1 Pro předního zpěváka. Podle mút-labben. Žalm Davidův. (Álef) 2 Hospodine, celým svým srdcem ti vzdávám chválu, o všech divuplných činech tvých chci vypravovat. 3 Budu se radovat, jásotem tě oslavovat, tvému jménu, Nejvyšší, pět žalmy. (Bét) 4 Moji nepřátelé obrátí se nazpět, upadnou a zhynou před tvou tváří, 5 protožes mi zjednal právo, obhájils mě, usedl jsi na trůn, soudce spravedlivý. (Gimel) 6 Okřikl jsi pronárody, do záhuby svrhl svévolníka, jejich jméno zahladil jsi navěky a navždy. 7 Po nepříteli zůstaly provždy jen trosky. Vyvrátil jsi jejich města, i památka na ně zašla. (Hé) 8 Hospodin však bude trůnit věčně, soudnou stolici má připravenu. 9 Rozsoudí svět spravedlivě, povede při národů dle práva. (Vav) 10 Hospodin je zdeptanému nedobytným hradem, v dobách soužení je hradem nedobytným. 11 V tebe nechť doufají, kdo znají tvé jméno. Vždyť ty, kdo se dotazují po tvé vůli, neopouštíš, Hospodine. (Zajin) 12 Pějte žalmy Hospodinu, který na Sijónu trůní, oznamujte mezi lidmi jeho skutky. 13 Za prolitou krev k odpovědnosti volá, pamatuje na ni, na úpění ponížených nezapomněl. (Chet) 14 Hospodine, smiluj se nade mnou, pohleď, jak mě ponižují ti, kteří mě nenávidí, smiluj se ty, jenž mě zvedáš z bran smrti! 15 O všech chvályhodných činech tvých chci vypravovat v branách sijónské dcery, budu jásat nad tím, žes mě spasil. (Tet) 16 Pronárody klesly do pasti, již udělaly, v síti, kterou nastražily, uvízla jim noha. 17 Hospodin tu zřejmě zjednal právo: svévolník uvízl v léčce přichystané vlastní rukou. – Higgájón. -Sela- (Jod) 18 Do podsvětí se navrátí svévolníci, všechny pronárody, jež na Boha zapomněly. 19 Ubožák však nikdy neupadne v zapomnění; naděje ponížených nikdy neztroskotá. (Kaf) 20 Povstaň, Hospodine, ať si člověk nezakládá na své moci ať už pronárody stanou před tvým soudem! 21 Hospodine, zdrť je strachem, ať si pronárody uvědomí, že jsou jenom lidé. - Sela- (Lámed)
Žalm 9
Українська Біблія LXX УБТ
1На закінчення. Про таємниці сина. Псалом Давида.2Буду прославляти Тебе, Господи, усім своїм серцем, розповідатиму про всі Твої чудеса.3Я буду веселитися і радіти Тобою, співатиму Твоєму Імені, о Всевишній.4Коли мій ворог відступить назад, вони ослабнуть і загинуть від Твоєї присутності.5Бо Ти вирішив мій суд і мою справу, Ти сів на престолі, Суддя праведний.6Ти погрозив народам, і безбожний загинув, Ти стер їхнє ім’я назавжди і навіки-віків.7У ворога зовсім не стало мечів — Ти знищив міста. З гуркотом щезла пам’ять про них.8А Господь зостається навіки, Він приготовив для суду Свій престол,9Він судитиме Всесвіт у праведності, судитиме народи справедливо.10Господь став притулком для вбогого, помічником у добрі часи та в утисках.11Хай покладають на Тебе надію ті, які знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не покинув тих, котрі Тебе шукають.12Співайте Господу, Який живе в Сіоні, сповіщайте між народами Його діяння,13бо Той, Хто домагається звіту за кров, згадав про них, — Він не забув крику убогих.14Помилуй мене, Господи, поглянь на моє приниження від моїх ворогів, Ти, Який відводиш мене від брами смерті,15щоб я висловив Тобі всю похвалу в брамах дочки Сіону: я радітиму спасінням Твоїм.16Народи погрузли в знищенні, яке самі задумали, їхня нога попала в пастку, яку вони ж наставили.17Знаний Господь, Який чинить суди, а грішника схоплено в ділах його рук. (Пісня під час музичної паузи).18Хай повернуться грішники в ад — усі народи, які забувають про Бога.19А вбогий не назавжди буде забутий, і терпеливість бідних не буде втрачена назавжди.20Устань, Господи, щоб