1 Pokud jde o duchovní dary, bratří, nechtěl bych vás nechat v nevědomosti.2 Pamatujete se, že když jste byli pohané, táhlo vás to neodolatelně k němým modlám.3 Proto vám zdůrazňuji, že žádný, kdo mluví z Ducha Božího, neřekne: „Ježíš buď proklet,“ a že nikdo nemůže říci: „Ježíš je Pán,“ leč v Duchu svatém. 4 Jsou rozdílná obdarování, ale tentýž Duch;5 rozdílné služby, ale tentýž Pán;6 a rozdílná působení moci, ale tentýž Bůh, který působí všecko ve všech.7 Každému je dán zvláštní projev Ducha ke společnému prospěchu.8 Jednomu je skrze Ducha dáno slovo moudrosti, druhému slovo poznání podle téhož Ducha,9 někomu zase víra v témž Duchu, někomu dar uzdravování v jednom a témž Duchu,10 někomu působení mocných činů, dalšímu zase proroctví, jinému rozlišování duchů, někomu dar mluvit ve vytržení, jinému dar vykládat, co to znamená.11 To všechno působí jeden a týž Duch, který uděluje každému zvláštní dar, jak sám chce. 12 Tak jako tělo je jedno, ale má mnoho údů, a jako všecky údy těla jsou jedno tělo, ač je jich mnoho, tak je to i s Kristem.13 Neboť my všichni, ať Židé či Řekové, ať otroci či svobodní, byli jsme jedním Duchem pokřtěni v jedno tělo a všichni jsme byli napojeni týmž Duchem.14 Tělo není jeden úd, nýbrž mnoho údů.15 Kdyby řekla noha: „Protože nejsem ruka, nepatřím k tělu,“ tím by ještě nepřestala být částí těla.16 A kdyby řeklo ucho: „Protože nejsem oko, nepatřím k tělu,“ tím by ještě nepřestalo být částí těla.17 Kdyby celé tělo nebylo než oko, kde by byl sluch? A kdyby celé tělo nebylo než sluch, kde by byl čich?18 Ale Bůh dal tělu údy a každému z nich určil úkol, jak sám chtěl.19 Kdyby všechno bylo jen jedním údem, kam by se podělo tělo?20 Ve skutečnosti však je mnoho údů, ale jedno tělo.21 Oko nemůže říci ruce: „Nepotřebuji tě!“ Ani hlava nemůže říci nohám: „Nepotřebuji vás!“22 A právě ty údy těla, které se zdají méně významné, jsou nezbytné,23 a které pokládáme za méně čestné, těm prokazujeme zvláštní čest, a neslušné slušněji zahalujeme,24 jak to naše slušné údy nepotřebují. Bůh zařídil tělo tak, že přehlíženým údům dal hojnější čest,25 aby v těle nedošlo k roztržce, ale aby údy shodně pečovaly jeden o druhý.26 Trpí-li jeden úd, trpí spolu s ním všechny. A dochází-li slávy jeden úd, všechny se radují spolu s ním. 27 Vy jste tělo Kristovo, a každý z vás je jedním z jeho údů.28 A v církvi ustanovil Bůh jedny za apoštoly, druhé za proroky, třetí za učitele; potom jsou mocné činy, pak dary uzdravování, služba potřebným, řízení církve, řeč ve vytržení.29 Jsou snad všichni apoštoly? Jsou všichni proroky? Jsou všichni učiteli? Mají všichni moc činit divy?30 Mají všichni dar uzdravovat? Mají všichni schopnost mluvit ve vytržení rozličnými jazyky? Dovedou je všichni vykládat?31 Usilujte o vyšší dary! A ukážu vám ještě mnohem vzácnější cestu:
1Брати, я б не хотів, щоб ви були необізнані щодо духовних дарів.2Ви знаєте, що коли ви були ще язичниками, то були ведені до німих ідолів, ніби хтось тягнув вас.3Тому запевняю вас, що ніхто, говорячи в Дусі Божому, не каже: «Ісус проклятий», і ніхто не може сказати: «Ісус – Господь», хіба тільки через Святого Духа.4Є різні дари, але той самий Дух,5і служіння є різні, але той самий Господь,6є також різні дії, але той самий Бог, Який творить[1] усе й в усіх.7Кожному дається прояв Духа для спільної користі.8Одному через Духа дається слово мудрості, іншому – слово пізнання за тим самим Духом,9іншому – віра тим самим Духом, іншому – дари зцілення тим самим Духом,10іншому – сили робити чудеса, іншому – пророцтво, іншому – розрізнення духів, іншому – різні мови[2], а ще іншому – тлумачення мов.11Усе це робить один і той самий Дух, даючи кожному окремо, як Він хоче.
Одне тіло – багато частин
12Бо як тіло одне і має багато частин, а всі частини тіла, хоч їх і багато, є одним тілом, так само і з Христом.13Адже всі ми хрещені в одному Дусі, щоби бути одним тілом: чи юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні – усі ми напоєні одним Духом.14Бо тіло складається не з однієї частини, а з багатьох.15Якби нога сказала: «Оскільки я не рука, то не належу тілу», хіба через це не належала б до тіла?16І якби вухо сказало: «Оскільки я не око, то не належу тілу», хіба через це не належало б до тіла?17Якби все тіло було оком, то де був би слух? Якби все тіло було слухом, то де був би нюх?18Правда в тому, що Бог розмістив частини, кожну з них, у тіло так, як Він того захотів.19Та якби всі були одною частиною, то де було б тіло?20А так тіло одне, проте частин багато.21Не може око сказати руці: «Ти мені не потрібна», і тим більше голова своїм ногам: «Ви мені не потрібні».22Навпаки, ті частини тіла, які здаються слабшими, насправді значно потрібніші,23і ті, що, на нашу думку, не такі почесні, ми цінуємо більше. Тож наші непристойні частини тіла одержують більше уваги,24а пристойні цього не потребують. Але Бог склав тіло так, що дав більше пошани тим, кому її бракує,25щоб у тілі не було розділення, але щоб усі частини однаково піклувалися одна про одну.26Якщо одна з частин страждає, то всі частини страждають разом із нею; якщо одна з частин у пошані, то всі частини радіють разом із нею.27Ви – Христове тіло, і кожен окремо є Його частиною.28Бог призначив у церкві першими апостолів, другими пророків, третіми вчителів, потім дива, потім дари зцілення, допомоги, управління, різні мови[3].29Хіба всі є апостолами? Хіба всі є пророками? Хіба всі є вчителями? Хіба всі є чудотворцями?30Хіба всі мають дари зцілення? Хіба всі розмовляють мовами? Хіба всі перекладають?31Прагніть же більших дарів. І я покажу вам неперевершений шлях.