1Ein Psalm Asafs.
O Gott, Völker sind eingedrungen in dein Erbe, /
sie haben deinen heiligen Tempel entweiht,
sie legten Jerusalem in Trümmer. (2Kön 25,8; Kla 1,10)2Die Leichen deiner Knechte haben sie zum Fraß gegeben den Vögeln des Himmels,
das Fleisch deiner Frommen den Tieren der Erde. (Jer 7,33; 1Mak 7,17)3Ihr Blut haben sie wie Wasser vergossen
rings um Jerusalem und niemand hat sie begraben. (Jer 14,16)4Wir sind zum Hohn geworden unseren Nachbarn,
zu Spott und Schimpf denen, die rings um uns wohnen. (Ps 31,12; Zef 2,8)5Wie lange noch, HERR? /
Willst du für immer zürnen,
wird brennen wie Feuer dein Eifer? (Ps 89,47)6Gieße deinen Zorn aus über die Völker,
die dich nicht erkennen,
und über die Königreiche,
die deinen Namen nicht anrufen! (Ps 14,4; Jer 10,25; Sir 36,1)7Denn sie haben Jakob gefressen
und seine Wohnstatt verwüstet.8Rechne uns die Schuld der Vorfahren nicht an! /
Mit deinem Erbarmen komm uns eilends entgegen!
Denn wir sind sehr erniedrigt.9Hilf uns, Gott unsres Heils,
um der Herrlichkeit deines Namens willen!
Reiß uns heraus und vergib uns die Sünden
um deines Namens willen! (Hes 20,44; Hes 36,22)10Warum dürfen die Völker sagen:
Wo ist nun ihr Gott? /
Lass kund werden unter den Völkern vor unsern Augen,
wie du das vergossene Blut deiner Knechte vergiltst! (Ps 42,11; Joe 4,21)11Das Stöhnen des Gefangenen komme vor dein Angesicht!
Durch deinen mächtigen Arm erhalte die Kinder des Todes am Leben. (Ps 102,21)12Siebenfach vergilt unsern Nachbarn
den Hohn, mit dem sie dich, mein Herr, verhöhnen![1] (Ps 137,7)13Wir aber, dein Volk und die Herde deiner Weide, /
wir wollen dir danken auf ewig,
von Geschlecht zu Geschlecht dein Lob verkünden. (Ps 95,7)
Psalm 79
Новий Переклад Українською
von Biblica1Керівнику хору. На мотив«Лілея». Свідчення. Псалом Асафів.2Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе3перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!4Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!5ГОСПОДИ, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?6Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,7зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.8Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!9Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.10Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.11Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.12Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки Євфрат – своє молоде галуззя.13Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?14Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.15Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,16це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя,[1] яке Ти зміцнив для Себе.17Вогнем обпалена, обсічена лоза, від докорів Твоїх гине люд Твій.18Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.19Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.20ГОСПОДИ, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!