1Наостанку, брати, просимо й закликаємо вас у Господі Ісусі: оскільки ви отримали від нас настанови про те, як треба жити, щоб сподобатися Богові, – що ви й робите, – продовжуйте зростати в цьому ще більшою мірою.2Бо ви знаєте, які настанови ми дали вам від Господа Ісуса.3Адже це воля Божа, щоб ви освячувались і уникали розпусти,4щоб кожен із вас знав, як утримувати своє тіло у святості й честі,5а не в пристрасній похоті, як язичники, які не знають Бога.6У цьому питанні ніхто не повинен кривдити чи обманювати свого брата, бо Господь покарає за все це, як ми вам говорили й свідчили.7Адже Бог не покликав нас до нечистоти, але до святості.8І кожен, хто відкидає це, відкидає не людину, а Бога, Який дав вам Свого Святого Духа.9Що ж до братерської любові, то про це немає потреби писати вам, бо ви самі навчені Богом любити одне одного.10Ви й справді так поводитесь зі всіма братами в Македонії. Але ми закликаємо вас, брати: зростайте в цьому все більше й більше.11Прагніть жити в спокої та виконуйте свої обов’язки, працюючи власними руками, як ми наказували вам,12щоб ви поводилися гідно перед сторонніми людьми й ні в чому не мали потреби.
Про віруючих, які померли
13Брати, ми не хочемо, щоб ви не знали про тих, хто помер, щоб ви сумували, як інші, що не мають надії.14Бо якщо ми віримо, що Ісус помер та воскрес, то також віримо, що Бог приведе разом з Ісусом і тих, хто помер у Ньому.15За Господнім словом ми говоримо вам, що ті з нас, хто буде живий під час пришестя Господа, не випередять тих, хто помер.16Бо Сам Господь із голосним наказом, із голосом архангела та із сурмою Божою зійде з неба, і померлі в Христі воскреснуть першими.17Після цього ми, що залишимося живими, будемо піднесені разом із ними на хмари, щоб зустріти Господа в повітрі. І так ми будемо назавжди з Господом.18Тому підбадьорюйте одне одного цими словами.
1Im Übrigen, Brüder und Schwestern, bitten und ermahnen wir euch im Namen Jesu, des Herrn: Ihr habt von uns gelernt, wie ihr leben müsst, um Gott zu gefallen, und ihr lebt auch so; werdet darin noch vollkommener!2Ihr wisst ja, welche Ermahnungen wir euch im Auftrag Jesu, des Herrn, gegeben haben.3Das ist es, was Gott will: eure Heiligung - dass ihr die Unzucht meidet,4dass jeder von euch lernt, mit seiner Frau in heiliger und achtungsvoller Weise zu verkehren,[1] (2Кор 4:7)5nicht in leidenschaftlicher Begierde wie die Heiden, die Gott nicht kennen, (Пс 79:6; Єр 10:25; 2Сол 1:8)6und dass keiner seinen Bruder bei Geschäften betrügt und übervorteilt, denn all das rächt der Herr, wie wir euch schon früher gesagt und bezeugt haben. (Пс 94:1)7Denn Gott hat uns nicht dazu berufen, unrein zu leben, sondern heilig zu sein.8Wer das verwirft, der verwirft also nicht Menschen, sondern Gott, der euch seinen Heiligen Geist schenkt. (Єз 36:27; Єз 37:14)9Über die Bruderliebe brauche ich euch nicht zu schreiben; Gott selbst hat euch schon gelehrt, einander zu lieben;10und danach handelt ihr auch an allen, die zu uns gehören in ganz Mazedonien. Wir ermahnen euch aber, Brüder und Schwestern, darin noch vollkommener zu werden.11Setzt eure Ehre darein, ruhig zu leben, euch um die eigenen Aufgaben zu kümmern und mit euren Händen zu arbeiten, wie wir euch aufgetragen haben. (2Сол 3:12)12So sollt ihr vor denen, die nicht zu euch gehören, ein rechtschaffenes Leben führen und auf niemanden angewiesen sein.
Das Schicksal der Verstorbenen
13Brüder und Schwestern, wir wollen euch über die Entschlafenen nicht in Unkenntnis lassen, damit ihr nicht trauert wie die anderen, die keine Hoffnung haben. (2Сол 2:1)14Denn wenn wir glauben, dass Jesus gestorben und auferstanden ist, so wird Gott die Entschlafenen durch Jesus in die Gemeinschaft mit ihm führen. (Рим 8:34; Рим 14:9; 1Кор 15:3)15Denn dies sagen wir euch nach einem Wort des Herrn: Wir, die Lebenden, die noch übrig sind bei der Ankunft des Herrn, werden den Entschlafenen nichts voraushaben.16Denn der Herr selbst wird vom Himmel herabkommen, wenn der Befehl ergeht, der Erzengel ruft und die Posaune Gottes erschallt. Zuerst werden die in Christus Verstorbenen auferstehen; (Мт 24:30; Мт 26:64; 1Кор 15:22)17dann werden wir, die Lebenden, die noch übrig sind, zugleich mit ihnen auf den Wolken in die Luft entrückt zur Begegnung mit dem Herrn. Dann werden wir immer beim Herrn sein.18Tröstet also einander mit diesen Worten!