Philipper 4 | Новий Переклад Українською

1 Отже, мої улюблені та дорогі брати, ви моя радість і вінок*, стійте непохитно в Господі, любі!

Настанови

2 Закликаю Еводію та Синтихію бути однодумними в Господі. 3 Так, я прошу тебе, вірний товаришу, допоможи їм*. Вони боролися за Добру Звістку разом зі мною, із Клементом та іншими моїми братами, чиї імена є в книзі життя. 4 Завжди радійте в Господі! І знову кажу: радійте! 5 Нехай ваша лагідність буде відома всім людям! Господь близько. 6 Ні про що не турбуйтеся, але в усьому з подякою відкривайте ваші прохання Богові в молитві та благанні. 7 І Божий мир, який перевершує будь-яке розуміння, збереже ваші серця й ваші думки в Христі Ісусі. 8 Наостанку, брати: що істинне, що достойне, що праведне, що чисте, що любе, що гідне похвали, що доброчесність чи достойне слави – про це роздумуйте. 9 І чого навчилися, що отримали, почули та побачили в мені – те й робіть! І нехай Бог миру буде з вами.

Подяка за дари

10 Я надзвичайно зрадів у Господі, адже тепер ви знову почали турбуватися про мене в думках*. Ви думали про це, але не мали відповідної нагоди. 11 Я кажу вам про це не тому, що маю потребу, адже я навчився бути задоволеним незалежно від обставин. 12 Я вмію жити смиренно та вмію жити з достатком. Я звик до будь-яких умов: і бути ситим, і бути голодним, і бути в достатку, і мати нестачу. 13 Я все можу в Тому, Хто мене зміцнює. 14 А втім, ви добре зробили, розділивши зі мною моє страждання. 15 Ви ж, филип’яни, знаєте, що на початку проповідування Доброї Звістки, коли я вийшов із Македонії, жодна церква не підтримала мене пожертвами та гостинністю, окрім вас. 16 Адже одного разу, та навіть двічі, ви посилали мені допомогу до Солуня. 17 Не те, щоб я прагнув якогось подарунка, просто прагну плоду, який зростає на вашу користь. 18 Я отримав усе і маю з достатком. Маю всього вдосталь, адже отримав від Епафродита ваші дари – приємний аромат, прийнятну жертву, яка до вподоби Богу. 19 Мій Бог сповнить усі ваші потреби згідно з Його багатством у славі, у Христі Ісусі. 20 Богу й Отцю нашому нехай буде слава навіки-віків! Амінь.

Останні привітання

21 Привітайте всіх святих у Христі Ісусі! Брати, які зі мною, вас вітають. 22 Усі святі вас вітають, а особливо ті, що з дому Кесаря. 23 Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з вашим духом! Амінь.

New International Version

Closing appeal for steadfastness and unity

1 Therefore, my brothers and sisters, you whom I love and long for, my joy and crown, stand firm in the Lord in this way, dear friends! 2 I plead with Euodia and I plead with Syntyche to be of the same mind in the Lord. 3 Yes, and I ask you, my true companion, help these women since they have contended at my side in the cause of the gospel, along with Clement and the rest of my co-workers, whose names are in the book of life.

Final exhortations

4 Rejoice in the Lord always. I will say it again: rejoice! 5 Let your gentleness be evident to all. The Lord is near. 6 Do not be anxious about anything, but in every situation, by prayer and petition, with thanksgiving, present your requests to God. 7 And the peace of God, which transcends all understanding, will guard your hearts and your minds in Christ Jesus. 8 Finally, brothers and sisters, whatever is true, whatever is noble, whatever is right, whatever is pure, whatever is lovely, whatever is admirable – if anything is excellent or praiseworthy – think about such things. 9 Whatever you have learned or received or heard from me, or seen in me – put it into practice. And the God of peace will be with you.

Thanks for their gifts

10 I rejoiced greatly in the Lord that at last you renewed your concern for me. Indeed, you were concerned, but you had no opportunity to show it. 11 I am not saying this because I am in need, for I have learned to be content whatever the circumstances. 12 I know what it is to be in need, and I know what it is to have plenty. I have learned the secret of being content in any and every situation, whether well fed or hungry, whether living in plenty or in want. 13 I can do all this through him who gives me strength. 14 Yet it was good of you to share in my troubles. 15 Moreover, as you Philippians know, in the early days of your acquaintance with the gospel, when I set out from Macedonia, not one church shared with me in the matter of giving and receiving, except you only; 16 for even when I was in Thessalonica, you sent me aid more than once when I was in need. 17 Not that I desire your gifts; what I desire is that more be credited to your account. 18 I have received full payment and have more than enough. I am amply supplied, now that I have received from Epaphroditus the gifts you sent. They are a fragrant offering, an acceptable sacrifice, pleasing to God. 19 And my God will meet all your needs according to the riches of his glory in Christ Jesus. 20 To our God and Father be glory for ever and ever. Amen.

Final greetings

21 Greet all God’s people in Christ Jesus. The brothers and sisters who are with me send greetings. 22 All God’s people here send you greetings, especially those who belong to Caesar’s household. 23 The grace of the Lord Jesus Christ be with your spirit. Amen.*

Philipper 4 | Новий Переклад Українською New International Version