Apostelgeschichte 10 | Новий Переклад Українською

Петро та Корнелій

1 У Кесарії був чоловік, на ім’я Корнелій, сотник із когорти, що зветься Італійською. 2 Корнелій, як і увесь його дім, був чоловіком благочестивим та боявся Бога. Він робив багато милостині народу та постійно молився Богові. 3 Одного дня, десь о дев’ятій годині*, він у видінні чітко побачив ангела Божого, який прийшов до нього й промовив: ―Корнелію! 4 Він подивився на нього й, злякавшись, запитав: ―Що, Господи? Ангел відповів: ―Твої молитви та милостині піднялися до Бога як жертва нагадування. 5 Тепер надішли людей до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром. 6 Він перебуває в шкіряника Симона, дім якого знаходиться біля моря. 7 Коли ангел, що говорив із ним, відійшов, Корнелій покликав двох своїх служників та одного благочестивого воїна з тих, що постійно слугували йому, 8 і, розказавши їм усе, надіслав їх до Яффи.

Петрове видіння

9 Наступного дня, коли вони йшли й наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку, щоб помолитися. Було близько шостої години*. 10 Він зголоднів та захотів їсти. Поки готували їжу, Петрові було видіння. 11 Він побачив відкрите небо й щось схоже на велике полотно, яке опускалося на землю, підтримуване за всі чотири кінці. 12 У цьому полотні були різні види чотириногих тварин, земноводних плазунів та птахів небесних. 13 Потім голос промовив до нього: ―Петре, підведися, заколи та їж. 14 Петро відповів: ―У жодному разі, Господи. Я ніколи не їв нічого скверного або нечистого. 15 Тоді голос промовив удруге: ―Не називай скверним того, що Бог очистив. 16 Це сталося тричі, і відразу полотно було підняте до неба. 17 Коли Петро ще здивовано розмірковував, що може означати це видіння, ось люди, яких надіслав Корнелій, розпитавши про дім Симона, зупинилися біля воріт. 18 Вони голосно запитали, чи тут гостює Симон, що зветься Петром. 19 Петро все ще роздумував над видінням, коли Дух промовив до нього: «Ось троє чоловіків шукають тебе. 20 Встань, зійди та йди з ними без жодного вагання, бо Я надіслав їх». 21 Петро зійшов та промовив до тих людей: ―Я той, кого ви шукаєте. У якій справі ви прийшли? 22 Вони відповіли: ―Сотник Корнелій, чоловік праведний, який боїться Бога і якого поважає весь народ юдейський, отримав настанову від святого ангела покликати тебе до свого дому та послухати твоїх слів.

Петро в домі Корнелія

23 Тоді Петро гостинно запросив їх увійти в дім. Наступного дня він піднявся та пішов разом із ними в супроводі деяких братів з Яффи. 24 Назавтра вони прибули до Кесарії. Корнелій уже чекав на них, покликавши родичів та близьких друзів. 25 Коли Петро прийшов, Корнелій зустрів його та, припавши до його ніг, уклонився йому. 26 Але Петро підняв його, кажучи: ―Встань! Я теж людина! 27 І, говорячи з Корнелієм, увійшов у дім, де зібралося багато людей. 28 Петро сказав їм: ―Ви знаєте, що за Законом юдеєві не дозволено спілкуватися з чужинцем або заходити до нього. Однак Бог показав мені, що я не повинен називати нечистою або скверною жодну людину. 29 І тому, коли мене покликали, я без заперечень прийшов. Тож дозвольте мені спитати вас, з якої причини ви послали по мене? 30 Корнелій відповів: ―Чотири дні тому, саме в цей час, о дев’ятій годині*, я молився у своєму домі, і відразу переді мною з’явився чоловік у яскравій одежі. 31 Він промовив: «Корнелію, твоя молитва почута, і милостині твої згадалися перед Богом. 32 Тож надішли людей до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром; він гостює в домі шкіряника Симона біля моря. Він прийде й говоритиме до тебе». 33 Я відразу послав по тебе, і добре, що ти прийшов. Зараз ми всі тут перед Богом, щоб послухати все, що Господь тобі наказав. 34 Тоді Петро відкрив вуста й сказав: ―Тепер я розумію, що Бог дійсно неупереджений, 35 і в кожному народі Йому до вподоби той, хто боїться Його й чинить по правді. 36 Він надіслав синам Ізраїлю Слово, проповідуючи Добру Звістку миру через Ісуса Христа, Який є Господом усіх. 37 Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, почавши з Галілеї, після хрещення, яке проповідував Іван: 38 як Бог помазав Святим Духом та силою Ісуса з Назарета. Він ходив містами, роблячи добрі справи, та зцілював усіх підкорених дияволом, тому що Бог був із Ним. 39 Ми є свідками всього, що Він робив в Юдейській країні та в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на хресті. 40 Але Бог воскресив Його третього дня і дав Йому з’являтись 41 не всьому народові, а свідкам, обраним наперед Богом, нам, що з Ним їли та пили після того, як Він воскрес із мертвих. 42 Він наказав нам проповідувати народові та свідчити, що Він – призначений Богом Суддя живих і мертвих. 43 Про Нього свідчать усі пророки, кажучи, що кожен, хто вірує в Нього, отримає через Його ім’я прощення гріхів. 44 Коли Петро ще говорив ці слова, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав Слово. 45 Віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що дар Святого Духа вилився й на язичників; 46 бо чули, як ті говорили мовами та прославляли Бога. Тоді Петро сказав: 47 «Чи може хтось заборонити хреститися водою тим, хто отримав Духа Святого, як і ми?» 48 Він наказав, щоб вони були охрещені в ім’я Ісуса Христа. Тоді просили його, щоб він залишився з ними ще на декілька днів.

