1 Tu povstalo celé shromáždění a odvedli ho k Pilátovi.2 Vznesli proti němu žalobu: „Podle našeho zjištění rozvrací tento člověk náš národ, brání odvádět císaři daně a prohlašuje se za Mesiáše krále.“3 Pilát mu položil otázku: „Ty jsi král Židů?“ On mu odpověděl: „Ty sám to říkáš.“4 Pilát řekl velekněžím a zástupům: „Já na tomto člověku žádnou vinu neshledávám.“5 Ale oni na něj naléhali: „Svým učením pobuřuje lid po celém Judsku; začal v Galileji a přišel až sem.“6 Jakmile to Pilát uslyšel, otázal se, zda je ten člověk z Galileje.7 Když se dověděl, že podléhá Herodově pravomoci, poslal ho k němu, protože Herodes byl právě v těch dnech také v Jeruzalémě.8 Když Herodes Ježíše spatřil, velmi se zaradoval; už dávno si ho totiž přál vidět, poněvadž o něm mnoho slyšel, a doufal, že uvidí, jak dělá nějaký zázrak.9 Kladl mu mnoho otázek, ale on mu na nic neodpovídal.10 Byli přítomni i velekněží a zákoníci a neústupně na něj žalovali.11 Tu se od něho Herodes se svými vojáky pohrdavě odvrátil, vysmál se mu, dal ho obléci ve slavnostní šat a poslal ho zase k Pilátovi.12 Toho dne se Herodes a Pilát stali přáteli; předtím totiž bylo mezi nimi nepřátelství. 13 Pilát svolal velekněze, členy rady i lid14 a řekl jim: „Přivedli jste přede mne tohoto člověka, že pobuřuje lid; já jsem ho, jak vidíte, před vámi vyslechl a neshledal jsem na něm nic, z čeho jej obviňujete.15 Ani Herodes ne; vždyť nám ho poslal zpět. Je zřejmé, že nespáchal nic, proč by zasluhoval smrt.16 Dám ho na místě potrestat a pak ho propustím.“17 Musel jim totiž o svátcích propustit vždy jednoho člověka. 18 Ale oni všichni najednou křičeli: „Pryč s ním! Propusť nám Barabáše!“19 To byl člověk, kterého uvrhli do vězení pro jakousi vzpouru ve městě a vraždu.20 Tu k nim Pilát znovu promluvil, neboť chtěl Ježíše propustit.21 Avšak oni křičeli: „Na kříž, na kříž s ním!“22 Promluvil k nim potřetí: „Čeho se vlastně dopustil? Neshledal jsem na něm nic, proč by měl zemřít. Dám ho zbičovat a pak ho propustím.“23 Ale oni na něm s velkým křikem vymáhali, aby ho dal ukřižovat; a jejich křik se stále stupňoval.24 A tak se Pilát rozhodl jim vyhovět.25 Propustil toho, který byl vsazen do vězení pro vzpouru a vraždu a o kterého žádali; Ježíše vydal, aby se s ním stalo, co chtěli.
