1 Potom se Ježíš opět zjevil učedníkům u jezera Tiberiadského.2 Stalo se to takto: Byli spolu Šimon Petr, Tomáš, jinak Didymos, Natanael z Kány Galilejské, synové Zebedeovi a ještě dva z jeho učedníků.3 Šimon Petr jim řekl: „Jdu lovit ryby.“ Odpověděli mu: „I my půjdeme s tebou.“ Šli a vstoupili na loď. Té noci však nic neulovili.4 Když začalo svítat, stál Ježíš na břehu, ale učedníci nevěděli, že je to on.5 Ježíš jim řekl: „Děti, nemáte něco k jídlu?“ Odpověděli: „Nemáme.“6 Řekl jim: „Hoďte síť na pravou stranu lodi, tam ryby najdete.“ Hodili síť a nemohli ji ani utáhnout pro množství ryb.7 Onen učedník, kterého Ježíš miloval, řekl Petrovi: „To je Pán!“ Jakmile Šimon Petr uslyšel, že je to Pán, přehodil si plášť – byl totiž svlečen – a brodil se k němu vodou.8 Ostatní učedníci přijeli na lodi – nebyli daleko od břehu, jen asi dvě stě loket – a táhli za sebou síť s rybami. 9 Když vstoupili na břeh, spatřili ohniště a na něm rybu a chléb.10 Ježíš jim řekl: „Přineste několik ryb z toho, co jste nalovili!“11 Šimon Petr šel a vytáhl na břeh síť plnou velkých ryb, bylo jich sto padesát tři; a ač jich bylo tolik, síť se neprotrhla.12 Ježíš jim řekl: „Pojďte jíst!“ A nikdo z učedníků se ho neodvážil zeptat: „Kdo jsi?“ Věděli, že je to Pán.13 Ježíš šel, vzal chléb a dával jim; stejně i rybu.14 To se již potřetí zjevil učedníkům po svém vzkříšení.
— Rozhovor s Šimonem Petrem
15 Když pojedli, zeptal se Ježíš Šimona Petra: „Šimone, synu Janův, miluješ mne víc než ti zde?“ Odpověděl mu: „Ano, Pane, ty víš, že tě mám rád.“ Řekl mu: „Pas mé beránky!“16 Zeptal se ho podruhé: „Šimone, synu Janův, miluješ mne?“ Odpověděl: „Ano, Pane, ty víš, že tě mám rád.“ Řekl mu: „Buď pastýřem mých ovcí!“17 Zeptal se ho potřetí: „Šimone, synu Janův, máš mne rád?“ Petr se zarmoutil nad tím, že se ho potřetí zeptal, má-li ho rád. Odpověděl mu: „Pane, ty víš všecko, ty víš také, že tě mám rád.“ Ježíš mu řekl: „Pas mé ovce!18 Amen, amen, pravím tobě: Když jsi byl mladší, sám ses přepásával a chodil jsi, kam jsi chtěl; ale až zestárneš, vztáhneš ruce a jiný tě přepáše a povede, kam nechceš.“19 To řekl, aby mu naznačil, jakou smrtí oslaví Boha. A po těch slovech dodal: „Následuj mne!“ 20 Petr se obrátil a spatřil, že za nimi jde učedník, kterého Ježíš miloval, ten, který byl při večeři po jeho boku a který se ho tehdy otázal: „Pane, kdo tě zrazuje?“21 Když ho Petr spatřil, řekl Ježíšovi: „Pane, co bude s ním?“22 Ježíš mu řekl: „Jestliže chci, aby tu zůstal, dokud nepřijdu, není to tvá věc. Ty mne následuj!“23 Mezi bratřími se to slovo rozšířilo a říkalo se, že onen učedník nezemře. Ježíš však neřekl, že nezemře, nýbrž: „Jestliže chci, aby tu zůstal, dokud nepřijdu, není to tvá věc.“
— Druhý dovětek evangelia
24 To je ten učedník, který vydává svědectví o těchto věcech a který je zapsal; a my víme, že jeho svědectví je pravdivé.25 Je ještě mnoho jiného, co Ježíš učinil; kdyby se mělo všechno dopodrobna vypsat, myslím, že by celý svět neměl dost místa pro knihy o tom napsané.
1Після цього Ісус знову з’явився перед учнями біля Тиверіадського моря. Це сталося так:2Симон Петро, Фома, званий Близнюком, Нафанаїл із Кани, що в Галілеї, сини Зеведея та ще двоє інших учнів були разом.3Симон Петро сказав: ―Я йду ловити рибу! Інші відповіли йому: ―Ми теж ідемо з тобою. Вони вийшли, сіли в човен і тієї ночі нічого не зловили.4Рано-вранці Ісус стояв на березі, але учні не знали, що це Ісус.5Він сказав їм: ―Діти, чи є у вас щось поїсти? Вони відповіли: ―Ні.6Він сказав: ―Закиньте сіті праворуч від човна й знайдете. Вони закинули й більше не могли їх витягти через велику кількість риби.7Тоді учень, якого любив Ісус, сказав Петрові: «Це Господь!» Як тільки Симон Петро почув, що це Господь, він одягнув верхній одяг, бо зняв його, і стрибнув у воду.8Інші учні попливли до берега в човні, бо були недалеко, близько двохсот ліктів,[1] тягнучи за собою сіті, наповнені рибою.9Коли вони вийшли з човна на берег, то побачили там вогонь, вугілля з рибою на ньому та хліб.10Ісус сказав їм: ―Принесіть і тієї риби, яку ви впіймали тепер.11Тож Симон Петро заліз у човен і витяг сіті на берег. У них було сто п’ятдесят три великі риби, але навіть при такій кількості сіті не пірвалися.12Ісус сказав їм: ―Ідіть та снідайте! Ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» Адже вони знали, що це Господь.13Ісус прийшов, узяв хліб і дав їм. Те саме зробив і з рибою.14Це вже втретє Ісус з’явився перед учнями після воскресіння з мертвих.
Ісус відновлює Петра
15Коли вони закінчили снідати, Ісус запитав Симона Петра: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене більше, ніж вони? Він відповів: ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: ―Паси Моїх ягнят.16Ісус запитав його вдруге: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене? Він відповів: ―Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: ―Паси Моїх овець.17Ісус запитав його втретє: ―Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене? Петро засмутився, що Ісус запитав його втретє: «Чи ти любиш Мене?», і відповів Йому: ―Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що я люблю Тебе! Ісус сказав йому: ―Паси Моїх овець.18Істинно кажу тобі: коли ти був молодим, ти сам вдягався й ходив, куди хотів, але коли ти постарієш, то простягнеш свої руки, і хтось інший одягне тебе й поведе тебе туди, куди не хочеш.19Ісус сказав це, щоб вказати, якою смертю Петро прославить Бога. Потім сказав йому: ―Іди за Мною!20Петро, обернувшись, побачив, що учень, якого любив Ісус, ішов за ними. Це був той, хто на вечері сперся на Ісуса й запитав: «Господи, хто Тебе зрадить?»21Коли Петро побачив його, то запитав Ісуса: ―Господи, а з ним що буде?22Ісус відповів: ―Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я не повернусь, що тобі? Ти йди за Мною!23Через це серед братів поширилася чутка, що цей учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, а: «Якщо Я хочу, щоб він залишився, поки Я повернусь, що тобі?»24Це той учень, який свідчить про це і який написав це. Ми знаємо, що його свідчення правдиве.25Ісус робив ще багато іншого. Якби про все докладно написати, то, думаю, навіть у всьому світі не було б місця для всіх написаних книг.