1 Pamětní zápis; Davidův. Ochraňuj mě, Bože, utíkám se k tobě! 2 Pravím Hospodinu: „Ty jsi, Panovníku, moje dobro, nad tebe není.“ 3 Svatým, těm, kteří jsou v této zemi, pravím, těm vznešeným, jež jsem si oblíbil nade všechno: 4 „Útrapy si rozmnožují, kdo běhají za jinými bohy. Ani trochu krve v úlitbu jim nedám, jejich jméno nepřejde mi přes rty.“ 5 Hospodin je podíl mně určený, je můj kalich; můj los držíš pevně, Hospodine. 6 Měřicí provazce mi padly v kraji blaha, moje dědictví je velkolepé! 7 Dobrořečím Hospodinu, on mi radí, i v noci mě moje ledví napomíná. 8 Hospodina stále před oči si stavím, je mi po pravici, nic mnou neotřese. 9 Proto se mé srdce raduje a moje sláva jásá, v bezpečí přebývá i mé tělo, 10 neboť v moci podsvětí mě neponecháš, nedopustíš, aby se tvůj věrný octl v jámě. 11 Stezku života mi dáváš poznat; vrcholem radosti je být s tebou, ve tvé pravici je neskonalé blaho.
Žalm 16
Новий Переклад Українською
od Biblica1Молитва Давидова. Почуй, о ГОСПОДИ, благання про правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих лине.2Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.3Ти випробував моє серце, дослідив мене вночі, переплавив мене, але не знайшов того, щоб слова мої розходилися з думками.4Щодо справ людських, то згідно зі словом, що вийшло з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб стати на шлях гнобителя.5Стопи мої крокували тільки Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.6Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.7З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.8Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх[1] сховай мене9від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.10Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.11Підкрадалися до мене таємно, а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути мене на землю.12Немов той лев, що прагне терзати здобич, і як лев молодий, що в засідці залягає.13Піднімися, ГОСПОДИ, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,14рукою Твоєю від мужів, ГОСПОДИ, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.15А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.