Lukas 18 | Новий Переклад Українською

Притча про наполегливу вдову

1 Тоді Ісус розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом. 2 Він сказав: ―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей. 3 У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!» 4 Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, 5 але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені». 6 І сказав Господь: ―Почуйте, що каже неправедний суддя! 7 Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він? 8 Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?

Притча про фарисея та митника

9 Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, Ісус розповів таку притчу: 10 ―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником. 11 Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник. 12 Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!» 13 А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!» 14 Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.

Ісус благословляє маленьких дітей

15 Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні, побачивши це, забороняли їм. 16 Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже. 17 Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»

Багатий керівник

18 Один із керівників сказав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне. 19 Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога. 20 Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».* 21 Він же сказав: ―Усе це я зберіг змалку. 22 Почувши це, Ісус сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною. 23 Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий. 24 Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: ―Як важко багатому ввійти в Царство Боже! 25 Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. 26 Ті, що почули це, запитали: ―Хто ж тоді може бути спасенний? 27 Ісус відповів: ―Неможливе для людей – можливе для Бога. 28 Тоді Петро сказав: ―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою. 29 Він відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого 30 й не отримав би значно більше в цей час, а в майбутньому віці – вічне життя.

Ісус утретє звіщає Свою смерть та воскресіння

31 Ісус узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського. 32 Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього. 33 Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне». 34 Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.

Зцілення незрячого біля Єрихона

35 Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню. 36 Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається. 37 Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить. 38 Тоді він закричав: ―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною! 39 Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною! 40 Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, Ісус спитав його: 41 ―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе? Той відповів: ―Господи, щоб я знову бачив! 42 Ісус сказав йому: ―Прозрій! Віра твоя спасла тебе! 43 І він умить прозрів та пішов за Ісусом, прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.

New International Version

The parable of the persistent widow

1 Then Jesus told his disciples a parable to show them that they should always pray and not give up. 2 He said: ‘In a certain town there was a judge who neither feared God nor cared what people thought. 3 And there was a widow in that town who kept coming to him with the plea, “Grant me justice against my adversary.” 4 ‘For some time he refused. But finally he said to himself, “Even though I don’t fear God or care what people think, 5 yet because this widow keeps bothering me, I will see that she gets justice, so that she won’t eventually come and attack me!” ’ 6 And the Lord said, ‘Listen to what the unjust judge says. 7 And will not God bring about justice for his chosen ones, who cry out to him day and night? Will he keep putting them off? 8 I tell you, he will see that they get justice, and quickly. However, when the Son of Man comes, will he find faith on the earth?’

The parable of the Pharisee and the tax collector

9 To some who were confident of their own righteousness and looked down on everyone else, Jesus told this parable: 10 ‘Two men went up to the temple to pray, one a Pharisee and the other a tax collector. 11 The Pharisee stood by himself and prayed: “God, I thank you that I am not like other people – robbers, evildoers, adulterers – or even like this tax collector. 12 I fast twice a week and give a tenth of all I get.” 13 ‘But the tax collector stood at a distance. He would not even look up to heaven, but beat his breast and said, “God, have mercy on me, a sinner.” 14 ‘I tell you that this man, rather than the other, went home justified before God. For all those who exalt themselves will be humbled, and those who humble themselves will be exalted.’

The little children and Jesus

15 People were also bringing babies to Jesus for him to place his hands on them. When the disciples saw this, they rebuked them. 16 But Jesus called the children to him and said, ‘Let the little children come to me, and do not hinder them, for the kingdom of God belongs to such as these. 17 Truly I tell you, anyone who will not receive the kingdom of God like a little child will never enter it.’

The rich and the kingdom of God

18 A certain ruler asked him, ‘Good teacher, what must I do to inherit eternal life?’ 19 ‘Why do you call me good?’ Jesus answered. ‘No-one is good – except God alone. 20 You know the commandments: “You shall not commit adultery, you shall not murder, you shall not steal, you shall not give false testimony, honour your father and mother.”*’ 21 ‘All these I have kept since I was a boy,’ he said. 22 When Jesus heard this, he said to him, ‘You still lack one thing. Sell everything you have and give to the poor, and you will have treasure in heaven. Then come, follow me.’ 23 When he heard this, he became very sad, because he was very wealthy. 24 Jesus looked at him and said, ‘How hard it is for the rich to enter the kingdom of God! 25 Indeed, it is easier for a camel to go through the eye of a needle than for someone who is rich to enter the kingdom of God.’ 26 Those who heard this asked, ‘Who then can be saved?’ 27 Jesus replied, ‘What is impossible with man is possible with God.’ 28 Peter said to him, ‘We have left all we had to follow you!’ 29 ‘Truly I tell you,’ Jesus said to them, ‘no-one who has left home or wife or brothers or sisters or parents or children for the sake of the kingdom of God 30 will fail to receive many times as much in this age, and in the age to come eternal life.’

Jesus predicts his death a third time

31 Jesus took the Twelve aside and told them, ‘We are going up to Jerusalem, and everything that is written by the prophets about the Son of Man will be fulfilled. 32 He will be handed over to the Gentiles. They will mock him, insult him and spit on him; 33 they will flog him and kill him. On the third day he will rise again.’ 34 The disciples did not understand any of this. Its meaning was hidden from them, and they did not know what he was talking about.

A blind beggar receives his sight

35 As Jesus approached Jericho, a blind man was sitting by the roadside begging. 36 When he heard the crowd going by, he asked what was happening. 37 They told him, ‘Jesus of Nazareth is passing by.’ 38 He called out, ‘Jesus, Son of David, have mercy on me!’ 39 Those who led the way rebuked him and told him to be quiet, but he shouted all the more, ‘Son of David, have mercy on me!’ 40 Jesus stopped and ordered the man to be brought to him. When he came near, Jesus asked him, 41 ‘What do you want me to do for you?’ ‘Lord, I want to see,’ he replied. 42 Jesus said to him, ‘Receive your sight; your faith has healed you.’ 43 Immediately he received his sight and followed Jesus, praising God. When all the people saw it, they also praised God.

Lukas 18 | Новий Переклад Українською New International Version