1Доводиться хвалитися, однак це не корисно; тож перейду до Господніх видінь та об’явлень. (Лк 24:23; Дії 22:17; Дії 26:19)2Знаю чоловіка в Христі, який чотирнадцять років тому, — не знаю, чи в тілі, не знаю, чи без тіла, Бог знає, — був підхоплений аж до третього неба. (Дії 8:39; 2Кор 11:11)3І знаю, що той чоловік, — чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, —4був підхоплений у рай і почув невимовні слова, яких людина не може висловити. (Лк 23:43; 1Кор 2:9; Об 2:7)5Ось таким похвалюся, а собою — не хвалитимуся, хіба що своїми немочами. (2Кор 11:30; 2Кор 12:9)6Адже коли захочу хвалитися, то не виявлюся безумним, бо говоритиму правду; та стримаюся, щоби про мене хтось більше не подумав, крім того, що бачить у мені та що чує від мене. (2Кор 10:8; 2Кор 11:1)7І щоб я через численні об’явлення не пишався, то дано мені колючку в тіло — посланця сатани, — аби бити мене в обличчя, щоб я не величався. (Мт 25:41; Гал 4:14; Гал 6:17)8Задля цього тричі благав Господа, щоб він відступився від мене, (Мт 26:44; Лк 6:13)9та Він сказав мені: Досить тобі Моєї благодаті, адже [Моя] сила виявляється в немочі! Тому краще радо буду хвалитися своїми немочами, щоб оселилася в мені сила Христа. (Рим 5:3; 1Кор 1:24; 2Кор 12:5)10Через це радію в немочах, у клопотах, у нестатках, у вигнаннях та утисках за Христа, бо коли я немічний, — тоді я сильний. (1Кор 4:11; флп 4:13)11[Хвалячись], став я нерозумним, — ви до того мене змусили. Бо ви мали б мене хвалити, оскільки я нічим не поступаюся архиапостолам, хоч я ніщо. (2Кор 5:12; 2Кор 11:1; 2Кор 11:23)12Адже ознаки апостольства виявилися у вас у всякому терпінні, в ознаках, а також у чудесах і проявах сили. (Дії 5:12; Рим 15:19; 1Кор 12:10; Євр 2:4)13Бо в чому ви поступаєтеся іншим Церквам? Хіба тільки в тому, що я не був для вас тягарем? Даруйте мені цю«провину». (2Кор 7:2; 2Кор 11:7; 2Кор 11:9)14Оце втретє я готовий прийти до вас, та не буду тягарем, бо шукаю не вашого, а вас. Адже не діти повинні батькам збирати маєток, а батьки — дітям. (2Кор 13:1; флп 4:17)15Я ж охоче потрачуся на вас і пожертвую собою за ваші душі, — і хоч дуже люблю вас, я менш улюблений. (флп 2:17)16Припустимо, що я не обтяжував вас, але, будучи хитрим, здобув вас підступом.17Хіба я коли-небудь використав вас через тих, кого до вас посилав? (2Кор 7:2)18Я вмовив Тита й послав разом з ним брата, — чи використав вас Тит? Хіба не діяли ми в одному дусі? Хіба не ходили ми тими самими слідами? (Рим 4:12; 2Кор 2:13; 2Кор 8:18)19Може, ви знову думаєте, що ми виправдовуємося перед вами? Перед Богом у Христі кажемо: все чинимо, улюблені, для вашого збудування. (Рим 14:19; 1Кор 9:3; 2Кор 2:17; 2Кор 10:8; 2Кор 13:10)20Та боюся, аби часом, коли прийду, не знайти вас такими, якими б не хотів, і щоб сам не був для вас таким, якого б ви не бажали. Щоб не було сварок, заздрощів, обурення, суперництва, обмов, пліток, пихи, безладдя; (Рим 1:29; Рим 2:8; 1Кор 1:11; 1Кор 4:6; 2Кор 10:11; 1Пет 2:1)21щоби знову, коли прийду, не впокорив мене мій Бог перед вами, і я не оплакував би багатьох, які раніше згрішили та не покаялися в нечистоті, у розпусті, у безсоромності, що їх учинили. (1Кор 5:1; 2Кор 2:1; 2Кор 13:2)
1Я змушений хвалитися, хоча немає в цьому користі. Усе ж перейду до видінь та одкровень від Господа.2Я знаю одного чоловіка в Христі, який чотирнадцять років тому, – чи був у тілі, чи то поза тілом, не знаю, Бог знає, – був підхоплений до третього неба.3Також я знаю, що той чоловік – чи був у тілі, чи то поза тілом, не знаю, Бог знає, –4був підхоплений до раю та почув невимовні слова, яких людині не дано казати.5Таким чоловіком я буду хвалитися; собою ж хвалитися не буду, хіба що своїми слабкостями.6Якби я навіть і захотів похвалитися, то не буду нерозсудливим, адже казатиму правду. Проте я утримуюсь, щоби хтось не подумав про мене більше, ніж бачить у мені та чує від мене.7А щоб я не загордився величчю одкровень, дана мені колючка в тіло, посланець сатани, аби мене бити, щоб я не величався.8Я тричі просив Господа, щоб Він забрав її від мене.9Але Він сказав мені: «Моєї благодаті для тебе достатньо, адже сила Моя[1] в слабкості стає довершеною». Тож я з радістю хвалитимуся моєю слабкістю, щоб у мені оселилася Христова сила.10Тому я задоволений слабкостями, горем, переслідуваннями та труднощами заради Христа. Бо, коли я слабкий, тоді я сильний.
Побоювання Павла за коринфську церкву
11Я став нерозумним, але ви змусили мене до цього! Це ви мали б мене рекомендувати, оскільки я нічим не гірший від цих«великих апостолів», хоч я і ніщо.12Адже ознаки апостола були виявлені поміж вами у всякому терпінні, знаках, дивах та могутніх ділах.13То чим ви були обділені у порівняні з іншими церквами? Хіба тим, що я сам не був тягарем для вас. Вибачте мені цю несправедливість!14Ось я готовий прийти до вас утретє. Я не буду вас обтяжувати, бо мені не потрібне те, що вам належить, але ви самі. Адже не діти повинні накопичувати майно для батьків, а батьки – для дітей.15Я охоче витрачу заради вас усе, що маю, і навіть віддам самого себе. Якщо люблю вас більше, то невже любитимете мене менше?16Хоч би як там було, я не обтяжував вас. Проте ви кажете, що будучи хитрим, я впіймав вас підступністю.17Хіба я коли-небудь використовував вас через тих, кого до вас посилав?18Я попросив Тита прийти до вас і послав із ним брата. Хіба Тит вас використав? Хіба ми не ходили в тому ж дусі? Хіба ми не ходили одним шляхом?19Невже ви думаєте, що ми захищаємося перед вами? Ми говоримо перед Богом у Христі, і все це, любі, для вашого збудування.20Адже я боюся, що, прийшовши, знайду вас не такими, як я хочу, а ви побачите мене не таким, як ви хочете. Боюся виявити серед вас сварки, заздрість, лють, самолюбство, наклепи, плітки, пихатість та безлад.21Боюся, що, коли я прийду знову, мій Бог упокорить мене перед вами, і мені доведеться оплакувати багатьох, що раніше згрішили й не покаялися в нечистоті, у статевій розпусті й у безсоромності, яким вони віддалися.