Matthäus 14 | Новий Переклад Українською

Ув’язнення та смерть Івана Хрестителя

1 У той час тетрарх Ірод* почув про Ісуса 2 та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього». 3 Бо Ірод, схопивши Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата, 4 тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!» 5 Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком. 6 Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед гостей і сподобалася Іродові. 7 За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить. 8 Вона ж, навчена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя». 9 Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання. 10 Він надіслав людей до в’язниці відрубати Іванові голову. 11 Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері. 12 Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.

Ісус годує п’ять тисяч

13 Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним. 14 Вийшовши на берег, Ісус побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих. 15 Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня, відпусти людей, щоби пішли в села та купили собі їжу. 16 Ісус же сказав їм: ―Не треба їм іти, ви дайте їм їсти! 17 Вони відповіли Йому: ―Ми тут маємо лише п’ять хлібів та дві рибини. 18 Він сказав: ―Принесіть їх Мені! 19 Ісус наказав людям посідати на траву. Потім узяв п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні роздали людям. 20 Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків. 21 Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.

Ісус іде по воді

22 Відразу після цього Ісус звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей. 23 А відпустивши людей, Ісус зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один. 24 Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі. 25 О четвертій сторожі ночі* Ісус пішов до Своїх учнів, ідучи по воді. 26 Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!» 27 Але Ісус тієї ж миті заговорив до них: ―Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся! 28 Тоді Петро сказав у відповідь: ―Господи, якщо це Ти, накажи, щоб я пішов до Тебе по воді! 29 Ісус сказав: ―Іди! І, вийшовши з човна, Петро почав іти по воді до Ісуса. 30 Але, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути й закричав: ―Господи, спаси мене! 31 Ісус, одразу простягнувши руку, схопив його та промовив: ―Маловіре, чому ти засумнівався? 32 Коли вони сіли в човен, вітер стих. 33 Ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»

Зцілення хворих у Генезареті

34 Перепливши море, вони прибули до Генезаретської землі. 35 Люди з тієї місцевості впізнали Ісуса та надіслали звістку по всій околиці. До Нього принесли всіх хворих 36 і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу, і всі, хто торкнувся, були зцілені.

New International Version

John the Baptist beheaded

1 At that time Herod the tetrarch heard the reports about Jesus, 2 and he said to his attendants, ‘This is John the Baptist; he has risen from the dead! That is why miraculous powers are at work in him.’ 3 Now Herod had arrested John and bound him and put him in prison because of Herodias, his brother Philip’s wife, 4 for John had been saying to him: ‘It is not lawful for you to have her.’ 5 Herod wanted to kill John, but he was afraid of the people, because they considered John a prophet. 6 On Herod’s birthday the daughter of Herodias danced for the guests and pleased Herod so much 7 that he promised with an oath to give her whatever she asked. 8 Prompted by her mother, she said, ‘Give me here on a dish the head of John the Baptist.’ 9 The king was distressed, but because of his oaths and his dinner guests, he ordered that her request be granted 10 and had John beheaded in the prison. 11 His head was brought in on a dish and given to the girl, who carried it to her mother. 12 John’s disciples came and took his body and buried it. Then they went and told Jesus.

Jesus feeds the five thousand

13 When Jesus heard what had happened, he withdrew by boat privately to a solitary place. Hearing of this, the crowds followed him on foot from the towns. 14 When Jesus landed and saw a large crowd, he had compassion on them and healed those who were ill. 15 As evening approached, the disciples came to him and said, ‘This is a remote place, and it’s already getting late. Send the crowds away, so that they can go to the villages and buy themselves some food.’ 16 Jesus replied, ‘They do not need to go away. You give them something to eat.’ 17 ‘We have here only five loaves of bread and two fish,’ they answered. 18 ‘Bring them here to me,’ he said. 19 And he told the people to sit down on the grass. Taking the five loaves and the two fish and looking up to heaven, he gave thanks and broke the loaves. Then he gave them to the disciples, and the disciples gave them to the people. 20 They all ate and were satisfied, and the disciples picked up twelve basketfuls of broken pieces that were left over. 21 The number of those who ate was about five thousand men, besides women and children.

Jesus walks on the water

22 Immediately Jesus made the disciples get into the boat and go on ahead of him to the other side, while he dismissed the crowd. 23 After he had dismissed them, he went up on a mountainside by himself to pray. Later that night, he was there alone, 24 and the boat was already a considerable distance from land, buffeted by the waves because the wind was against it. 25 Shortly before dawn Jesus went out to them, walking on the lake. 26 When the disciples saw him walking on the lake, they were terrified. ‘It’s a ghost,’ they said, and cried out in fear. 27 But Jesus immediately said to them: ‘Take courage! It is I. Don’t be afraid.’ 28 ‘Lord, if it’s you,’ Peter replied, ‘tell me to come to you on the water.’ 29 ‘Come,’ he said. Then Peter got down out of the boat, walked on the water and came towards Jesus. 30 But when he saw the wind, he was afraid and, beginning to sink, cried out, ‘Lord, save me!’ 31 Immediately Jesus reached out his hand and caught him. ‘You of little faith,’ he said, ‘why did you doubt?’ 32 And when they climbed into the boat, the wind died down. 33 Then those who were in the boat worshipped him, saying, ‘Truly you are the Son of God.’ 34 When they had crossed over, they landed at Gennesaret. 35 And when the men of that place recognised Jesus, they sent word to all the surrounding country. People brought all who were ill to him 36 and begged him to let those who were ill just touch the edge of his cloak, and all who touched it were healed.

Matthäus 14 | Новий Переклад Українською New International Version