Lukas 20 | Новий Переклад Українською

Питання про владу Ісуса

1 Одного дня, коли Ісус навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини 2 й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу? 3 Ісус сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені: 4 Іванове хрещення було з Неба чи від людей? 5 Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?» 6 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком. 7 Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно. 8 Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.

Притча про виноградник та орендарів

9 І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час. 10 Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим. 11 Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим. 12 Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з виноградника. 13 Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю до них мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!» 14 Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!» 15 Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника? 16 Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так! 17 Але Ісус, подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?* 18 Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений. 19 Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.

Плата податків Кесарю

20 І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника. 21 Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху. 22 Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні? 23 Зрозумівши їхню хитрість, Ісус сказав їм: 24 ―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря! 25 Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже! 26 Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.

Питання відносно воскресіння

27 Тоді підійшли до Ісуса деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння з мертвих, і запитали Його: 28 ―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові». 29 Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним. 30 Потім другий 31 і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе. 32 Після всіх померла й жінка. 33 Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину. 34 Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. 35 Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. 36 І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння. 37 А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.* 38 Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі! 39 Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав! 40 І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.

Чи є Христос Сином Давидовим?

41 Потім Ісус запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида? 42 Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, 43 доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».* 44 Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?

Звинувачення книжників

45 Коли весь народ слухав, Ісус промовив до учнів: 46 «Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах. 47 Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».

New International Version

The authority of Jesus questioned

1 One day as Jesus was teaching the people in the temple courts and proclaiming the good news, the chief priests and the teachers of the law, together with the elders, came up to him. 2 ‘Tell us by what authority you are doing these things,’ they said. ‘Who gave you this authority?’ 3 He replied, ‘I will also ask you a question. Tell me: 4 John’s baptism – was it from heaven, or of human origin?’ 5 They discussed it among themselves and said, ‘If we say, “From heaven,” he will ask, “Why didn’t you believe him?” 6 But if we say, “Of human origin,” all the people will stone us, because they are persuaded that John was a prophet.’ 7 So they answered, ‘We don’t know where it was from.’ 8 Jesus said, ‘Neither will I tell you by what authority I am doing these things.’

The parable of the tenants

9 He went on to tell the people this parable: ‘A man planted a vineyard, rented it to some farmers and went away for a long time. 10 At harvest time he sent a servant to the tenants so they would give him some of the fruit of the vineyard. But the tenants beat him and sent him away empty-handed. 11 He sent another servant, but that one also they beat and treated shamefully and sent away empty-handed. 12 He sent still a third, and they wounded him and threw him out. 13 ‘Then the owner of the vineyard said, “What shall I do? I will send my son, whom I love; perhaps they will respect him.” 14 ‘But when the tenants saw him, they talked the matter over. “This is the heir,” they said. “Let’s kill him, and the inheritance will be ours.” 15 So they threw him out of the vineyard and killed him. ‘What then will the owner of the vineyard do to them? 16 He will come and kill those tenants and give the vineyard to others.’ When the people heard this, they said, ‘God forbid!’ 17 Jesus looked directly at them and asked, ‘Then what is the meaning of that which is written: ‘ “The stone the builders rejected has become the cornerstone”? 18 Everyone who falls on that stone will be broken to pieces; anyone on whom it falls will be crushed.’ 19 The teachers of the law and the chief priests looked for a way to arrest him immediately, because they knew he had spoken this parable against them. But they were afraid of the people.

Paying taxes to Caesar

20 Keeping a close watch on him, they sent spies, who pretended to be sincere. They hoped to catch Jesus in something he said, so that they might hand him over to the power and authority of the governor. 21 So the spies questioned him: ‘Teacher, we know that you speak and teach what is right, and that you do not show partiality but teach the way of God in accordance with the truth. 22 Is it right for us to pay taxes to Caesar or not?’ 23 He saw through their duplicity and said to them, 24 ‘Show me a denarius. Whose image and inscription are on it?’ ‘Caesar’s,’ they replied. 25 He said to them, ‘Then give back to Caesar what is Caesar’s, and to God what is God’s.’ 26 They were unable to trap him in what he had said there in public. And astonished by his answer, they became silent.

The resurrection and marriage

27 Some of the Sadducees, who say there is no resurrection, came to Jesus with a question. 28 ‘Teacher,’ they said, ‘Moses wrote for us that if a man’s brother dies and leaves a wife but no children, the man must marry the widow and raise up offspring for his brother. 29 Now there were seven brothers. The first one married a woman and died childless. 30 The second 31 and then the third married her, and in the same way the seven died, leaving no children. 32 Finally, the woman died too. 33 Now then, at the resurrection whose wife will she be, since the seven were married to her?’ 34 Jesus replied, ‘The people of this age marry and are given in marriage. 35 But those who are considered worthy of taking part in the age to come and in the resurrection from the dead will neither marry nor be given in marriage, 36 and they can no longer die; for they are like the angels. They are God’s children, since they are children of the resurrection. 37 But in the account of the burning bush, even Moses showed that the dead rise, for he calls the Lord “the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob”. 38 He is not the God of the dead, but of the living, for to him all are alive.’ 39 Some of the teachers of the law responded, ‘Well said, teacher!’ 40 And no-one dared to ask him any more questions.

Whose son is the Messiah?

41 Then Jesus said to them, ‘Why is it said that the Messiah is the son of David? 42 David himself declares in the Book of Psalms: ‘ “The Lord said to my Lord: ‘Sit at my right hand 43 until I make your enemies a footstool for your feet.’ ” 44 David calls him “Lord.” How then can he be his son?’

Warning against the teachers of the law

45 While all the people were listening, Jesus said to his disciples, 46 ‘Beware of the teachers of the law. They like to walk around in flowing robes and love to be greeted with respect in the market-places and have the most important seats in the synagogues and the places of honour at banquets. 47 They devour widows’ houses and for a show make lengthy prayers. These men will be punished most severely.’

Lukas 20 | Новий Переклад Українською New International Version