1О, коли б ви трохи потерпіли моє безумство. Та ви й так терпите мене. (2Кор 11:16; 2Кор 11:19; 2Кор 11:21; 2Кор 11:23; 2Кор 12:6; 2Кор 12:11)2Адже я палаю до вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб, наче чисту діву, поставити перед Христом. (2Кор 7:11; Еф 5:26; Об 14:4)3Та боюся, щоби часом, як змій звів Єву своїм лукавством, аби не зіпсувалися ваші думки, щоб ви не відхилилися від простоти й чистоти, яка в Христі. (2Кор 6:6; 1Тим 2:14)4Бо як прийшов би хто і проповідував іншого Ісуса, якого ми не проповідували, або прийняв іншого духа, якого ви не прийняли, або інше євангеліє, яке ви не прийняли, то ви з радістю терпіли б. (Гал 1:6)5Думаю, що я нічим не менший від архиапостолів. (2Кор 11:23; 2Кор 12:11)6Хоч я і простий у слові, але не в знанні, адже в усьому ми завжди були відкритими перед вами. (1Кор 2:1; 2Кор 10:10; Еф 3:4)7Хіба я вчинив який гріх, коли принижував себе для того, аби ви були звеличені? Адже я даром благовістив вам Боже Євангеліє! (1Кор 9:12; 1Кор 9:18; флп 4:12; 1Сол 2:2)8Від інших Церков забрав я, приймаючи плату, щоб вам служити. (1Кор 9:7; флп 4:10; флп 4:15)9А коли я прийшов до вас, то терпів нестатки, але нікому не був тягарем, бо мої нестатки поповнили брати, які прибули з Македонії. Я в усьому стримував себе, щоб не бути вам тягарем, — і буду стримувати. (2Кор 12:13; флп 4:15; 1Сол 2:7)10Істина Христа є в мені; і цю похвалу не відніме в мене ніхто в країнах Ахаї. (Рим 9:1; 1Кор 9:15)11Чому? Тому, що я не люблю вас? Те знає Бог. (2Кор 12:2)12А що роблю, те й буду робити, аби тим, котрі шукають підстави здаватися такими, як ми, усунути підставу того, чим вони хваляться.13Адже вони — лжеапостоли, робітники лукаві, які видають себе за апостолів Христа. (2Кор 11:5; 2Кор 12:11; Гал 2:4; флп 3:2; Об 2:2)14І не дивно, бо сам сатана видає себе за ангела світла.15Тому не є щось надзвичайне, коли і його слуги видають себе за служителів праведності: їхній кінець буде за їхніми вчинками. (Рим 2:6; 2Кор 5:10; флп 3:19)
Самовіддана праця приносить задоволення
16Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за божевільного. А коли ні, то прийміть мене хоча б як божевільного, щоб і я трохи похвалився. (2Кор 10:8; 2Кор 11:1)17Те, що кажу із цього приводу похвали, не кажу це від Господа, а наче в безумстві. (2Кор 9:4)18Оскільки багато хто хвалиться тілом, то і я похвалюся. (Гал 6:13; флп 3:4)19Тому що будучи мудрими, ви радо зносите безумних. (1Кор 4:10; 2Кор 11:1)20Адже ви терпите, коли вас хто поневолює, коли хто об’їдає, коли хто обдирає, коли хто величається, коли хто б’є вас в обличчя. (Пс 52:5)21На сором кажу, що ми наче стали безсилими. Якщо хто наважується на щось, то — кажу це в безумстві — відважусь і я. (1Кор 2:3; 2Кор 10:10; 2Кор 11:1)22Вони юдеї? — І я. Вони ізраїльтяни? — І я. Вони нащадки Авраама? — І я. (Рим 11:1; флп 3:5)23Вони слуги Христові? — Кажу як нерозумний: я — більшою мірою! У труднощах — більше, у ранах — дуже багато, у в’язницях — надмірно, на межі смерті — часто. (1Кор 4:11; 2Кор 1:5; 2Кор 6:4; 2Кор 12:11; Гал 2:6; Гал 2:9; флп 3:4)24Від юдеїв я дістав п’ять разів по сорок ударів без одного.25Тричі киями був я битий. Один раз був каменований. Тричі корабель розбивався зі мною, — ніч і день я провів у безодні. (Дії 14:19; Дії 16:22)26Часто перебував у подорожах: у небезпеках на ріках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від одноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках від лжебратів; (Дії 20:3; Гал 2:4)27у клопотах і труднощах; часто в недосипанні, у голоді й спразі; дуже часто в постах, у холоді та в наготі.28Крім цього зовнішнього, налягають на мене щоденні турботи за всі Церкви. (Дії 20:31; Дії 24:12)29Якщо хто хворий, то хіба я не хворію? Якщо хто спокушається, то я хіба не палаю?30Коли вже маю хвалитися, то буду хвалитися своєю неміччю. (1Кор 2:3; 2Кор 12:5)31Бог і Отець Господа Ісуса, Який є благословенний навіки, знає, що не кажу неправди. (Рим 9:5; Гал 1:20)32У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, [вистежуючи], щоб мене схопити, (Дії 9:24)33але мене через вікно спустили в кошику по стіні, — і я вирвався з його рук. (Мт 10:23)