— Ukřižování
26 Když jej odváděli, zastavili nějakého Šimona z Kyrény, který šel z pole, a vložili na něho kříž, aby jej nesl za Ježíšem.27 Za ním šel veliký zástup lidu; ženy nad ním naříkaly a oplakávaly ho.28 Ježíš se k nim obrátil a řekl: „Dcery jeruzalémské, nade mnou neplačte! Plačte nad sebou a nad svými dětmi;29 hle, přicházejí dny, kdy budou říkat: ‚Blaze neplodným, blaze těm, které nikdy nerodily a nekojily!‘30 Tehdy ‚řeknou horám: Padněte na nás, a pahrbkům: Přikryjte nás!‘31 Neboť děje-li se toto se zeleným stromem, co se stane se suchým?“ 32 Spolu s ním byli vedeni na smrt ještě dva zločinci.33 Když přišli na místo, které se nazývá Lebka, ukřižovali jej i ty zločince, jednoho po jeho pravici a druhého po levici.34 Ježíš řekl: „Otče, odpusť jim, vždyť nevědí, co činí.“ O jeho šaty se rozdělili losem.35 Lid stál a díval se. Členové rady se mu vysmívali a říkali: „Jiné zachránil, ať zachrání sám sebe, je-li Mesiáš, ten vyvolený Boží.“36 Posmívali se mu i vojáci; chodili k němu, podávali mu ocet37 a říkali: „Když jsi židovský král, zachraň sám sebe.“38 Nad ním byl nápis: „Toto je král Židů.“ 39 Jeden z těch zločinců, kteří viseli na kříži, se mu rouhal: „To jsi Mesiáš? Zachraň sebe i nás!“40 Tu ho ten druhý okřikl: „Ty se ani Boha nebojíš? Vždyť jsi sám odsouzen k stejnému trestu.41 A my jsme odsouzeni spravedlivě, dostáváme zaslouženou odplatu, ale on nic zlého neudělal.“42 A řekl: „Ježíši, pamatuj na mne, až přijdeš do svého království.“43 Ježíš mu odpověděl: „Amen, pravím ti, dnes budeš se mnou v ráji.“
— Ježíšova smrt
44 Bylo už kolem poledne; tu nastala tma po celé zemi až do tří hodin, protože se zatmělo slunce.45 Chrámová opona se roztrhla vpůli.46 A Ježíš zvolal mocným hlasem: „Otče, do tvých rukou odevzdávám svého ducha.“ Po těch slovech skonal.47 Když setník viděl, co se stalo, velebil Boha a řekl: „Tento člověk byl vskutku spravedlivý.“48 A ti, kdo se v celých zástupech sešli na tu podívanou, když viděli, co se stalo, odcházeli bijíce se do prsou.49 Všichni jeho přátelé stáli opodál, i ženy, které Ježíše doprovázely z Galileje a všechno to viděly.
— Pohřeb Ježíšův
50 Členem židovské rady byl muž jménem Josef, člověk dobrý a spravedlivý,51 který nesouhlasil s jejich rozhodnutím a činem. Pocházel z židovského města Arimatie a patřil k těm, kdo očekávali království Boží.52 Ten přišel k Pilátovi a požádal ho o Ježíšovo tělo;53 sňal je z kříže, zavinul do plátna a položil do hrobu, vytesaného ve skále, kde ještě nikdo nebyl pochován.54 Byl pátek a začínala sobota. 55 Ženy, které přišly s Ježíšem z Galileje, šly za ním; viděly hrob i to, jak bylo tělo pochováno.56 Potom se vrátily, aby připravily vonné masti a oleje. Ale v sobotu zachovaly podle přikázání sváteční klid.
Новий Переклад Українською
Ісус перед Пилатом
1Усе зібрання піднялося, і повели Його до Пилата.2Там почали звинувачувати Його: ―Ми встановили, що Він вводить народ в оману, забороняє сплачувати Кесареві податок і називає Себе Христом, Царем.3Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це!4Тоді Пилат сказав первосвященникам та натовпу: ―Я не знаходжу в Цій Людині жодної провини.5Але вони наполягали кажучи: ―Він підбурює народ, навчаючи всюди в Юдеї, почав із Галілеї, а тепер прийшов сюди.
Ісус перед Іродом
6Почувши це, Пилат запитав, чи Він галілеянин.7І дізнавшись, що Ісус із території, яка підвладна Іродові, відіслав Його до Ірода, котрий був у ті дні в Єрусалимі.8Коли Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо давно бажав побачити Його. Він багато чув про Ісуса та сподівався побачити від Нього якесь знамення.9І ставив Йому багато запитань, але Ісус нічого не відповідав.10Первосвященники та книжники, які там стояли, наполегливо звинувачували Його.11Але Ірод зі своїми воїнами, познущавшись та насміявшись із Нього, одягнув Ісуса в яскраву одежу й відіслав назад до Пилата.12Того ж дня Ірод і Пилат стали друзями, хоч раніше вони ворогували один з одним.