не почувалася сильною людина; хай народи будуть суджені перед Тобою.21Господи, постав над ними законодавця, хай народи зрозуміють, що вони — люди. (Музична пауза).22Господи, чому Ти стоїш здалека, не звертаєш уваги ні в добрий час, ні в утисках?23Коли безбожний чванливо підноситься, — бідний, наче в гарячці; вони схоплені вигадками, які придумали.24Грішник пишається пожаданнями своєї душі, і той, хто кривдить, благословляє себе.25Грішник розгнівив Господа, у своїй великій злобі він не досліджуватиме, — Бога перед ним нема.26Лихі його дороги всякого часу; Твої суди усунені з-перед його обличчя, він запанує над усіма своїми ворогами.27Він сказав у своєму серці: Я не захитаюся, з роду в рід не знатиму лиха.28Уста його повні прокльонів, гіркоти і підступу; під його язиком — страждання і біль.29Він лаштує засідки з багатіями в потаємних місцях, аби вбити невинного; його очі слідкують за бідним.30Чатує він у потаємних місцях, наче лев у своєму лігвищі, вистежує, щоби впіймати бідного, схопити бідолаху й поволокти його.31Він його принизить у своїй засідці; та він похилиться і впаде, коли запанує над бідними.32Адже він сказав у своєму серці: Забув Бог, відвернув Своє обличчя, щоби зовсім нічого не бачити.33А Ти підведися, Господи Боже, нехай підніметься Твоя рука, не забудь бідних.34Чому безбожний викликав у Бога гнів? Тому що він сказав у своєму серці: Він не вимагатиме звіту?35А Ти бачиш. Адже Ти помічаєш страждання і гнів, щоб передати їх у Твої руки. Оскільки бідний вручив себе Тобі, то будь же помічником сироті.36Розтрощи силу грішника та лиходія: тож його гріх буде досліджений, і через нього він пропаде.37Господь зацарює назавжди — навіки-віків, а ви, народи, щезнете з Його землі.38Господь прислухався до бажання бідних: Твоє вухо сприйняло готовність їхнього серця,39щоб розсудити сироту й пригнобленого, і щоб людина не продовжувала вихваляти себе на землі.
Žalm 9
Bible, překlad 21. století
1Pro předního zpěváka, na nápěv písně „Zemřel syn“. Žalm Davidův.[1]2Chválím tě, Hospodine, celým srdcem svým, vypravovat chci o všech tvých zázracích!3Z tebe se raduji, pro tebe jásám, tvému jménu, Nejvyšší, chci zazpívat!4Moji nepřátelé ustoupí a padnou, před tvojí tváří zahynou,5neboť ses ujal mého soudu a mých práv, jako spravedlivý soudce na trůn usedáš!6Obořil ses na pohany, ničemy zničil jsi, jejich jméno smazals navždy, navěky!7Konec nepřátel – trvalé trosky! Zbořils jim města – není památky!8Hospodin bude vládnout navěky, aby nastolil právo, svůj trůn ustavil.9Sám bude spravedlivě soudit svět, národy bude spravovat poctivě.10Hospodin je útočištěm utlačených, útočištěm je v dobách soužení.11Ať v tebe doufají, kdo tvé jméno znají, neopustíš, Hospodine, ty, kdo tě hledají!12Zpívejte Hospodinu, jenž trůní na Sionu, o jeho skutcích povězte národům:13Mstitel prolité krve na ně myslí, nářek ztrápených mu není lhostejný!14Smiluj se, Hospodine, hleď na mé trápení, z ruky protivníků, z bran smrti mě vytrhni,15abych pak zvěstoval všechny tvé chvály, v branách Dcery sionské abych tvou spásu oslavil!16Do jámy, kterou vykopali, pohané padli, v síti, již nastražili, nohama uvízli.17Hospodin zjevil se! Zjednal právo! Darebáka vlastní dílo do pasti uvrhlo! higajon séla[2]18Ničemové musí odejít do podsvětí, všichni ti pohané, jimž je Bůh lhostejný!19Ubožák ale nebude zapomenut navždy, naděje ponížených nezhyne navěky!20Povstaň, Hospodine, proti lidské zvůli, před tvým soudem ať stanou národy!21Vyděs je, Hospodine, ať jsou zastrašeni, ať poznají pohané, že jsou smrtelní! séla