1Сподіваюся, ви потерпите трохи моє безумство. Так, потерпіть мене!2Адже я ревную вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб представити Христу наче чисту діву.3Та боюся, що як Єва була зведена хитрощами змія, так і ваші думки можуть віддалитися від щирості та чистоти перед Христом.4Бо коли хтось приходить до вас та проповідує іншого Ісуса – не Того, що ми проповідували, або коли приймаєте іншого духа – не Того, що ви прийняли, або іншу добру звістку – не ту, що ви прийняли, то ви це легко терпите.5Та не думаю, що я чимось гірший від тих«великих апостолів».6І хоча я недосвідчений у красномовстві, але не в пізнанні; і ми вам це чітко всім та в усьому показали.7Хіба я згрішив тим, що, бажаючи звеличити вас, сам упокорився й без жодної винагороди звіщав вам Божу Добру Звістку?8Я, так би мовити, обкрадав інші церкви, приймаючи від них платню, аби служити вам.9Коли я був із вами та опинився в нужді, то нікого не обтяжував, адже брати, що прийшли з Македонії, задовольнили мої потреби. Я в усьому стримував себе і далі стримуватимусь, аби не бути для вас тягарем.10Як істина Христа перебуває в мені, так ніхто не зупинить цієї моєї похвали в усіх регіонах Ахаї.11Чому? Чи тому, що не люблю вас? Бог знає, що люблю.12Що я робив, те й робитиму, щоб не давати приводу хвалитися тим, хто шукає підстав, аби довести, що вони рівні нам у тому, чим хваляться.13Адже такі люди – лжеапостоли, лукаві робітники, які приймають вигляд апостолів Христа.14Та це й не дивно, адже сам сатана приймає вигляд ангела світла.15Отже, немає нічого дивного в тому, що і його служителі вдають із себе служителів праведності. Їхній кінець буде за їхніми ділами.
Павлові страждання
16Я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним, але навіть якщо ви це робите, то прийміть мене як нерозумного, щоб і я міг трохи похвалитися.17Те, що я кажу з приводу похвали, кажу не від Господа, а наче в безумстві.18І, оскільки багато хто вихваляється за тілом, то і я вихвалятимуся.19Бо ви, будучи мудрими, радо терпите нерозумних!20Ви терпите, коли хтось вас поневолює чи об’їдає, коли хтось обдирає чи звеличується над вами і б’є вас в обличчя.21Кажу це на свій сором: у цьому ми були слабкими! Та якщо хтось наважується хвалитися, – кажу це в безумстві, – наважуюсь і я.22Вони євреї? Я теж. Вони ізраїльтяни? Я теж. Вони Авраамове насіння? Я теж.23Вони служителі Христа? Кажу ніби в безумстві: я більше. Я більше працював, частіше був ув’язнений, мене жорстокіше били, я часто опинявся на межі смерті.24Від юдеїв я п’ять разів отримував по сорок без одного ударів батогом,25тричі мене били палицями, один раз мене закидали камінням, я був на трьох кораблях, які розбивалися у морі, провів цілу добу у відкритому морі.26Часто був у подорожах, небезпеках на річках, небезпеках через розбійників, небезпеках через деяких із мого роду, небезпеках через язичників, небезпеках у містах, небезпеках у пустелі, небезпеках посеред моря, небезпеках серед лжебратів,27у праці та виснаженні, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в постах, у холоді та в наготі.28І окрім усього цього, моє щоденне заняття – турбота про всі церкви.29Хто знемагає, з ким i я не знемагав би? Хто впадає в гріх[1], за кого і я не палав би?30Коли вже маю хвалитися, то хвалитимуся своєю слабкістю[2].31Бог і Отець Господа Ісуса, Який є навіки благословенним, знає, що я не брешу.32У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, аби мене схопити,33але мене через вікно спустили в кошику по стіні, і я врятувався з його рук.