Ів 5:1; Ів 7:10)

Мт 20:18Мт 21:12Мр 11:1Мр 11:15Лк 19:28Лк 19:45Ів 5:1Ів 7:10

14 Und er fand im Tempel die Händler, die Rinder, Schafe und Tauben verkauften, und die Wechsler, die da saßen. 15 Und er machte eine Geißel aus Stricken und trieb sie alle zum Tempel hinaus samt den Schafen und Rindern und schüttete den Wechslern das Geld aus und stieß die Tische um 16 und sprach zu denen, die die Tauben verkauften: Tragt das weg und macht nicht meines Vaters Haus zum Kaufhaus! 17 Seine Jünger aber dachten daran, dass geschrieben steht: »Der Eifer um dein Haus wird mich fressen.« 18 Da antworteten nun die Juden und sprachen zu ihm: Was zeigst du uns für ein Zeichen, dass du dies tun darfst? (Мт 21:23) 19 Jesus antwortete und sprach zu ihnen: Brecht diesen Tempel ab und in drei Tagen will ich ihn aufrichten. (Мт 26:61; Мт 27:40) 20 Da sprachen die Juden: Dieser Tempel ist in sechsundvierzig Jahren erbaut worden, und du willst ihn in drei Tagen aufrichten? 21 Er aber redete von dem Tempel seines Leibes. (1Кор 6:19) 22 Als er nun auferstanden war von den Toten, dachten seine Jünger daran, dass er dies gesagt hatte, und glaubten der Schrift und dem Wort, das Jesus gesagt hatte. (Ос 6:2) 23 Als er aber in Jerusalem war beim Passafest, glaubten viele an seinen Namen, da sie die Zeichen sahen, die er tat. 24 Aber Jesus vertraute sich ihnen nicht an; denn er kannte sie alle 25 und bedurfte nicht, dass jemand Zeugnis gäbe vom Menschen; denn er wusste, was im Menschen war. (Мр 2:8)