1 Davidův, když změnil své chování před abímelekem, a ten ho vypudil a on odešel . (Álef) 2 Dobrořečit budu Hospodinu v každém čase, z úst mi bude znít vždy jeho chvála. (Bét) 3 O Hospodinu mluv s chloubou, moje duše, ať to slyší pokorní a radují se. (Gimel) 4 Velebte Hospodina se mnou, vyvyšujme spolu jeho jméno. (Dálet) 5 Dotázal jsem se Hospodina a odpověděl mi, vysvobodil mě od všeho, čeho jsem se lekal. (Hé) 6 Kdo na něho budou hledět, rozzáří se, rdít se nemusejí. (Zajin) 7 Tento ponížený volal a Hospodin slyšel, ve všem soužení byl jeho spása. (Chet) 8 Hospodinův anděl se položí táborem kolem těch, kteří se bojí Boha, a bude je bránit. (Tet) 9 Okuste a uzříte, že Hospodin je dobrý. Blaze muži, který se utíká k němu. (Jod) 10 Žijte v Hospodinově bázni, jeho svatí, vždyť kdo se ho bojí, nemají nedostatek. (Kaf) 11 I lvíčata strádají a hladovějí, ale nic dobrého nechybí těm, kdo se dotazují Hospodina. (Lámed) 12 Pojďte, synové, poslyšte mě, vyučím vás Hospodinově bázni. (Mém) 13 Kdo si oblíbil život a miluje dny, aby užíval dobra? (Nún) 14 Střez svůj jazyk před zlobou a své rty před záludnými řečmi. (Sámek) 15 Vyhýbej se zlu a konej dobro, vyhledávej pokoj a usiluj o něj. (Ajin) 16 Oči Hospodinovy jsou obráceny k spravedlivým, když volají o pomoc, on nakloní své ucho. (Pé) 17 Hospodinova tvář se však obrací proti pachatelům zla, vymýtí ze země každou památku po nich. (Çáde) 18 Ty, kdo úpěli, Hospodin slyšel, ze všech soužení je vysvobodil. (Kóf) 19 Hospodin je blízko těm, kdo jsou zkrušeni v srdci, zachraňuje lidi, jejichž duch je zdeptán. (Réš) 20 Mnoho zla doléhá na spravedlivého, Hospodin ho však ze všeho vysvobodí. (Šín) 21 Ochraňuje všechny jeho kosti, nebude mu zlomena ani jedna. (Táv) 22 Svévolníku připraví smrt jeho zloba, a kdo nenávidí spravedlivého, ponese vinu. 23 Hospodin vykoupí duše svých služebníků, nikdo z těch, kteří se k němu utíkají, vinu neponese.
Žalm 34
Новий Переклад Українською
od Biblica1Псалом Давидів. ГОСПОДИ, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!2Візьми щит і обладунки[1] й повстань мені на допомогу!3Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»4Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу.[2] Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.5Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел ГОСПОДНІЙ гнатиме їх.6Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел ГОСПОДНІЙ переслідуватиме їх.7За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.8Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.9А моя душа веселитись буде в ГОСПОДІ, піднесеться від радості через Твоє спасіння.10Усі кістки мої нехай скажуть: «ГОСПОДИ, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».11Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.12Віддячують мені злом за добро, тяжкою втратою моїй душі.13Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє без відповіді.14Я ходив, наче за другом чи братом моїм сумуючи, наче матір оплакуючи, схилившись понуро.15А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.16Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.17Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!18Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.19Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима зловтішно ті, хто ненавидить мене даремно.20Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.21Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю біду наші очі!»22Але ж і Ти, ГОСПОДИ, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!23Пробудися і встань на мій суд, втруться в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!24Суди мене за правдою Твоєю, ГОСПОДИ, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.25Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!»[3] Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»26Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.27Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться ГОСПОДЬ, Що бажає миру слузі Своєму!»28Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!