1 Proto ať nás všichni pokládají za služebníky Kristovy a správce Božích tajemství.2 Od správců se nežádá nic jiného, než aby byl každý shledán věrným.3 Mně tedy pramálo záleží na tom, soudíte-li mě vy nebo jakýkoliv lidský soud. Vždyť ani já nejsem soudcem sám nad sebou;4 ničeho si nejsem sice vědom, tím však ještě nejsem ospravedlněn, neboť mým soudcem je Pán.5 Nevyslovujte proto soudy předčasně, dokud Pán nepřijde. On vynese na světlo to, co je skryto ve tmě, a zjeví záměry srdcí; tehdy se člověku dostane chvály od Boha. 6 Toto jsem, bratří, kvůli vám vztáhl na sebe a na Apolla, abyste se na nás naučili, co znamená ‚ne nad to, co je psáno‘, a nikdo se nepyšnil jedním z nás proti druhému.7 Kdo ti dal vyniknout? Máš něco, co bys nebyl dostal? A když jsi to dostal, proč se chlubíš, jako bys to nebyl dostal?8 Už jste nasyceni, už jste zbohatli, vešli jste do Božího království, a my ne! Kéž byste skutečně vešli do království, abychom i my kralovali spolu s vámi!9 Skoro se mi zdá, že nás apoštoly Bůh určil na poslední místo, jako vydané na smrt; stali jsme se divadlem světu, andělům i lidem.10 My jsme blázni pro Krista, vy ovšem jste v Kristu rozumní; my jsme slabí, vy silní; vy slavní, my beze cti.11 Až do této chvíle trpíme hladem a žízní a nemáme co na sebe, jsme biti, jsme bez domova,12 s námahou pracujeme svýma rukama. Jsme-li tupeni, žehnáme, pronásledováni neklesáme,13 když nám zlořečí, odpovídáme laskavě. Až dosud jsme vyděděnci světa, na které se všechno svaluje. 14 Nepíši to proto, abych vás zahanbil, ale abych vás jako své milované děti napomenul.15 I kdybyste měli tisíce vychovatelů v Kristu, otců mnoho nemáte, neboť v Kristu Ježíši jsem vás já přivedl k životu skrze evangelium.16 Prosím vás: Jednejte podle mého příkladu!17 Právě proto jsem k vám poslal Timotea, svého v Pánu milovaného a věrného syna. On vám připomene můj způsob jednání v Kristu, jak učím v každé církvi.18 Někteří se začali povyšovat, protože prý už k vám nepřijdu;19 ale přijdu k vám brzy, bude-li Pán chtít, a učiním si úsudek o těch domýšlivcích ne podle toho, co mluví, ale podle toho, co dokážou.20 Království Boží nezáleží v slovech, nýbrž v moci.21 Vyberte si: Mám na vás přijít s holí, nebo s láskou a mírností?
1Нехай люди сприймають нас як слуг Христа й управителів Божих таємниць.2А від управителів вимагається, щоб кожен був вірний[1].3І мене найменше хвилює те, як мене судитимете ви чи людський суд[2]. Навіть більше, я й сам себе не осуджую.4Моє сумління чисте, але не через це я виправданий: Господь – Той, Хто судить мене.5Тому нічого не судіть передчасно, поки не прийде Господь, Який освітить заховане в темряві та покаже наміри сердець. Тоді кожен отримає свою похвалу від Бога.6Це, брати, я відніс до себе та Аполлоса задля вас, щоб від нас ви навчилися, що означає: «Нічого понад те, що написано», аби ви не загордилися один перед одним.7Адже хто робить тебе особливим? Що ти маєш такого, чого б не отримав? І якщо ти це отримав, чому вихваляєшся, ніби не отримав?[3]8Ви вже наситилися! Ви вже збагатилися! Ви почали царювати без нас! І хоч би дійсно почали царювати, щоб і ми царювали разом із вами!9Адже я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми в черзі, як призначених для смерті на арені, бо ми стали видовищем[4] для світу, ангелів та людей.10Ми безумні заради Христа, а ви ж мудреці в Христі! Ми слабкі, а ви сильні! Ви в пошані, а ми знеславлені!11І досі ми відчуваємо голод та спрагу, ходимо в лахмітті, зносимо побої, не маємо житла,12виснажуємося, працюючи важко своїми руками. Коли нас проклинають, ми благословляємо; нас переслідують, а ми терпимо;13коли нас ганьблять, ми підбадьорюємо. Ми стали наче сміття для світу, наче нечистоти для всіх дотепер.14Я пишу вам це не для того, щоб осоромити вас, а для того, щоб наставити як моїх любих дітей.15Навіть якби ви мали десять тисяч наставників, батьків у вас небагато. Адже я породив вас у Христі Ісусі через Добру Звістку.16Тож закликаю вас: станьте моїми послідовниками[5]!17Тому я послав вам Тимофія, мою улюблену та вірну дитину в Господі. Він нагадає вам мої шляхи в Христі Ісусі, так як я навчаю повсюди, у кожній церкві.18Деякі загордилися, наче б я не мав прийти до вас.19Але, якщо Господь забажає, я скоро прийду до вас і побачу не тільки слова, а й силу тих, що загордилися.20Адже Боже Царство не в слові, а в силі.21Чого бажаєте: щоб я прийшов до вас із палицею чи з любов’ю та духом лагідності?