1 A když vycházel z chrámu, řekl mu jeden z jeho učedníků: „Pohleď Mistře, jaké to kameny a jaké stavby!“2 Ježíš mu řekl: „Obdivuješ ty velké stavby? Nezůstane z nich kámen na kameni, všechno bude rozmetáno.“
— Počátek běd
3 Když seděl na Olivové hoře naproti chrámu a byli sami, zeptali se ho Petr, Jakub, Jan a Ondřej:4 „Pověz nám, kdy to nastane a jaké bude znamení, až se začne všechno schylovat ke konci!“5 Ježíš jim odpověděl: „Mějte se na pozoru, aby vás někdo nesvedl.6 Mnozí přijdou v mém jménu a budou říkat: ‚Já jsem to‘ a svedou mnohé.7 Až uslyšíte válečný ryk a zvěsti o válkách, nelekejte se! Musí to být, ale to ještě nebude konec.8 Povstane národ proti národu a království proti království, v mnohých krajinách budou zemětřesení, bude hlad. To bude teprve začátek bolestí. 9 Vy sami se mějte na pozoru! Budou vás vydávat soudům, budete biti v synagógách, budete stát před vládci a králi kvůli mně, abyste před nimi vydali svědectví.10 Ale dříve musí být evangelium kázáno všem národům.11 Až vás povedou před soud, nemějte předem starost, co budete mluvit; ale co vám bude v té hodině dáno, to mluvte. Nejste to vy, kdo mluví, ale Duch svatý.12 Vydá na smrt bratr bratra a otec dítě, povstanou děti proti rodičům a připraví je o život.13 Budou vás všichni nenávidět pro mé jméno; ale kdo vytrvá až do konce, bude spasen.
— Velké soužení
14 Když pak uvidíte ‚znesvěcující ohavnost ‘ stát tam, kde být nemá – kdo čte, rozuměj – tehdy ti, kdo jsou v Judsku, ať uprchnou do hor;15 kdo je na střeše, ať nesestupuje a nevchází do domu, aby si odtud něco vzal;16 a kdo je na poli, ať se nevrací domů, aby si vzal plášť.17 Běda těhotným a kojícím v oněch dnech!18 Modlete se, aby to nebylo v zimě.19 S těmi dny přijde takové soužení, jaké nebylo od počátku světa, který stvořil Bůh, až do dneška a nikdy nebude.20 A kdyby Pán nezkrátil ty dny, nebyl by spasen žádný člověk. Ale kvůli svým vyvoleným zkrátí ty dny.21 A tehdy, řekne-li vám někdo: ‚Hle, tu je Mesiáš, hle tam,‘ nevěřte!22 Vyvstanou lžimesiášové a lžiproroci a budou předvádět znamení a zázraky, aby svedli vyvolené, kdyby to bylo možné.23 Vy však se mějte na pozoru! Všecko jsem vám řekl předem.
— Příchod Syna člověka
24 Ale v těch dnech po onom soužení zatmí se slunce, a měsíc ztratí svou záři,25 hvězdy budou padat z nebe a mocnosti, které jsou v nebesích, se zachvějí.26 A tehdy uzří Syna člověka přicházet v oblacích s velikou mocí a slávou.27 Tehdy vyšle anděly a shromáždí své vyvolené od čtyř úhlů světa, od nejzazších konců země po nejzazší konce nebe.
— Poučení od fíkovníku
28 Od fíkovníku si vezměte poučení: Když už jeho větev raší a vyráží listí, víte, že léto je blízko.29 Tak i vy, až uvidíte, že se toto děje, vězte, že ten čas je blízko, přede dveřmi.30 Amen, pravím vám, že nepomine toto pokolení, než se to všecko stane.31 Nebe a země pominou, ale má slova nepominou.
