1 Když se po několika dnech vrátil do Kafarnaum, proslechlo se, že je doma.2 Sešlo se tolik lidí, že už ani přede dveřmi nebylo k hnutí. A mluvil k nim.3 Tu k němu přišli s ochrnutým; čtyři ho nesli.4 Protože se pro zástup nemohli k němu dostat, odkryli střechu tam, kde byl Ježíš, prorazili otvor a spustili dolů nosítka, na kterých ochrnutý ležel.5 Když Ježíš viděl jejich víru, řekl ochrnutému: „Synu, odpouštějí se ti hříchy.“6 Seděli tam někteří ze zákoníků a v duchu uvažovali:7„Co to ten člověk říká? Rouhá se! Kdo jiný může odpouštět hříchy než Bůh?“8 Ježíš hned svým duchem poznal, o čem přemýšlejí, a řekl jim: „Jak to, že tak uvažujete?9 Je snadnější říci ochrnutému: ‚Odpouštějí se ti hříchy,‘ anebo říci: ‚Vstaň, vezmi své lože a choď?‘10 Abyste však věděli, že Syn člověka má moc na zemi odpouštět hříchy“ – řekne ochrnutému:11 „Pravím ti, vstaň, vezmi své lože a jdi domů!“12 On vstal, vzal hned své lože a vyšel před očima všech, takže všichni žasli a chválili Boha: „Něco takového jsme ještě nikdy neviděli.“
— Povolání celníka
13 Vyšel opět k moři. Všechen lid k němu přicházel a on je učil.14 A když šel dál, viděl Leviho, syna Alfeova, jak sedí v celnici, a řekl mu: „Pojď za mnou!“ On vstal a šel za ním.15 Když byl u stolu v jeho domě, stolovalo s Ježíšem a jeho učedníky mnoho celníků a jiných hříšníků; bylo jich totiž mnoho mezi těmi, kdo ho následovali.16 Když zákoníci z farizejské strany viděli, že jí s hříšníky a celníky, říkali jeho učedníkům: „Jak to, že jí s celníky a hříšníky?“17 Ježíš to uslyšel a řekl jim: „Lékaře nepotřebují zdraví, ale nemocní. Nepřišel jsem pozvat spravedlivé, ale hříšníky.“
— Spor o půst
18 Učedníci Janovi a farizeové se postili. Přišli k němu a ptali se: „Jak to, že se učedníci Janovi a učedníci farizeů postí, ale tvoji učedníci se nepostí?“19 Ježíš jim řekl: „Mohou se hosté na svatbě postit, když je ženich s nimi? Pokud mají ženicha mezi sebou, nemohou se postit.20 Přijdou však dny, kdy od nich bude ženich vzat; potom, v ten den, se budou postit. 21 Nikdo nepřišívá záplatu z neseprané látky na starý šat, jinak se ten přišitý kus vytrhne, nové od starého, a díra bude ještě větší.22 A nikdo nedává mladé víno do starých měchů, jinak víno roztrhne měchy, a víno i měchy přijdou nazmar. Nové víno do nových měchů!“
— Spor o sobotu
23 Jednou v sobotu procházel obilím a jeho učedníci začali cestou mnout zrní z klasů.24 Farizeové mu řekli: „Jak to, že dělají v sobotu, co se nesmí!“25 Odpověděl jim: „Nikdy jste nečetli, co udělal David, když měl hlad a neměl co jíst, on i ti, kdo byli s ním?26 Jak za velekněze Abiatara vešel do domu Božího a jedl posvátné chleby, které nesmí jíst nikdo kromě kněží, a dal i těm, kdo ho provázeli?“27 A řekl jim: „Sobota je učiněna pro člověka, a ne člověk pro sobotu.28 Proto je Syn člověka pánem i nad sobotou.“
Новий Переклад Українською
Ісус зцілює паралізованого
1Коли через декілька днів Ісус знов прийшов до Капернаума, розійшлася чутка, що Він удома.2Тоді зібралося так багато людей, що не було вже місця навіть біля дверей. Коли Ісус проповідував їм Слово,3прийшли до Нього якісь люди із паралізованим, якого несли четверо.4Побачивши, що не можуть пройти через натовп, вони зійшли на покрівлю й, розібравши її там, де був Ісус, спустили ліжко, на якому лежав паралізований.5Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Сину, прощаються тобі гріхи!»6Деякі книжники, які там сиділи, міркували у своїх серцях:7«Чому Він так говорить? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?»8Але Ісус, відразу дізнавшись Своїм Духом, про що вони в собі міркують, запитав їх: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?9Що легше сказати паралізованому: „Прощаються твої гріхи!“ чи „Встань, візьми своє ліжко й ходи!“?10Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І сказав паралізованому:11«Кажу тобі: встань, візьми своє ліжко та йди додому!»12Той відразу ж встав, узяв своє ліжко та на очах у всіх вийшов. Усі були здивовані та прославляли Бога, кажучи: «Ніколи ми такого ще не бачили!»
Покликання Левія
13Ісус знову пішов до моря. Увесь натовп приходив до Нього, і Він навчав їх.14Проходячи далі, Він побачив Левія, сина Алфеєвого, який сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.15І сталося, коли Ісус сидів за столом у домі Левія, то багато митників та грішників їли разом з Ісусом та Його учнями, адже їх було чимало, і вони слідували за Ним.16Книжники та фарисеї, побачивши, що Він їсть разом із митниками й грішниками, сказали Його учням: ―Чому Він їсть разом із митниками й грішниками?17Але Ісус, почувши це, відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
Питання про піст
18У той час, коли учні Івана та фарисеїв постилися, вони підійшли до Ісуса й запитали Його: ―Чому Іванові учні та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?19Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Доки наречений з ними, не можуть постити.20Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді, того дня, поститимуть.21Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, адже латка з нової тканини збіжиться та відірве зі старої одежі, і діра стає ще більшою.22Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве бурдюки – і вино та бурдюки пропадуть. Але молоде вино вливають у нові бурдюки.
Ісус – Господь Суботи
23Довелося Ісусові в Суботу проходити через засіяні поля. Його учні почали дорогою зривати колосся.24Фарисеї сказали Йому: ―Дивись! Чому вони в Суботу роблять те, чого не дозволено?25Він сказав їм: ―Ви ніколи не читали, що зробив Давид,* коли був у нужді й зголоднів він, а також і ті, що були з ним?26Як увійшов у Дім Божий у часи первосвященника Авіатара та з’їв хліби покладання, котрі не дозволено їсти нікому, окрім священників,* і як дав і тим, хто був із ним?27Потім сказав їм: ―Субота створена для людини, а не людина для Суботи.28Адже Син Людський – Господь і Суботи.
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.