1 Saul nepřestával vyhrožovat učedníkům Páně a chtěl je vyhladit. Šel proto k veleknězi2 a vyžádal si od něho doporučující listy pro synagógy v Damašku, aby tam mohl vyhledávat muže i ženy, kteří se hlásí k tomu směru, a přivést je v poutech do Jeruzaléma.3 Na cestě, když už byl blízko Damašku, zazářilo kolem něho náhle světlo z nebe.4 Padl na zem a uslyšel hlas: „Saule, Saule, proč mne pronásleduješ?“5 Saul řekl: „Kdo jsi, Pane?“ On odpověděl: „Já jsem Ježíš, kterého ty pronásleduješ.6 Vstaň, jdi do města a tam se dovíš, co máš dělat.“7 Muži, kteří ho doprovázeli, zůstali stát a nebyli schopni slova; slyšeli sice hlas, ale nespatřili nikoho.8 Saul vstal ze země, otevřel oči, ale nic neviděl. Museli ho vzít za ruce a dovést do Damašku.9 Po tři dny neviděl, nic nejedl a nepil. 10 V Damašku žil jeden učedník, jménem Ananiáš. Toho Pán ve vidění zavolal: „Ananiáši!“ On odpověděl: „Zde jsem, Pane.“11 Pán mu řekl: „Jdi hned do ulice, která se jmenuje Přímá, a v domě Judově vyhledej Saula z Tarsu. Právě se modlí12 a dostalo se mu vidění, jak k němu vchází muž jménem Ananiáš a vkládá na něj ruce, aby opět viděl.“13 Ananiáš odpověděl: „Pane, mnoho lidí mi vyprávělo o tom člověku, kolik zla způsobil bratřím v Jeruzalémě.14 Také zde má od velekněží plnou moc zatknout každého, kdo vzývá tvé jméno.“15 Pán mu však řekl: „Jdi, neboť on je mým nástrojem, který jsem si zvolil, aby nesl mé jméno národům i králům a synům izraelským.16 Ukáži mu, co všechno musí podstoupit pro mé jméno.“17 Ananiáš šel, vstoupil do toho domu, vložil na Saula ruce a řekl: „Saule, můj bratře, posílá mě k tobě Pán – ten Ježíš, který se ti zjevil na tvé cestě; chce, abys opět viděl a byl naplněn Duchem svatým.“18 Tu jako by mu z očí spadly šupiny, zase viděl a hned se dal pokřtít.19 Pak přijal pokrm a síla se mu vrátila. S damašskými učedníky zůstal Saul několik dní20 a hned začal v synagógách kázat, že Ježíš je Syn Boží.21 Všichni, kdo ho slyšeli, žasli a říkali: „To je přece ten, který se snažil v Jeruzalémě vyhladit všechny vyznavače tohoto jména. I sem přišel jen proto, aby je v poutech odvedl k velekněžím.“22 Ale Saul působil čím dál tím mocněji a svými důkazy, že Ježíš je Mesiáš, přiváděl do úzkých damašské židy. 23 Po nějaké době se židé uradili, že Saula zabijí,24 ale on se o jejich úkladech dověděl. Protože ve dne v noci hlídali i brány, aby ho mohli zahubit,25 spustili ho učedníci dolů z hradeb v koši po provazech.26 Když přišel do Jeruzaléma, chtěl se připojit k učedníkům; ale všichni se ho báli, protože nevěřili, že k nim patří.27 Tu se ho ujal Barnabáš, uvedl ho k apoštolům a vypravoval jim, jak Saul na cestě do Damašku uviděl Pána, uslyšel jeho hlas a jak tam potom neohroženě kázal v Ježíšově jménu.28 Saul se nyní mohl v Jeruzalémě na všem podílet s apoštoly a všude směle mluvil ve jménu Páně.29 Kázal také řecky mluvícím židům a přel se s nimi, takže se ho pokoušeli zabít.30 Když se to bratří dověděli, doprovodili ho do Cesareje a poslali do Tarsu. 31 A tak církev v celém Judsku, Galileji a Samaří měla klid, vnitřně i navenek rostla, žila v bázni Páně a vzrůstala počtem, protože ji Duch svatý posiloval.
— Divy Petrovy
32 Když Petr procházel všechna ta místa, přišel také k bratřím, kteří žili v Lyddě.33 Tam se setkal s jedním člověkem, jménem Eneáš, který byl už osm let upoután na lůžko, poněvadž byl ochrnutý.34 Petr mu řekl: „Eneáši, Ježíš Kristus tě uzdravuje! Vstaň a ustel své lůžko!“ A Eneáš hned vstal.35 Všichni obyvatelé Lyddy a Sáronu, kteří to viděli, obrátili se k Pánu. 36 V Joppe žila učednice jménem Tabita, řecky Dorkas. Konala mnoho dobrých skutků a štědře rozdávala almužny.37 Ale právě tehdy onemocněla a zemřela. Umyli ji a položili do horního pokoje.38 Poněvadž Lydda je blízko Joppe, dověděli se učedníci, že je tam Petr, a poslali k němu dva muže s naléhavou prosbou: „Přijď rychle k nám!“39 Petr se hned s nimi vydal na cestu. Když přišli do Joppe, zavedli jej do horního pokoje, kde ho s pláčem obklopily všechny vdovy a ukazovaly mu košile a pláště, které jim Tabita šila, dokud byla naživu.40 Petr poslal všechny z místnosti; pak poklekl, pomodlil se, obrátil se k mrtvé a řekl: „Tabito, vstaň!“ Ona otevřela oči, a když spatřila Petra, zvedla se na lůžku.41 Podal jí ruku a pomohl jí vstát. Pak všechny zavolal, i vdovy, a vrátil jim ji živou.42 Zpráva o tom se rozšířila po celém Joppe a mnoho lidí uvěřilo v Pána.43 Petr zůstal ještě delší čas v Joppe v domě Šimona koželuha.