Ісуса засуджено на смерть
13Пилат скликав разом первосвященників, старійшин і народ14та сказав їм: ―Ви привели до мене Цього Чоловіка та сказали, що Він вводить народ в оману. І ось, дослідивши Його перед вами, я не знайшов на Цьому Чоловікові ніякої провини в тому, у чому ви Його звинувачуєте.15Навіть Ірод, не знайшовши в Ньому жодної провини, відіслав Його назад. Отже, Він не зробив нічого, вартого смерті.16Тож я Його покараю й відпущу.17На свято йому треба було відпустити одного з в’язнів.*18Але вони всі разом закричали кажучи: ―Візьми Його! Та відпусти нам Варавву!19Варавва був ув’язнений за повстання, яке сталося в місті, та за вбивство.20Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив.21Але вони продовжували кричати: ―Розіпни, розіпни Його!22Пилат утретє звернувся до них: ―Яке ж зло Він скоїв? Ніякої провини, вартої смерті, я не знайшов у Ньому! Тож, покаравши Його, відпущу!23Але вони продовжували кричати та наполягати, щоб Ісуса було розіп’ято. І своїми криками вони домоглися свого.24Пилат погодився виконати їхню вимогу.25Він відпустив того, хто за повстання та вбивство був у тюрмі, а Ісуса віддав на розп’яття, як вони вимагали.
Розп’яття Ісуса
26Коли повели Ісуса, то, схопивши Симона з Кирени, що повертався з поля, поклали на нього хрест, щоб він ніс його за Ісусом.27Серед великого натовпу людей, що йшли за Ним, були й жінки, які плакали та жаліли Його.28Ісус повернувся до них та промовив: «Доньки Єрусалима, не плачте за Мною, а плачте за собою та за дітьми вашими.29Бо ось приходять дні, коли скажуть: „Блаженні неплідні, що не народжували й не годували грудьми!“30Тоді почнуть говорити горам: „Упадіть на нас!“ і пагорбам: „Покрийте нас!“*31Бо коли так обходяться із зеленим деревом, то що ж буде із сухим?»32Разом з Ісусом вели на страту двох злочинців.33Коли вони прийшли на місце, яке звалося«місце Черепа», там розіп’яли Його й злочинців: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.34Ісус же казав: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!» Коли ж ділили Його одяг між собою, то кидали жереб.35Народ стояв та дивився. Керівники ж насміхалися з Нього, кажучи: «Інших рятував, нехай врятує Себе, якщо Він Христос, Божий Обранець!»36Глузували з Нього й воїни. Вони давали Йому кислого вина37й казали: «Якщо Ти Цар юдеїв, спаси Себе Самого!»38Над Ним був напис: це цар юдеїв.39Один із розіп’ятих злочинців богохульствував проти Нього, кажучи: ―Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!40А другий відповів, докоряючи йому: ―Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений?41Ми покарані справедливо за те, що зробили, а Цей не зробив нічого поганого.42І сказав: ―Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!43Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю.
Смерть Ісуса
44Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години*.45Сонце затьмарилось, і завіса в Храмі розірвалася навпіл.46Ісус, голосно скрикнувши, промовив: «Отче, у руки Твої Я ввіряю дух Мій!»* Сказавши це, віддав дух.47Коли сотник побачив, що сталося, він прославив Бога й сказав: «Цей Чоловік справді був праведником!»48Весь натовп, який зібрався подивитись на це видовище, побачивши, що сталося, повертався додому, б’ючи себе в груди.49Усі, хто знав Ісуса, і жінки, які йшли за Ним із Галілеї, стояли поодаль і дивилися на це.
Поховання Ісуса
50І був там один чоловік, на ім’я Йосиф, який був членом Синедріону, чоловік добрий та праведний.51Він не погодився з їхнім планом і рішенням. Йосиф походив з Ариматеї, юдейського міста, та очікував Царства Божого.52Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса.53І знявши тіло, обгорнув його у льняну тканину й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі, куди ще нікого не хоронили.54Це був день Приготування до Суботи, яка вже наступала.55Жінки, які прийшли разом з Ісусом із Галілеї, ідучи за Йосифом, бачили гробницю і як до неї було покладено тіло Ісуса.56Повернувшись, приготували пахощі та миро. А в Суботу вони відпочили за заповіддю.
Diese Website verwendet Cookies, um Ihnen die bestmögliche Nutzererfahrung bieten zu können.