New International Version

Cornelius calls for Peter

1 At Caesarea there was a man named Cornelius, a centurion in what was known as the Italian Regiment. 2 He and all his family were devout and God-fearing; he gave generously to those in need and prayed to God regularly. 3 One day at about three in the afternoon he had a vision. He distinctly saw an angel of God, who came to him and said, ‘Cornelius!’ 4 Cornelius stared at him in fear. ‘What is it, Lord?’ he asked. The angel answered, ‘Your prayers and gifts to the poor have come up as a memorial offering before God. 5 Now send men to Joppa to bring back a man named Simon who is called Peter. 6 He is staying with Simon the tanner, whose house is by the sea.’ 7 When the angel who spoke to him had gone, Cornelius called two of his servants and a devout soldier who was one of his attendants. 8 He told them everything that had happened and sent them to Joppa.

Peter’s vision

9 About noon the following day as they were on their journey and approaching the city, Peter went up on the roof to pray. 10 He became hungry and wanted something to eat, and while the meal was being prepared, he fell into a trance. 11 He saw heaven opened and something like a large sheet being let down to earth by its four corners. 12 It contained all kinds of four-footed animals, as well as reptiles and birds. 13 Then a voice told him, ‘Get up, Peter. Kill and eat.’ 14 ‘Surely not, Lord!’ Peter replied. ‘I have never eaten anything impure or unclean.’ 15 The voice spoke to him a second time, ‘Do not call anything impure that God has made clean.’ 16 This happened three times, and immediately the sheet was taken back to heaven. 17 While Peter was wondering about the meaning of the vision, the men sent by Cornelius found out where Simon’s house was and stopped at the gate. 18 They called out, asking if Simon who was known as Peter was staying there. 19 While Peter was still thinking about the vision, the Spirit said to him, ‘Simon, three* men are looking for you. 20 So get up and go downstairs. Do not hesitate to go with them, for I have sent them.’ 21 Peter went down and said to the men, ‘I’m the one you’re looking for. Why have you come?’ 22 The men replied, ‘We have come from Cornelius the centurion. He is a righteous and God-fearing man, who is respected by all the Jewish people. A holy angel told him to ask you to come to his house so that he could hear what you have to say.’

Peter at Cornelius’ house

23 Then Peter invited the men into the house to be his guests. The next day Peter started out with them, and some of the believers from Joppa went along. 24 The following day he arrived in Caesarea. Cornelius was expecting them and had called together his relatives and close friends. 25 As Peter entered the house, Cornelius met him and fell at his feet in reverence. 26 But Peter made him get up. ‘Stand up,’ he said, ‘I am only a man myself.’ 27 While talking with him, Peter went inside and found a large gathering of people. 28 He said to them: ‘You are well aware that it is against our law for a Jew to associate with or visit a Gentile. But God has shown me that I should not call anyone impure or unclean. 29 So when I was sent for, I came without raising any objection. May I ask why you sent for me?’ 30 Cornelius answered: ‘Three days ago I was in my house praying at this hour, at three in the afternoon. Suddenly a man in shining clothes stood before me 31 and said, “Cornelius, God has heard your prayer and remembered your gifts to the poor. 32 Send to Joppa for Simon who is called Peter. He is a guest in the home of Simon the tanner, who lives by the sea.” 33 So I sent for you immediately, and it was good of you to come. Now we are all here in the presence of God to listen to everything the Lord has commanded you to tell us.’ 34 Then Peter began to speak: ‘I now realise how true it is that God does not show favouritism 35 but accepts from every nation the one who fears him and does what is right. 36 You know the message God sent to the people of Israel, announcing the good news of peace through Jesus Christ, who is Lord of all. 37 You know what has happened throughout the province of Judea, beginning in Galilee after the baptism that John preached – 38 how God anointed Jesus of Nazareth with the Holy Spirit and power, and how he went around doing good and healing all who were under the power of the devil, because God was with him. 39 ‘We are witnesses of everything he did in the country of the Jews and in Jerusalem. They killed him by hanging him on a cross, 40 but God raised him from the dead on the third day and caused him to be seen. 41 He was not seen by all the people, but by witnesses whom God had already chosen – by us who ate and drank with him after he rose from the dead. 42 He commanded us to preach to the people and to testify that he is the one whom God appointed as judge of the living and the dead. 43 All the prophets testify about him that everyone who believes in him receives forgiveness of sins through his name.’ 44 While Peter was still speaking these words, the Holy Spirit came on all who heard the message. 45 The circumcised believers who had come with Peter were astonished that the gift of the Holy Spirit had been poured out even on Gentiles. 46 For they heard them speaking in tongues* and praising God. Then Peter said, 47 ‘Surely no-one can stand in the way of their being baptised with water. They have received the Holy Spirit just as we have.’ 48 So he ordered that they be baptised in the name of Jesus Christ. Then they asked Peter to stay with them for a few days.

Apostelgeschichte 10 | Новий Переклад Українською New International Version