— Výzva k bdělosti
32 O onom dni či hodině neví nikdo, ani andělé v nebi, ani Syn, jenom Otec.33 Mějte se na pozoru, bděte, neboť nevíte, kdy ten čas přijde.34 Jako člověk, který je na cestách: než opustil svůj dům, dal každému služebníku odpovědnost za jeho práci a vrátnému nařídil, aby bděl.35 Bděte tedy, neboť nevíte, kdy pán domu přijde, zda večer, či o půlnoci, nebo za kuropění, nebo ráno;36 aby vás nenalezl spící, až znenadání přijde.37 Co vám říkám, říkám všem: Bděte!“
1Коли Ісус виходив із Храму, один з Його учнів сказав Йому: ―Учителю, поглянь, яке каміння і які будівлі!2Ісус сказав йому: ―Ти бачиш ці величезні споруди? Не залишиться тут каменя на камені, який не був би зруйнований.3Потім, коли Ісус сидів на Оливній горі навпроти Храму, Петро, Яків, Іван та Андрій наодинці запитали Його:4―Скажи нам, коли все це станеться і яка ознака того, що все це скоро здійсниться?5Ісус почав їм говорити: ―Дивіться, щоб ніхто не ввів вас в оману!6Бо багато хто прийде в ім’я Моє й казатиме: «Це Я!» І багатьох введуть в оману.7Коли почуєте про війни та чутки про війни, не лякайтеся: це має статися, але це ще не кінець.8Повстане народ проти народу й царство проти царства. У різних місцях будуть землетруси та голод. Але це – лише початок страждань[1].9Будьте обережні! Адже видаватимуть вас до судів і в синагогах битимуть вас. Поведуть вас до правителів та царів заради Мене, на свідчення їм.10Але спочатку Добра Звістка має проповідуватись усім народам.11Коли поведуть вас видавати до суду, не турбуйтеся, як і що казати. Але говоріть те, що буде дано вам у той час. Адже не ви будете говорити, а Дух Святий.12Брат видасть на смерть брата, а батько – дитину. Повстануть діти проти батьків та вбиватимуть їх.13І всі будуть ненавидіти вас через ім’я Моє. Але хто витримає до кінця, той буде спасенний.14Коли побачите гидоту спустошення[2], що сидить там, де їй не слід, – хто читає, нехай зрозуміє, – тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори.15Той, що буде на даху, хай не сходить і не входить, аби взяти щось зі свого дому;16той, що в полі, хай не вертається взяти свою одежу.17Горе вагітним і тим, що будуть годувати грудьми в ті дні.18Моліться, щоб це не сталося взимку.19Бо в ті дні буде таке страждання, якого не було від початку світу, що його створив Бог, дотепер і ніколи не буде.20І якби Господь не скоротив тих днів, то жодна людина не була б врятована, але заради обраних, яких Він обрав, Господь скоротив ті дні.21Якщо тоді хтось скаже вам: «Ось тут Христос!», «Ось Він там!» – не вірте.22Бо постануть лжехристи та лжепророки й робитимуть знамення та чудеса, щоб ввести в оману, якщо можливо, обраних.23Ви ж стережіться. Я про все попередив вас!
Прихід Сина Людського
24Але в ті дні, після того страждання, «сонце померкне, і місяць не буде світити;25зірки впадуть із неба, і сили небесні захитаються».[3]26Тоді побачать Сина Людського, Який приходить на хмарах із великою силою та славою.27Тоді Він надішле ангелів, і вони зберуть Його обраних із чотирьох вітрів, від одного краю землі до краю неба.28Від смоковниці навчіться її притчі: коли гілка стає вже м’якою й пускає листя, ви знаєте, що літо близько.29Так і ви, коли побачите, що це збувається, знайте: прихід близько, уже біля дверей.30Істинно кажу вам: не мине цей рід, поки все це не станеться.31Небо та земля проминуть, але слова Мої не проминуть.
Ніхто не знає дня та години
32А про той день і про ту годину ніхто не знає: ні ангели небесні, ні Син, а тільки Отець.33Стережіться, пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде той час.34Подібно як чоловік, який, вирушивши в подорож, залишив свій дім і дав своїм рабам владу, кожному своє доручення, а сторожеві наказав пильнувати.35Пильнуйте, бо не знаєте, коли господар дому прийде: увечері, опівночі, коли заспіває півень або вранці,36щоб, прийшовши несподівано, не знайшов вас уві сні.37Те, що Я кажу вам, усім кажу: пильнуйте!