Psalm 141 | Новий Переклад Українською

1 Роздуми Давидові, коли він був у печері.* Молитва. Голосно до ГОСПОДА волаю, голосно ГОСПОДА благаю. 2 Виливаю перед Ним скаргу мою, розповів Йому про скорботу свою. 3 Коли знемагав у мені дух, Ти знав стежину мою. На дорозі, якою я йшов, вони сховали для мене пастку. 4 Поглянь, Господи, праворуч і побач: ніхто не впізнає мене, загинув притулок мій, нікому немає діла до душі моєї. 5 До Тебе волаю я, ГОСПОДИ, кажучи: «Ти – пристановище моє, доля моя на землі живих». 6 Прислухайся до волання мого, бо знемігся я дуже; визволи мене від моїх переслідувачів, адже вони сильніші за мене. 7 Виведи з в’язниці душу мою, щоб прославити мені ім’я Твоє. Зберуться праведні довкола мене, коли Ти мені віддячиш.