1 Píseň, žalm Davidův. 2 Mé srdce je připraveno, Bože, budu zpívat, prozpěvovat žalmy, rovněž moje sláva! 3 Probuď se už, citero a harfo, ať jitřenku vzbudím. 4 Hospodine, chci ti mezi lidmi vzdávat chválu, mezi národy ti budu zpívat žalmy; 5 vždyť tvé milosrdenství nad nebe sahá, až do mraků tvoje věrnost. 6 Povznes se až nad nebesa, Bože, a nad celou zemí ať je tvoje sláva! 7 Aby tvoji milí byli zachováni, pomoz svou pravicí, odpověz mi! 8 Bůh ve své svatyni promluvil: „S jásotem rozdělím Šekem, rozměřím dolinu Sukót. 9 Mně patří Gileád, mně patří Manases, Efrajim, přilba mé hlavy, Juda, můj palcát. 10 Moáb je mé umývadlo, na Edóm hodím svůj střevíc, proti Pelišteji válečný ryk spustím.“ 11 Kdože mě uvede do nepřístupného města? Kdo mě dovedl až do Edómu? 12 Což ne, Bože, ty, jenž zanevřel jsi na nás? Což s našimi zástupy bys nevytáhl, Bože? 13 Před protivníkem buď naše pomoc, je šalebné čekat spásu od člověka. 14 S Bohem statečně si povedeme, on rozšlape naše protivníky.
Žalm 108
Українська Біблія LXX УБТ
od Ukrainian Bible Society1На закінчення. Псалом Давида. Боже, моєї хвали не обійди мовчанням.2Адже уста грішника й уста обманця розкрилися на мене, вони заговорили проти мене підступним язиком3і оточили мене ненависними словами, без причини вели боротьбу зі мною.4Замість того, щоб любити мене, нападали на мене, а я — молився.5Вони віддали мені злом за добро, і ненавистю — за мою любов.6Постав же над ним грішника, і нехай диявол стане праворуч від нього!7Коли він буде судитися, нехай вийде осудженим, а його молитва нехай стане гріхом.8Хай укоротяться його дні, а служіння його нехай забере інший.9Хай його сини стануть сиротами, а його дружина — вдовою.10Хай сини його, тиняючись, блукають і жебракують, хай будуть викинені зі своїх домів.11Нехай лихвар витягне з нього все, що він має, хай чужинці розграбують плоди праці його.12Хай не буде в нього захисника, хай не буде того, хто змилосердився би над його сиротами.13Діти його хай будуть приречені на вигублення, — в одному поколінні нехай пропаде його ім’я.14Нехай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і гріх його матері хай не буде стертий.15Хай будуть вони постійно перед Господом, і нехай зникне пам’ять про них із землі.16За те, що не пам’ятав він чинити милосердя, а переслідував до смерті бідну, вбогу, зранену серцем людину.17Він полюбив прокляття, — тож вони зійдуть на нього. Не бажав благословення, — тож воно і віддалиться від нього.18Він одягнувся в прокляття, наче в одяг, тож просочилося воно в його нутро, як вода, у його кості, — як олія.19Нехай буде воно йому, як плащ, в який одягається, і як пояс, яким постійно підперізується.20Ось так перед Господом виглядає справа тих, які неправедно оскаржують мене і наговорюють зло на мою душу.21А Ти, Господи, Владико, вчини наді мною милосердя задля Твого Імені, бо добре Твоє милосердя.22Спаси мене, адже я бідний і вбогий, — і в мене стривожилося серце моє.23Я поник, як зникаюча тінь, мене струсили, як сарану.24Мої коліна ослабли від посту, а моє тіло змарніло від браку олії.25Тож я став для них посміховиськом: бачили мене і похитували своїми головами.26Допоможи мені, Господи, Боже мій, вирятуй мене за Своїм милосердям!27Хай дізнаються, що це Твоя рука, що Ти, Господи, зробив це.28Вони проклинатимуть, а Ти будеш благословляти. Хай осоромляться ті, які повстають проти мене, а Твій раб радітиме.29Щоби вкрилися ганьбою ті, котрі зводять на мене наклепи, хай накриються своїм соромом, наче подвійним одягом.30Вельми прославлятиму Господа своїми устами, величатиму Його між багатьма,31бо Він став по правиці нещасного, щоб врятувати від тих, які насідають на мою душу.
Žalm 108
Bible, překlad 21. století
od Biblion1Zpívaný žalm Davidův.2Mé srdce je, Bože, připraveno,[1] celou duší chci zpívat a hrát.3Probuď se konečně, loutno a citero, ať vzbudím ranní zář!4Chválit tě, Hospodine, chci mezi lidmi, chci ti hrát žalmy uprostřed národů:5Tvá láska sahá výše než k nebi, tvá věrnost vzhůru k oblakům.6Zvedni se, Bože, nad nebe, svou slávou přikryj celou zem!7Ať jsou zachráněni ti, jež miluješ, pomoz svou pravicí, vyslyš mě![2]8Bůh promluvil ve své svatosti: „Vítězně Šechem rozdělím, údolí Sukot si rozměřím.9Můj je Gileád, můj je Manases, Efraim je má helma, Juda žezlo mé,10Moáb za umyvadlo slouží mi, na Edom sandál odhodím, nad Filištíny vítězně zakřičím!“11Kdo mě doprovodí do hrazeného města? Kdo mě do Edomu povede?12Kdo jiný než ty, Bože, jenž zavrhls nás, ty, Bože, jenž s našimi šiky netáhneš?13Pomoz nám prosím proti nepříteli, záchrana od člověka je přece nicotná.14S Bohem však jistě udatně zvítězíme – on naše nepřátele rozdupá!