1Савл, ще дихаючи погрозою вбивства та злобою на учнів Господа, пішов до первосвященника2та попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб він міг арештовувати й приводити до Єрусалима послідовників Шляху, як чоловіків, так і жінок.3Коли він вже наближався до Дамаска, раптом засяяло світло з неба навколо нього.4Він упав на землю й почув голос: ―Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?5Він спитав: ―Хто Ти, Господи? Ісус відповів: ―Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Тяжко тобі бити ногою колючку!6Налякавшись, він із трепетом сказав: ―Господи, що хочеш, щоб я робив? Господь сказав:[1] ―Підведися та йди до міста, і там скажуть тобі, що треба робити.7Люди, які подорожували разом із ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили.8Савл підвівся із землі, і хоча очі були розплющені, нічого не бачив. Тому його взяли за руки й привели в Дамаск.9Три дні він нічого не бачив, не їв і не пив.10У Дамаску був учень, на ім’я Ананія. Господь сказав йому у видінні: ―Ананіє! Він відповів: ―Так, Господи!11Господь сказав йому: ―Встань та йди на вулицю, яка зветься Прямою, і в домі Юди запитай чоловіка з Тарса, на ім’я Савл. Бо ось він зараз молиться12й у видінні побачив чоловіка, на ім’я Ананія, що увійшов та поклав на нього руки, щоб він знову міг бачити.13Ананія відповів: ―Господи, я від багатьох людей чув про цього чоловіка, як багато лиха він заподіяв Твоїм святим у Єрусалимі.14І сюди він прийшов, отримавши повноваження від первосвященників, заарештовувати всіх, хто призиває Твоє ім’я.15Але Господь сказав йому: ―Іди, бо цей чоловік – знаряддя, обране Мною для того, щоб звістити Моє ім’я язичникам, царям та синам Ізраїлю.16Я покажу йому, скільки він має вистраждати за Моє ім’я.17Ананія пішов, зайшов у дім і, поклавши руки на Савла, сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, Який з’явився тобі дорогою сюди, надіслав мене до тебе, щоб ти знову міг бачити та був наповнений Святим Духом».18І вмить немовби луска впала з його очей, він знову міг бачити й, піднявшись, був охрещений.
Савл проповідує в Дамаску
19Потім він поїв, і до нього повернулися сили. Савл залишився кілька днів разом з учнями в Дамаску20й одразу почав проповідувати в синагогах, що Ісус – Син Божий.21Усі, хто його чув, здивовано казали: «Хіба це не той, хто знищував у Єрусалимі тих, що призивали це ім’я, і сюди він прийшов, щоб їх зв’язати та привести до первосвященників?»22А Савл усе більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що Ісус є Христос.23Коли минуло багато днів, юдеї змовилися вбити його.24Однак Савл дізнався про цю змову. Вони вдень та вночі стежили за воротами, щоб убити його.25Але учні, узявши його, вночі спустили в кошику по стіні.
Савл у Єрусалимі
26Коли Савл прибув до Єрусалима, то намагався приєднатися до учнів, але вони боялися й не вірили, що він теж учень.27Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів та розповів їм, як у дорозі Савл побачив Господа, і як Він говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса.28І Савл залишився з ними, вільно виходячи та входячи в Єрусалим. Він сміливо проповідував в ім’я Господа,29говорив та сперечався з грекомовними юдеями, і вони намагалися вбити його.30Коли брати довідалися про це, то вивели його до Кесарії, а потім доправили до Тарса.31Церква у всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала спокій, зміцнювалась, ходила в страху Господньому й, отримуючи втіху Святого Духа, зростала.
Зцілення Енея
32Петро, проходячи через усі міста, прийшов до святих, які мешкали в Лідді.33Там знайшов чоловіка, на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, адже був паралізований.34Петро промовив до нього: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе, підведись і збери своє ліжко». І вмить той піднявся.35Усі жителі Лідди та Сарона, які побачили його, навернулися до Господа.
Воскресіння Тавіти
36У Яффі була одна учениця, на ім’я Тавіта (що перекладається як«сарна»[2]). Її життя завжди було повне добрих вчинків та милостинь, які вона робила.37Саме в той час вона захворіла й померла. Її обмили та поклали у верхню кімнату.38Оскільки Лідда знаходиться близько до Яффи, учні, почувши, що Петро знаходиться там, надіслали до нього двох чоловіків просити його: «Прийди до нас скоріше!»39Петро пішов разом із ними й, коли прийшов, його повели у верхню кімнату. Усі вдови зібралися біля нього, вони плакали й показували сорочки та іншу одежу, яку Тавіта робила, коли була разом із ними.40Петро вивів усіх із кімнати, став на коліна та помолився. Потім, повернувшись до тіла померлої, сказав: «Тавіто, встань!» Вона розплющила очі й, побачивши Петра, сіла.41Він, узявши її за руку, допоміг їй піднятися. Потім, покликавши святих та вдів, представив її живою.42Про це стало відомо у всій Яффі, і багато людей увірувало в Господа.43Петро ж перебував у Яффі ще багато днів у Симона, який обробляв шкіру.